54

Зміст

Тема 1: "Соціально-економічна сутність і призначення державного бюджету" 2

1. Зміст і призначення державного бюджету 2

2. Сутність бюджетного дефіциту та причини його виникнення 4

3. Методи покриття бюджетного дефіциту 5

Тема 2:" Бюджетний у стрій та бюджетна система України" 7

1. Бюджет на система України і бюджетний устрій. 7

2. Розподіл доходів і видатків між ланками бюджетної системи 11

3. Склад доходів і видатків бюджетів 12

4. Бюджеті права 13

5. Бюджетна класифікація 14

Тема 3 : "Система доходів бюджетів " 18

1. Зміст та характеристика доходів бюджетів 18

2. Неподаткові надходження 19

3. Доходи від операцій з капіталом. 24

4. Офіційні трансферти 26

Тема 4: “Система видатків бюджетів” 28

1. Форми та методи бюджетного фінансування 28

2. Розпорядники бюджетних коштів, їхні функції 30

3. Єдиний кошторис доходів і видатків бюджетної установи. 31

4. Нормування видатків. Види норм. 33

Тема 6: “Видатки бюджетів на соціальний захист населення” 35

1. Необхідність, суть і види соціального захисту населення 35

2. Державна допомога сім'ям з дітьми 36

3. Цільова грошова допомога на проживання громадян із мінімальними доходами та інші види соціальної допомоги населенню 39

4. Фінансування установ і заходів соціального забезпечення 41

Тема7: “Видатки бюджетів на утримання соціальної сфери” 43

1. Видатки бюджетів на охорону здоров'я 43

2. Бюджетне фінансування закладів культури і мистецтва 45

3. Фінансування розвитку фізичної культури і спорту 46

Тема 8: “Бюджетний процес” 48

1. Бюджетний процес в Україні 48

2. Порядок складання проекту державного бюджету України 51

3. Бюджетне регулювання 52

4. Розгляд та затвердження державного бюджету України 53

Тема 1: "Соціально-економічна сутність і призначення державного бюджету"

1. Зміст і призначення державного бюджету.

2. Сутність бюджетного дефіциту та причини його виникнення.

3. Методи покриття бюджетного дефіциту.

1. Зміст і призначення державного бюджету

Ринкова економіка за усього розмаїття її моделей характеризується соціально-орієнтованим господарством, яке доповнюється державним регулюванням. Значну роль як у самій структурі ринкових відносин, так і у механізмі їхнього регулювання з боку держави відіграє державний бюджет. Він — невід'ємна частка ринкових відносин і водночас є важливим інструментом реалізації державної політики. Тому важливо усвідомити природу державного бюджету, особливості його формування та функціонування, способи використання в інтересах ефективного розвитку суспільного виробництва.

Державний бюджет як одна з ланок фінансової системи України є економічною категорією і відображає грошові відносини, які виникають між державою, з одного боку, і підприємствами, організаціями, установами всіх форм власності і фізичними особами — з іншого, із приводу утворення централізованого фонду грошових коштів держави і його використання на розширене відтворення, підвищення рівня життя й задоволення інших суспільних потреб. Завдяки бюджету відповідно до Конституції України держава повинна мати можливості зосередити фінансові ресурси на важливих ділянках економічного та соціального розвитку.

Централізація коштів має важливе економічне й політичне значення, оскільки доходи, які мобілізуються до державного бюджету, є втіленням у життя державних заходів. Це надає можливість маневрувати коштами, зосереджувати їх у важливих галузях економічного та соціального розвитку, здійснювати єдину економічну й фінансову політику на території України.

За умов переходу економіки України до ринкових відносин державний бюджет відіграє важливу роль, але при цьому змінюються методи його впливу на суспільне виробництво та сферу соціальних відносин. Тому бюджет використовується для міжгалузевого і територіального перерозподілу фінансових ресурсів з урахуванням рівня розвитку економіки та культури на всій території. Нині завдяки державному бюджетові України між галузями та регіонами, а також серед населення перерозподіляється майже 50% від усього обсягу валового внутрішнього продукту.

Останніми роками спостерігається тенденція до зниження загального обсягу фінансових ресурсів, які перерозподіляються через бюджетну систему. Але за умов перехідної економіки провідна роль бюджету як в перерозподілі фінансових ресурсів зокрема, так і національного багатства в цілому, є об'єктивною реальністю. Це зумовлено тим, що бюджет якраз є інструментом, за допомогою якого здійснюється регулювання економічних процесів, чого не можна досягнути іншими методами, у тому числі й ринковими.

Згідно зі світовим досвідом, роль держави у розподільчих процесах з розвитком ринкових відносин має зростати, і бюджет у цьому разі є найдосконалішим засобом для здійснення державою вказаної функції. У більшості розвинених країн світу завдяки бюджетові перерозподіляється від 30 до 50% від, усього обсягу валового внутрішнього продукту.

Враховуючи теоретичні засади бюджету, а також його практичне призначення, бюджет України, як і бюджети розвинених країн, слід вважати економічною категорією, централізованим фондом грошових коштів України, центральною ланкою фінансової системи, основним фінансовим планом держави.

Розглядаючи бюджет як економічну категорію, слід відзначити, що він є складовою грошових відносин, пов'язаних з розподілом і перерозподілом валового внутрішнього продукту і національного доходу України.

Зміст бюджетних відносин характеризується такими напрямками грошових відносин:

• між державою та підприємствами, організаціями та установами державної форми власності;

• держави з підприємствами й організаціями змішаної форми власності (акціонерні товариства, спільні підприємства тощо);

• між державою та підприємствами, організаціями й установами, що знаходяться у приватній власності;

• держави з громадськими організаціями;

• між державою та населенням;

• між іншими державами і міждержавними організаціями.

Враховуючи наявність різних ланок фінансової системи, яким відведена специфічна роль у розподільчому процесі, бюджету повинно належати центральне місце. Це обумовлено тим, що через бюджет здійснюється розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту у всій його повноті, тобто між галузями матеріального виробництва, виробничою та невиробничою сферами, окремими ланками бюджетної системи та окремими категоріями населення. Іншої ланки, яка б могла забезпечити у такому обсязі розподільчі та перерозподільчі процеси, у державі немає.

Досліджуючи бюджет у системі планів, слід відзначити, що він посідає центральне місце. Це зумовлюється тим, що бюджет, будучи центральною ланкою фінансової системи, повинен забезпечувати усі розподільчі та перерозподільчі процеси в Україні. Тобто бюджет як основний фінансовий план повинен забезпечувати мобілізацію грошових коштів держави, здійснювати їхній розподіл за основними напрямками на від­повідні цілі згідно з соціально-економічною політикою держави.

З економічної точки зору бюджетний механізм — це сукупність певних видів бюджетних відносин, специфічних методів мобілізації та використання бюджетних, коштів. Бюджетний механізм і повинен бути реальним втіленням основ бюджетної політики, відображати певну спрямованість бюджетних відносин на вирішення економічних і соціальних завдань на певному етапі розвитку держави.

Бюджетний механізм повинен мати низку важелів, за допомогою яких держава здійснювала б розподільчі і перерозподільчі функції. За умов переходу до ринку ці важелі повинні бути систематизовані в якості тих чи інших підсистем бюджетного механізму, які б включали в себе: розробку законодавчих та інших нормативних документів, що стосуються бюджету, бюджетного планування, регулювання, нормування, фінансування, внутрішньобюджетного розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів, економічного стимулювання, економічного санкціонування, бюджетну звітність, бюджетний контроль тощо.

Тому головними завданнями бюджетної політики України за умов поглиблення ринкових реформ є:

• призупинення спаду виробництва;

• забезпечення фінансової стабілізації. Для цього треба насамперед здійснити невідкладні заходи зі зміцнення грошового обігу, як підґрунтя для успішних економічних реформ. Лише за умов стійкого і добре організованого грошового обігу можна реалізувати взаємозв'язки між усіма учасниками та складовими господарського механізму;

• стимулювання інвестиційної активності, намагання збільшення частки фонду нагромадження в усьому обсязі національного доходу;

• зменшення непродуктивних витрат бюджету на державні дотації окремим галузям матеріального виробництва;

• зміцнення доходної частини бюджету за рахунок удосконалення системи оподаткування і зміцнення контролю за повнотою сплати податків;

• створення системи дієвого фінансового контролю за ефективним і цілеспрямованим використанням державних видатків;

• посилення контролю за обсягом державного боргу.