2. Неподаткові надходження:

від приватизації державних підприємств; від реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння; від реалізації державних матеріальних резервів; інші.

3. Внески до цільових фондів.

4. Державні позики.

Останнім часом податкові надходження становлять 55-60%, неподаткові-до 10%,внески у цільові фонди-10-25%, державні позики на покриття бюджетного дефіциту-15%. У складі податкової системи прямі податки дорівнюють 50-55%, непрямі-4045%, платежі за ресурси - близько 1%, плата за державні послуги і компенсаційні доходи-2-5%, місцеві податки і збори - до2%.

2. Неподаткові надходження

Надходження спеціальних коштів бюджетних установ

За умов ринкової економіки важливе значення у фінансовій діяльності бюджетних установ мають їхні позабюджетні кошти. Бюджетні установи та організації отримують їх понад асигнування, що надаються з державного чи місцевих бюджетів.

Позабюджетна діяльність бюджетних установ та організацій - це надання платних послуг, виконання робіт або здійснення іншої діяльності, пов'язаної з основною діяльністю установ і організацій, доходи від якої спрямовані на фінансування видатків, передбачених у єдиному кошторисі, і не мають на меті отримання прибутку.

Позабюджетні кошти поділяються за принципом походження та використання на:

• спеціальні кошти;

• суми за дорученнями;

• депозитні суми;

• інші позабюджетні кошти.

Спеціальні кошти - доходи бюджетних установ та організацій, які вони отримують від надання платних послуг, виконання робіт, реалізації продукції або іншої діяльності. Використовуються вони за цільовим призначенням згідно з єдиним кошторисом доходів і видатків установи. До спеціальних коштів належать зокрема орендна та квартирна плата з будинків, які належать установам; доходи від лекцій, вечорів, концертів; плата за навчання за контрактом у навчальних закладах усіх рівнів акредитації; доходи від підсобних негосподарських підприємств; плата за навчання учнів у гуртках при школах; тощо.

Зі спеціальних коштів, не зазначених у кошторисі, видатки провадити не дозволяється, крім тимчасового спрямування їх на покриття дефіциту бюджетних асигнувань. Спеціальні кошти оподатковуються.

Для зберігання спеціальних коштів у банку відкривається окремий поточний рахунок для усіх видів спеціальних коштів, що належать установі.

Провадження терміну дії рахунків на новий рік здійснюється на підставі довідки про затвердження обсягів спеціальних коштів, яка подається установі уповноваженого банку не пізніше ніж через місяць після встановленого строку затвердження для відповідної установи єдиного кошторису доходів та видатків.

Суми за дорученнями -кошти, які бюджетні установи та організації отримують від СПД, фізичних осіб і благодійних фондів для виконання певних доручень.

До складу цих сум належать: суми для проведення розрахунків (з молодими фахівцями, на виплату студентам стипендій, матеріальної допомоги та доплат до державних стипендій, на придбання літератури); на придбання путівок; для створення фонду преміювання науково-дослідних установ; благодійні та спонсорські внески (за письмового підтвердження мети внесків).

Суми за дорученнями зберігаються на окремому поточному рахунку в банку, який відкривається на період, необхідний для виконання відповідних операцій на рахунку.

Депозитні суми - кошти, які надходять у тимчасове розпорядження бюджетних установ і організацій та із настанням відповідних умов підлягають поверненню. Вони не мають нічого спільного з виконанням єдиного кошторису доходів та видатків установи.

Зберігаються депозитні суми на окремих поточних рахунках в установах уповноважених банків (видаються бюджетним організаціям за іменними чеками або перераховуються платіжними дорученнями на ім'я тих осіб чи організацій, які їх отримують.

Планування сум за дорученнями та депозитних сум не провадиться. Інші позабюджетні кошти - кошти які не належать до зазначених видів позабюджетних коштів. Це насамперед плата за утримання дітей в дошкільних закладах; фонд "всеобучу" в загальноосвітніх школах для надання матеріальної допомоги учням; плата студентів за користування гуртожитком; кошти, що залишаються навчальним закладам професійно-технічної освіти, з сум, що надійшли за договорами на підготовку кадрів і підвищення кваліфікації робітників; кошти від штрафів і фінансових санкцій, спрямовані на зміцнення матеріально-технічної бази або на матеріальне заохочення працівників; окремі інші позабюджетні кошти.

Надходження від грошова - речових лотерей Державна грошова лотерея - це лотерея, умови якої передбачають наявність призового фонду в обсязі не менше як 50% від суми отриманих доходів, а також відрахувань до державного бюджету України не менше як 30% від доходів, що залишаються у розпорядженні агента з проведення державної грошової лотереї після виплат призового фонду.

Агенти мають право на випуск та проведення лотереї на підставі свідоцтва про реєстрацію випуску та проведення державної грошової лотереї. Для його отримання, агент подає відповідні документи, які розглядає Міністерство фінансів і протягом 30-денного строку з дня їх отримання приймає рішення про видачу свідоцтва або відмову у його видачі.

Важливою вимогою до документів, які подаються агентом, є обсяг його статутного фонду. Мінімальна сума сформованого статутного фонду повинна становити не менше як 1 мільйон євро за курсом гривні, визначеного НБУ на день подання документів на реєстрацію, у тому числі не менше як 200 тис. євро - грішми.

Такі вимоги до статутного фонду не висуваються щодо агентів, які є бюджетною установою або організацією.

Агент при здійсненні діяльності повинен виконувати податкові та інші зобов'язання перед державою, а саме:

• після отримання свідоцтва повідомляти Міністерство фінансів про податок продажу лотерейних білетів у тижневий строк з часу початку продаж;

• щоквартально, не пізніше одного місяця, що наступає після закінчення кварталу, подавати до Міністерства фінансів звіт про проведення лотерей;

• у місячний строк після закінчення строку дії свідоцтва представляти підсумковий звіт та копію акта знищення нереалізованих білетів і квартальний бухгалтерський звіт підприємства;

• вчасно відраховувати до державного бюджету України 30% від доходів, що залишаються у розпорядженні після виплат призового фонду;

• не пізніше двох місяців року, що настає звітним, подавати Міністерству фінансів річний звіт про діяльність, у том у числі річний баланс з аудиторським підтвердженням і довідку про фінансове становище, а також відомості про зміни в персональному складі службових осіб;

• мати під час проведення лотереї ліквідні балансові активи обсягом не менше 500 000 євро за курсом НБУ.

Надходження до бюджету сум відсотків банків за користування тимчасово вільними бюджетними коштами

З метою забезпечення надходження доходів до бюджету та запобігання фінансової кризи встановлено плату за користування комерційними банками тимчасово вільними залишками коштів державного бюджету України, місцевих бюджетів та позабюджетних фондів. Касове виконання бюджетів та позабюджетних фондів здійснюється уповноваженим и банкам и на підставі угод, укладе них, відповідно, з Головним управлінням Державного казначейства України та місцевими фінансовими органами.

У цих угодах визначається плата за користування тимчасово вільними залишками коштів державного бюджету України, місцевих бюджетів і позабюджетних фондів в обсязі 50% від облікової ставки НБУ, що діяла протягом звітного місяця.

Справляння плати провадиться комерційними банками у строк до 25 числа місяця, наступного за звітним .

Комерційні банки щомісяця сплачують до державного бюджету України відсотки за користування тимчасово вільними залишками коштів державного бюджету та позабюджетних фондів, крім Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування, в національній валюті у таких розмірах: з залишками коштів, що не перевищують обсягу облігацій внутрішньої державної позики 1997, 1998 та 1999 років за номінальною вартістю, придбаних комерційним банком та замінених конверсійними облігаціями внутрішньої державної позики 1998 та 1999 років,-50% доходності конверсійних облігацій, але не більш як 50% від облікової ставки НБУ.

Надходження дивідендів (частки прибутку) від суб'єктів підприємницької діяльності, утворених за участю державних підприємств та організацій

Платниками дивідендів є акціонерні та інші господарські товариства, створені в процесі приватизації та корпоратизації підприємств загальнодержавної власності, які мають акції, що є у державній власності.

Об'єктом дивідендних відрахувань є прибуток підприємств, який залишається в їхньому повному розпорядженні після відрахувань встановлених законодавством податків і зборів відповідно до установчих документів.

Сума на виплату дивідендів, яка визначена рішенням про розподіл прибутку, є масою дивіденду (МД).

Сума дивідендів (СД), що підлягає перерахуванню до державного бюджету, визначається за формулою:

СД = МД * ЧДМ , (%) : 100,

де : ЧДМ - частка державного майна у статутному фонді підприємства (%).

Сплату дивідендів підприємства провадять щоквартально у 5-денний строк від дня прийняття рішення про розподіл прибутку.

Підприємства щоквартально наростаючим підсумком від початку року складають і подають до ДПІ розрахунки розмірів дивідендів у 3-денний строк від дня прийняття рішення про розподіл прибутку.

Своєчасно несплачена сума дивідендів стягується за весь термін заборгованості бюджету з нарахуванням пені в розмірі 0,3 відсотка на суму недоїмки за кожний день прострочення.

Рентна плата.

Рентні платежі - одна із форм вилучення до бюджету частки прибутку суб'єктів народного господарства, одержання якого не залежить від їхньої господарської діяльності.

Одержання додаткового прибутку, незалежно від діяльності підприємств, визначається передусім природними, техніко-економічними і транспортними чинниками. Вплив першого чинника поширюється на видобувну галузь (обумовлюється місце знаходженням підприємства, глибиною покладів і характером видобутку корисних копалин. Ціни при цьому, встановлюються з урахуванням витрат підприємств, які працюють за гірших умов. В кінцевому підсумку підприємства за кращих умов видобутку природних ресурсів одержують додатковий доход.

Дія техніко-економічного чинника пов'язана із видами сировини, яка видобувається, її вартістю та технічною оснащеністю підприємств. Транспортні витрати є важливим елементом ціни реалізації сировини і суттєво впливають на прибутки (збитки) підприємств.

Рентна плата за нафту та природний газ, що видобувається в Україні, встановлена з метою поступового вирівнювання цін на таки види природних ресурсів та цін, за якими вони надходять з інших держав.

Вона включається до оптової відпускної ціни на нафту та природний газ без ПДВ у національній валюті України за офіційним курсом долара США на дату відвантаження продукції.

Нафтогазовидобувні підприємства, які є платникам и рентної плати, включають її до бази оподаткування при визначенні ПДВ .Сума рентної плати на нафту та природний газ визначається платниками з урахуванням фактично оплачених споживачами обсягів нафти й газу та ставок рентної плати у національній валюті України за офіційним курсом США на дату зарахування коштів на рахунок нафтогазовидобувних підприємств.

Платники подають до податкових органів за місцезнаходженням розрахунки рентної плати за нафту та природний газ (окремо) щомісяця до 25 числа місяця, наступного за звітним. У цей же термін провадиться остаточна сплата до бюджету суми рентної плати, обчисленої за розрахунком звітного місяця.

Надходження коштів від приватизації державного майна

Приватизація державного майна - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, на користь фізичних та юридичних осіб з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Державне майно може бути придбане за рахунок приватизаційних паперів, а також власних і запозичених коштів покупців. При придбанні об'єкта Приватизації за рахунок грошових коштів на суму, що перевищує 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, покупці-фізичні особи-повинні подати до органу приватизації декларацію про доходи. Іноземні інвестори подають відомості про джерела надходження коштів. Кошти, одержані від продажу державного майна, зараховуються до позабюджетного Державного фонду приватизації і позабюджетного фонду приватизації АР Крим .

Використання коштів визначається Державною програмою приватизації. Вони спрямовуються на відшкодування витрат, пов'язаних із приватизацією, кредитування технічного переоснащення приватизованих підприємств, розвиток підприємництва, створення нових робочих місць та до державного бюджету України.

Органи приватизації подають до податкових органів за місцезнаходженням платника розрахунки відрахувань коштів, одержаних від приватизації, до державного та місцевих бюджетів щомісячно в термін до 15 числа місяця, наступного за звітним. Фонд державного майна України подає розрахунок податковому органу до 20 числа місяця, наступного за звітним .

За несвоєчасну сплату коштів до бюджету, які одержані від приватизації, податковими органами нараховується пеня із розрахунку 120% річної облікової ставки НБУ від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу.

До державного бюджету, бюджетів АР Крим, областей, міст Києва і Севастополя провадяться відрахування від приватизації державного майна, майна, що належить АР Крим , та комунального майна (крім об'єктів незавершеного будівництва; об'єктів освіти, охорони здоров'я, культури, мистецтва, преси, видавничої справи, будинків і таборів відпочинку; інших об'єктів приватизації, що виділяються з балансів підприємств) в обсязі 90%.

Від приватизації об'єктів незавершеного будівництва провадяться до відрахування в обсязі 80%:

• до державного бюджету - при фінансуванні будівництва цих об'єктів за рахунок централізованих капіталовкладень;

• до бюджету АР Крим або до місцевих бюджетів-при фінансуванні будівництва таких об'єктів за рахунок коштів бюджету АР Крим або місцевих бюджетів.

Перерахування до державного бюджету коштів, одержаних від приватизації об'єктів державної власності провадить Фонд державного майна України на рахунок Головного управління Державного казначейства, щотижня за ставкою 90%.

Від приватизації об'єктів незавершеного будівництва провадяться відрахування в обсязі 80%:

• до державного бюджету - при фінансуванні будівництва цих об'єктів за рахунок централізованих капіталовкладень;

• до бюджету АР Крим або до місцевих бюджетів - при фінансуванні будівництва таких об'єктів за рахунок коштів бюджету АР Крим або місцевих бюджетів.