Вступ. Основні положення
1.1. Загальні відомості
Повітряний транспорт – один з основних видів транспорту, який в порівнянні з іншими видами має переваги в швидкості, маневреності організації пасажирських перевезень, більшою безпосадковою дальністю польотів. Повітряне сполучення здійснюється за авіалініями-затвердженим постійним маршрутам регулярних повітряних польотів суден (ПС) між окремими населеними пунктами. Авіалінії, або повітряні лінії, вказують напрям (курс) польоту, а виконуються польоти по повітряних трасах, що встановлені над поверхнею землі у вільному просторі у виді коридорів. Авіація пред’являє високі вимоги до наземного забезпечення її роботи. Аеропорт як найважливіша ланка в наземному забезпеченні польотів повинен створювати умови для високоінтенсивної роботи авіації.
Аеропорт – це автотранспортне підприємство, яке здійснює регулярні прийом і відправку пасажирів, багажу, вантажу і пошти, організацію і обслуговування польотів повітряних суден.
Територія аеропорту складається з аеродрому, службово-технічної території, відокремлених споруд та приаеродромної території.
Аеродром - головна складова частина аеропорту. В сучасному розумінні аеродром – це спеціально підготовлена земельна ділянка, що має комплекс споруд і обладнання, який забезпечує злети, посадки, руління, зберігання і обслуговування повітряних суден.
Службово-технічна територія (СТТ) – частина земельної ділянки аеропорту, на якій розташовані споруди і будівлі обслуговування пасажирських, вантажних і поштових перевезень,технічного обслуговування повітряних суден і допоміжного призначення. СТТ розташовується безпосередньо біля границь аеродрому зі сторони під’їзду з міста і розташування основних інженерних комунікацій.
Відокремлені споруди – частина земельної ділянки аеропорту для розташування об’єктів управління повітряним рухом (УПР), радіонавігації, посадки, очисних споруд, перевалочних складів паливно-мастильних матеріалів.
Приаеродромна територія – місцевість, що прилягає до аеродрому, над якою в повітряному просторі проводиться маневрування повітряних суден.
Основні елементи аеродрому та їх призначення
Згідно СНиП 2.05.08.-85 п.2.1. в складі аеродрому слід передбачати такі основні елементи:
- льотна смуга (ЛС), в т.ч. злітно-посадочна смуга (ЗПС) з штучним покриттям (ШЗПС) і (або) грунтові (ГЗПС) ; бокові (БСБ) і кінцеві (КСБ) смуги безпеки;
- руліжні доріжки (РД);
- перони;
- місця стоянки повітряних суден (МС);
- площадки спеціального призначення.
ЛС – призначена для забезпечення злітно-посадкових операцій, що виконуються, як правило, в двох взаємно протилежних напрямках.
ЗПС – частина ЛС, спеціально підготовлена і обладнана для зльоту і посадки літаків.
КСБ – сплановані ділянки льотної смуги, розташовані на кінцях її робочої площі, що призначені для випадків викочування і передчасного приземлення літаків при посадці, а також викочування за межі робочої площі для гасіння швидкості у випадку перерваного зльоту.
БСБ – грунтові ділянки льотної смуги, що розташовані вздовж її робочої площі і призначені для забезпечення безпеки руху по грунті у випадку можливих викочувань літаків за межі робочої площі при розбігу і пробігу.
РД – це спеціально підготовлені і обладнані шляхи, призначені для руління і буксирування літаків. Поділяються на:
магістральні (МРД) – розташовані вздовж ЛС, забезпечують руління літаків від перону до кінців ЗПС при зльоті та від кінців ЗПС до перону після посадки;
з’єднувальні (ЗРД) – забезпечують зв’язок ЗПС з МРД в місцях передбачуваного закінчення пробігу літака після посадки;
допоміжні (ДРД) – призначені для забезпечення зв’язку місця стоянки (МС), перону і окремих площадок з МРД.
Перон – площадка перед вокзалом, як правило, з штучним покриттям, призначена для розміщення літаків при їх короткочасній стоянці, під час якої проводиться посадка і висадка пасажирів, завантаження і розвантаження пошти, багажу і вантажу та технічного обслуговування літаків.
Місце стоянок (МС) – спеціально обладнані площадки для зберігання і обслуговування приписних літаків.
Площадки спеціального призначення – це площадки для стоянки і руління літаків перед ангаром, для мийки і доводки літаків, стоянки машин перонної механізації та інших цілей.
Рис.1.1. Схема аеродрому з одною ЗПС:
а – зі з’єднувальними доріжками під прямим кутом; б – зі швидкісними з’єднувальними доріжками:
1- зона забудови; 2- перон; 3- місце стоянок літаків; 4- допоміжні РД; 5- кінцеві смуги безпеки; 6- бокові смуги безпеки; 7- ґрунтова льотна смуга; 8- ЗПС зі штучним покриттям; 9- з’єднувальні РД під прямим кутом; 10- передстартові площадки; 11- магістральна РД; 12- швидкісні РД