6.2. Прийоми і процедури отримання аудиторських доказів

Природа, час та обсяг процедур збирання доказів залежать від типу завдання. При одержанні аудиторських доказів процедурами на суттєвість аудитор повинен оцінити розмір достатності та належ­ності аудиторських доказів, одержаних шляхом таких процедур, ра­зом з будь-якими даними, одержаними в результаті тестів систем контролю, для обгрунтування тверджень фінансової звітності.

Твердження фінансової звітності - це твердження управлінсь­кого персоналу (явні або неявні), які містяться у фінансовій звіт­ності, щодо характеру та наслідків діяльності і можуть поділятися на такі категорії: наявність (існування), повнота, точність та оцін­ка, права та зобов'язання, своєчасність (відсічення), класифікація та зрозумілість (подання та розкриття).

124

Твержения, які використовує аудитор, поділяються на (рис. 1.32): А) твержения щодо класів операцій та подій за період, що пере­віряється:

125

Б) тверження про залишки на рахунках на кінець періоду:

Рис. 1.32. Категорії твердження фінансової звітності

Аудитор отримує аудиторські докази для формування обгрунто­ваних висновків, на яких грунтусться аудиторська думка, виконую­чи різні аудиторські прийоми (рис. 1.33).

126

Рис. 1.33. Прийоми, які використовуються для одержання аудиторських доказів

Щоб отримати аудиторські докази, всі аудиторські процедури або їх поєднання можна використати як процедури оцінювання ри­зику, тести контролю або процедури по суті залежно від ситуа­ції, в якій аудитор їх застосовує.

Застосування аудиторських процедур до менше ніж 100% облі­кових записів (елементів вибірки) у межах залишку на рахунку або класу операцій, мають назву аудиторської вибірки (вибірки). За­стосування цього прийому дає змогу аудиторові одержати та оціни­ти аудиторський доказ стосовно деяких характеристик дібраних елементів.

Аудитор, приймаючи рішення про проведення вибіркового до­слідження, повий врахувати таке:

• головну мету (завдання) перевірки та чи можна її здійснити, за­стосовуючи вибірку;

• відносну ефективність різних методів і прийомів аудиту;

127

• характер неточностей і помилок, які можуть міститись у звітно­сті, та яка ймовірність їх виявлення шляхом вибіркового дослі­дження інформації.

Вибіркова перевірка може здійснюватись на основі застосування двох підходів: статистичної вибірки і вибірки з використанням професійного судження (нестатистична вибірка). Статистична вибірка має такі характерні риси:

• випадковий добір елементів вибірки;

• використання теорії ймовірностей для оцінювання результа­тів вибірки, в тому числі оцінювання ризику, пов'язаного з вибіркою.

Метод добору елементів з використанням професійного суджен­ня передбачає застосування суб'єктивних оцінок аудитора, який не має характерних ознак статистичної вибірки.

Певною мірою можуть використовуватись і математичні методи. Поєднання різних методик застосування прийому аудиторської ви­бірки наведено на рис. 1.34.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ

Аудиторська вибірка - це застосування аудиторських процедур до менше ніж 100% облікових записів (елементів вибірки) в межах залишку на рахунку або класу операцій так, що всі елементи мають шанс бути відібраними. Глосарій термінів з аудиту [6, С 232].

128

Рис. 1.34. Методи відбору елементів вибірки

Q407

129