3.2. Ознаки та критерії оцінювання фінансової звітності

За допомогою різних методичних прийомів оцінюється стан ресурсів, чинність господарських операцій, достовірність економічної інформації, що виходить за межі господарюючого суб'єкта, в т. ч. і фінансової звіт­ності, цілеспрямованість організаційних структур, методів, функцій управління, тобто оцінюється стан усіх об'єктів аудиту.

Звідси змістом усіх без винятку аудиторських операцій є оцінка, тобто правильне сприйняття суттєвих сторін об'єктів аудитор­ської діяльності.

Головною проблемою в досягненні мети аудиту - оцінюванні фі­нансової звітності - є вирішення питань: на що спрямувати роботу аудитора, адже в завдання аудитора не входить підтвердження абсо­лютної точності всіх бухгалтерських записів і реєстрів.

63

Перелік ознак оцінювання фінансової звітності є основою для ви­значення способів і прийомів, які ефективно використовуються при перевірці певного об'єкта аудиту.

В аудиторській практиці не існує єдиної думки і єдиного підходу щодо методології перевірки фінансової звітності та висловлення ду­мки щодо неї. При викладенні матеріалу використано рузультати дослідження вітчизняних науковців під керівництвом О.А. Петрик. До ознак аудиторського оцінювання необхідно віднести наступні.

Критерії - оцінювання, за допомогою якого можна визначити відповідність звітності попередньо встановленим нормам, прави­лам та показникам.

Завдання - деталізують головну мету аудиту, відображають її складові.

Напрями - характеризують спрямованість аудиторської перевірки, оскільки вказують, на перевірку яких об'єктів аудитор спрямовує свою діяльність (система бухгалтерського обліку, внутрішній контроль).

Вимоги - умови, яких обов'язково необхідно дотримуватися під час проведення аудиту, правила та вимоги до свого аудитора; пра­вила складання фінансової звітності клієнта.

Підходи - сукупність способів та прийомів, за допомогою яких аудитор здійснює перевірку фінансової звітності, вирішує певні завдання.

Принципи бухгалтерського обліку - правила, якими слід керува­тися під час вимірювання, оцінювання та реєстрації господарських операцій і під час відображення їх результатів у фінансовій звітності.

Передумови - являють собою події, інформацію, які виникають до проведення аудиту й існують незалежно від нього[43] .

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ

Оцінювання фінансової звітності підприємства є важли­вою процедурою аудиту. Аудитор повинен керуватися Зако­ном України "Про бухгалтерський облік та фінансову звіт­ність в Україні", П(С)БО І "Загальні вимоги до фінансової звітності", П(С)БО 2 "Баланс", П(С)БО 3 "Звіт про фінан­сові результати", П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових кош­тів" та ін.

64

3.3. Вибір методів і прийомів аудиторської перевірки

"Аудит" походить від латинського слова "audio", що означає: "він чує", "слухач". Саме так у духовних навчальних закладах нази­вали найкращого учня-відмінника, якому вчитель доручав перевіря­ти інших учнів. Зміст слова "слухач" вказує на особливу довіру у взаємовідносинах аудитора зі своїми клієнтами і означає уважність, добропорядність, співчутливість, зацікавленість у справах клієнта, який звернувся до аудитора.

Мета аудиту - це формування професійної думки аудитора щодо достовірності первинних даних про факти господарського життя, повноти та своєчасності відображення цих даних в обліку, правильність ведення обліку відповідно до вимог бухгалтерських стандартів та складання на основі цих даних фінансової звітності, узагальнення інформації щодо дій і подій господарюючого суб'єкта. Взагалі мету аудиту можна сформулювати як вирішення конкретних завдань, які визначаються законодавством, системою нормативного регулювання аудиторської діяльності, а також договірними зобов'язаннями аудитора та клієнта.

Завдання аудиту - збирання достовірної вихідної інформації про фінансово - господарську діяльність суб'єкта господарювання і формування на цій основі висновків про його реальний фінансовий стан (рис. 1.17).

Для досягнення основної мети і представлення висновку аудитор вивчає такі питання:

• загальна прийнятність звітності (чи відповідає звітність у ці­лому всім вимогам до неї);

• обгрунтованість (чи існують підстави для включення в звіт­ність зазначених там сум);

• закінченість (чи включені в звітність усі належні суми, зокре­ма чи всі активи і пасиви, що належать підприємству);

• оцінка (чи всі категорії правильно оцінені і безпомилково по­лічені);

• класифікація (чи є підстава відносити суму на той рахунок, на якому вона записана);

• розмежування (чи віднесені операції, проведені незадовго до дати складання балансу або безпосередньо після неї до того періоду, в якому були проведені);

5⁴⁰⁷ 65

акуратність (чи відповідає сума окремих операцій даним, при­веденим у книгах і журналах, чи відповідають підсумкові суми даних, приведеним у головній книзі);

Рис. 1.17. Перелік завдань аудиту

66

розкриття (чи всі категорії занесені у фінансову звітність і чи правильно відбиті в звітах і додатках книг).

Ознаки і критерії оцінювання аудитором фінансової звітності є підставою для визначення:

• методів і прийомів аудиту в цілому;

• методів і прийомів які найбільше підходять для перевірки за певною ознакою і критерієм;

• методів і прийомів залежно від об'єктів аудиту;

• методів і прийомів, які найбільш доцільно використовувати під час перевірки конкретного об'єкту аудита.

Методи і технічні прийоми визначені в спеціальній вітчизняній і зарубіжній літературі. Особливо слід відзначити ґрунтовну класифікацію їх М. Білухою, Ф. Бутинцем, О. Петрик та ін.

У світовій та національній аудиторській практиці знаходять широке застосування наступні методи і прийоми [43].

Метод опитування передбачає отримання письмової або усної інформації з питань аудиторської перевірки від працівників госпо­дарюючого суб'єкта - його керівника, управлінців, менеджерів, го­ловного бухгалтера та інших відповідальних осіб. Отримані відпові­ді входять до складу аудиторських доказів.

Метод інспекції передбачає перевірку фізичної наявності матеріа­льних активів, необхідність їх для господарської діяльності, а також перевірку відповідних облікових записів, розрахунків тощо.

Письмове запитання може надсилатися до третіх осіб (банку, дебіторів, кредиторів) з проханням відповісти на запит аудитора.

Метод аналітичного огляду, за допомогою якого аудитор визначає тенденції та перспективи діяльності господарюючого суб'єкта не лише за даними його фінансового становища, а й за результатами роботи інших споріднених підприємств цієї галузі, конкурентів тощо.

Аналітична перевірка фінансової інформації здійснюється для визна­чення тенденції процесів виробництва, взаємозв'язку економічних пока­зників і виявлення незвичайних відхилень, розрахунків і економічних коефіцієнтів для оцінювання фінансового стану і підготовки огляду фі­нансової інформації, аналітичні процедури визначають аналіз показників У динаміці порівняно з планом, з аналітичними показниками іншого під­приємства, яке функціонує в подібних умовах.

Вибіркове обстеження, тобто проведення самостійних аудитор­ських процедур, здійснюється для одержання в достатньому обсязі аудиторських свідчень, на підприємстві яких складається аудитор­ський висновок про достовірність фінансової звітності.

5*

67

Огляд фінансової' інформації здійснюється на загальній стадії ау­диту за всіма зібраними фактами і матеріалами аудиторських обсте­жень.

Всеох оплюю чий огляд дає можливість визначити, виходячи з принципу суттєвості, чи складена фінансова звітність відповідно до діючого порядку, чи відповідає вона фактичному стану справ на під­приємстві, чи розкриті всі питання належним чином, чи відповідає фінансова звітність вимогам закону та іншим нормативним актам.

Прийом анкетування - це один із прийомів опитування. Він по­лягає в отриманні від працівників та третіх осіб відповідей на зазда­легідь сформульовані запитання.

Прийом тестування, завдяки якому аудитор сам відповідає на певний перелік питань на кожному етапі аудиторської перевірки або по кожному об'єкту аудиту.

У практичній діяльності аудит повинен вирішувати самостійно, які конкретно способи і прийоми доцільно застосовувати для оцінювання фінансової звітності за певними ознаками. Подальший вибір способів і прийомів аудиторської перевірки відповідно до оз­нак є проблемою окремих етапів проведення аудиту.

Вибір процедури перевірки, методів і рівня їх використання покладається на професійний досвід аудитора.

Усі методи і прийоми широко апробовані в практиці проведення ревізії, контролю, а також аудиторськими фірмами згруповані за пе­вними признаками, наведені на рис. 1.18.

68

69

Рис. 1.18. Класифікація прийомів та способів аудиту

Рис. 1.19. Види аудиторських завдань та чинні стандарти, що до них застосовуються [12, C.2J

Завдання з надання впевненості - це завдання, виконуючи які, практик має підвищити ступінь довіри майбутніх користувачів, які не є відповідальною стороною, щодо результатів оцінки або порівняння предмету завдання з відповідними критеріями.

72

Чинні Міжнародні стандарти аудиту передбачають, що аудитору дозволяється виконувати два типи завдань з надання впевненості (рис. 1.19).

• завдання з надання обгрунтованої впевненості (зменшення ризику до прийнятного низького рівня позитивна впевненість, наприклад за наслідками аудиту фінансової звітності);

• завдання з надання обмеженої впевненості (ризик є більшим, ніж у завданні з надання обгрунтованої впевненості, негатив­на впевненість, наприклад, за наслідками огляду фінансової звітності).

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ

Питання вибору та застосування методичних прийомів стосуються коленої окремої аудиторської перевірки та їх перелік неповний для виконання завдань аудиту, тому ауди­тор особисто вирішує, яку інформацію треба ще додатково отримати.

ЗАКРІПЛЕННЯ ГОЛОВНОГО

ЧИ ЗАСВОЇЛИ ВИ ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ?

1. Що розуміють під методикою аудиту?

2. Які групи методів і методичних прийомів може застосовувати аудитор у ході аудиторської перевірки?

3. Які прийоми документального контролю та способи можуть за­стосовуватись аудитором?

4. У чому полягає особливість методики, що застосовується в ході аудиту фінансової звітності?

5. Чим зумовлена необхідність проведення аналізу при перевірці фінансової звітності? За якими напрямами він здійснюється?

73

ЗАВДАННЯ

1. Проаналізуйте ситуацію.

2. Визначте невідповідності нормативним актам.

3. Сформулюйте суть невідповідностей.

Ситуація 1.5

Під час проведення аудиторської перевірки акціонерного товари­ства аудитори встановили, що річна інвентаризація перед складанням фінансової звітності за поточний рік не проводилася, а проведені протягом звітного року інвентаризації товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів оформлені неякісно і з порушеннями чинних вимог.

Аудитори запропонували організувати інвентаризацію під час аудиторської перевірки, оскільки програмою аудиту така процедура була передбачена і погоджена із замовником.

Рішення ситуаиії1.5

Перевірка аудитором фактичної наявності окремих активів підприєм­ства способом інвентаризації дає змогу не тільки упевнитись у їх наявно­сті, а й оцінити систему бухгалтерського обліку активів і систему внут­рішнього контролю; особисто оглянути місце зберігання ресурсів під­приємства; способом перевірки документів здійснити аудит первинного обліку та його відповідності чинному законодавств

(Cm. 10 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV; Інструкція з інвентариза­ції основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цін­ностей, грошових коштів, документів та розрахунків, затверджена нака­зом Міністерства фінансів України від 11.08.1994р. №69; МСА 250 "Вра­хування законів та нормативних актів при аудиторській перевірці фінан­сових звітів "[6]).

74

Вивчаємо Міжнародні стандарти