Аудиту, надання впевненості та етики

(Витяг) Міжнародна концептуальна основа завдань з надання впевненості Критерії

34. Критерії - це контрольні показники, що використовуються для оці­нки або вимірювання предмету, включно з показниками, там де це прийня­тно, подання та розкриття. Критерії можуть бути формальними, напри­клад, при підготовці фінансової звітності критеріями можуть бути Між­народні стандарти фінансової звітності або Міжнародні стандарти об­ліку в державному секторі; для звіту про внутрішній контроль критеріями можуть бути встановлені концептуальні основи внутрішнього контролю або окремі цілі перевірки контролю, спеціально розроблені для завдання; для висновку з відповідності критеріями можуть бути діючі закони, нор­мативні акти або контракт.

36. Прийнятні критерії мають такі характеристики:

а) значимість: значимі критерії дають змогу зробити висновки, що до­ поможуть користувачам у прийнятті рішень;

б) повнота: критерії будуть достатньо повними, коли не пропущені відповідні фактори, які можуть вплинути на висновки в контексті обста­ вин завдання. Повні критерії включають, там, де це портібно, показники подання та розкриття;

в) надійність: надійні критерії дозволяють давати прийнятно несупе- речливу оцінку або вимірювання предмету включно з, якщо це необхідно, поданням та розкриттям, якщо вони використовуються в подібних обста­ винах практиками з подібною кваліфікацією;

г) нейтральність: нейтральні критерії дають можливість прийти до неупереджених висновків;

д) зрозумулість: зрозумілі критерії дають можливість прийти до ви­ сновків, які будуть чіткими та повними та не будуть піддаватися різним тлумаченням.

Оцінка або вимірювання предмету на основі очікувань, суджень або власного досвіду практика не являють собою прийнятні критерії.

75

Тема 4. Аудиторський ризик і оцінювання системи внутрішнього контролю

У темі розглядаються такі питання:

1. Поняття про аудиторський ризик та його складові.

2. Модель аудиторського ризику та використання її на практиці.

3. Поняття про суттєвість та ії оцінювання.

4. Обман та помилка: визначення та фактори, що їх зумовлюють.

5. Вивчення та оцінювання системи внутрішнього контролю.

6. Комп 'ютерне шахрайство: визначення та о: чаки.

Ключові слова та поняття: аудиторський ри шк, динамічний ри­зик, статистичний ризик, фактори оцінювання ризиків, властивий ризик, ризик контролю, ризик невиявлення викривлень, суттєвість, помилка, шахрайство

Рекомендована література: 6, 12, 13, 16, 18, 19, 27, 40, 43, 45.

Після вивчення теми ви повинні вміти:

• визначати поняття аудиторського ризику та його видів;

• характеризувати ознаки загального аудиторського ризику;

• застосовувати різні моделі розрахунку аудиторського ризику;

• визначати вплив факторів ризику на діяльність підприємства;

• визначати поняття суттєвості відносно користувачів аудитор­ського висновку;

• планувати і оцінювати суттєвість;

• визачати фактори, що зумовлюють обман та помилку.

76

4.1. Поняття про аудиторський ризик та його складові

Під ризиком взагалі слід розуміти можливу небезпеку втрат, зу­мовлених специфікою тих чи інших явищ природи і видів діяльності людського суспільства.

Як економічна категорія ризик являє собою подію, яка може ста­тися або не відбутися. У разі здійснення такої події можливі три економічні результати: негативний (програш, втрати), нульовий та позитивний (виграш, прибуток).

Ризики, як правило поділяють на динамічний та статистичний (рис. 1.20).

Динамічний ризик - це ризик непередбачуваних змін вартості основного капіталу внаслідок прийняття управлінських рішень чи непередбачуваних обставин. Такі зміни можуть призвести як до збитків, так і сприяти одержанню додаткових доходів.

Статистичний ризик - це ризик втрат реальних активів внаслідок нанесення збитків власності, а також втрат доходу через недієздатність організації. Цей ризик може призвести лише до збитків.

Незалежний аудит є невід'ємною частиною фінансових інститутів ринкової економіки. Тому аудиторський ризик необхідно розглядати як складову частину системи фінансово-економічних ризиків. Знач­ною мірою загальний аудиторський ризик формується під впливом тих самих чинників, що й інші загальноекономічні ризики.

Ризик проведення аудиторської перевірки являє собою ризик ау­дитора, пов'язаний з підготуванням неправильного висновку за фі­нансовими документами.

Українські фахівці розглядають загальний аудиторський ризик як сукупність властивого ризику, ризику контролю, ризику невиявлення викривлень.

Властивий ризик - це здатність залишку на певному бухгалтерсь­кому рахунку або за певною категорією операцій до суттєвих пере­кручень, або здатність до перекручень за цими показниками у ком­плексі з перекрученнями на інших рахунках чи за операціями, з при­пущенням, що до них не застосовуватимуться заходи внутрішнього контролю підприємства.

77

Рис. 1.20. Класифікація аудиторських ризиків

78

Ризик контролю - це ризик від неефективності внутрішнього контролю. Адже система внутрішнього контролю та аудиту не зав­жди функціонує ефективно, і помилкам які можуть трапитися в сис­темі бухгалтерського обліку підприємства, може своєчасно запобіг­ти та виправити персонал підприємства.

Ризик невиявлення викривлень полягає в тому, що аудиторські процедури не завжди можуть виявити помилки за залишками на пе­вному рахунку і за певною операцією.

Аудиторський ризик можна розглядати за такими напрямами:

• контроль з боку аудитора;

• час винекнення ризику;

• ступінь ризикованості;

• ставлення до підприємства, що перевіряється;

• ставлення до аудиторського підприємства.

Стосовно підприємства, що перевіряється, ризик може бути внут­рішнім, тобто таким, що виникає на підприємстві, та зовнішнім.

До внутрішнього належить ризик контролю та властивий ризик, до зовнішнього - ризик невиявлення викривлень.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ

Через існування звичайних обмежень наявні системи облі­ку і внутрішнього контролю не можуть дати аудитору дока­зів того, що поставлені перед внутрішнім контролем завдан­ня виконані.

4.2. Модель аудиторського ризику та використання її на практиці

Дуже важливим фактором є методика визначення розміру ауди­торського ризику. Єдиної такої методики поки що немає, відсутні навіть науково обгрунтовані підходи до оцінювання як загального аудиторського ризику, так і основних його компонентів. Проте іс­нують найзагальніші моделі розрахунку аудиторського ризику. Уза­гальнюючи результати досліджень спеціальної зарубіжної літерату-

79

ри (Р. Додж, ДЖ. Робертсон), які проведено О. Петрик, можна пода­ти найбільш загальну модель.

Аудиторський ризик можна розрахувати за такою факторною моделлю:

АР=ВР х РК х РН, де АР — загальний аудиторський ризик; ВР — властивий ризик; РН—ризик невиявлення; РК —ризик системи контролю. Аудиторський ризик виявляється у зв 'язку з тим, що дії аудито­ра відносно перевірки звітності суб'єктивні. Чим нижчий рівень бажаного ризику для аудитора, тим більше він повинен бути впев­неним у тому, що звітність не містить матеріальних помилок і пропусків. Нульовий ризик означає впевненість у достовірності ін­формації. На практиці аудитор не може бути повністю впевненим у достовірності звітності, тому аудиторський ризик завжди пере­буває між 0 і 1 (або 0 та 100%). При цьому:

• аудитор не може повністю довіряти системі обліку і внут­рішньому контролю підприємства;

• аудитор не може дозволити собі встановлювати високий рі­вень невиявлення помилок (наприклад, понад 50%) при високих ризиках системи обліку і внутрішнього контролю. У цьому випадку загальний аудиторський ризик буде також: дуже ви­соким, чого допускати не можна, оскільки перевірка вважа­тиметься такою, що проведена не належним чином;

• аудиторська перевірка буде вважатися незадовільною, якщо ау­дитор встановить низький ризик виявлення за повної недовіри до системи обліку і внутрішнього контролю підприємства. Багато фірм взагалі не роблять спроб застосовувати числові зна­чення для визначення рівнів ризику і просто визначають їх як "висо­кий", "середній", "низький" тощо [43].

80

Таблиця 1.3 Вплив факторів ризику на діяльність підприємства (приклад робочого документа при визначенні аудиторського ризику)

з/п	Фактор ризику	Оцінка фактора ризику	Рівень підприєм­ницького ризику
1.	Визначення економічної си­туації, в якій функціонує під­приємство	Депресія	Високий
2.	Визначення галузі функціо­нування компанії	Стабільна	Низький
3.	Політика управління на під­приємстві	Пасивна	Низький
4.	Система контролю на підпри­ємстві	Слабий контроль	Високий
5.	Результати аудиту минулих років	Відсутні	Високий
6.	Частота зміни керівництва	Не змінювалось	-
7.	Фінансове положення під­приємства	Посереднє	Високий
8.	Ймовірність виникнення су­дових спорів	Молоймовірна	Низький
9.	Репутація управлінців	Добра	Низький
10.	Досвід роботи управлінців	Достатній	Низький
11.	Власність	Колективна	Низький
12.	Розуміння ролі аудиту	Смутне	Високий
13.	Місцезнаходження підприєм­ства	Велике місто	Низький

Крім зазначених у табл. 1.3, до переліку можуть бути включені й інші фактори, такі як: частка в балансі окремих статей, частка пока­зників доходів/витрат, можливість витрат, обсяг операцій, новизна систем (продуктів, продукції) тощо.

Нормативи аудиторської діяльності потребують від аудитора оці­нювати ризик невідповідності, внутрішнього контролю в два етапи: попереднє та остаточне оцінювання ризику невідповдності внутріш­нього контролю (1.21).

На першому етапі аудитор повинен оцінити ризик невідповідно­сті внутрішнього контролю для кожного суттєвого залишку за бух­галтерськими рахунками або суттєвою операцією.

На другому етапі аудитор постійно переглядає правильність зробленого ним оцінювання ризику невідповідності внутрішнього

б⁴⁰¹

81

контролю, до самого моменту завершення підготовки аудиторського висновку, і вносить відповідні корективи.

Рис. 1.21. Чинники підвищення внутрішнього ризику

Деякі аудиторські фірми аналізують аудиторські ризики досить ретельно. Вони створюють спеціальні бланки, запитальники, анкети, формули, за допомогою яких одержують більш точні значення ризи­ків, виражені в частках одиниці чи відсотках (Додаток Г).

Аналізуючи моделі визначення аудиторського ризику, слід зазна­чити:

• ці моделі не розрізняють пріоритетів у компонентах аудитор­ського ризику. Складові аудиторського ризику впливають на загальний аудиторський ризик по-різному;

• загальна модель не дає опису методів оцінювання складових аудиторського ризику.

82

^

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ

Щоб зовнішні користувачі повністю покладалися на до­стовірність фінансової звітності, аудитору необхідно нама­гатися якомога більше знизити рівень аудиторського ризику.

^

=#