2. Поняття управління в митній службі

Для успішного розвитку соціально-політичної та економічної сфер важливе значення мають захисна, правоохоронна і фіскальна

діяльність держави, у тому числі й та, яку здійснює митна служба, яка є підсистемою системи органів виконавчої влади і важливим важелем державного управління. При цьому митна служба постає у ролі елемента керівної системи і виконує відповідні функції держа­ви.

Необхідною методологічною вимогою при описі будь-якої під­системи державного управління (і будь-якої її ланки) - від керова­ного об'єкта (організації, установи тощо) до вищого рівня держав­ної влади - є охоплення всього різноманіття взаємодіючих елемен­тів та подання їх у вигляді єдиної взаємообумовленої конструкції (об'єктивної системи).

Для управління митною службою системне уявлення про її компоненти, елементи і їх взаємозв'язки має велике теоретичне та методологічне значення.

Слід виділити три логічні схеми, за допомогою яких розкри­ваються різні аспекти системи управління митною службою.

Перша схема - зовнішнє управління стосовно митної служ­би.

Суб'єктом управління є органи державної влади або їх посадо­ві особи, яким підпорядкована митна служба, зв'язками є створю­вані ними керівні управлінські впливи на об'єкт управління - сис­тему органів митної служби або її керівників та інформація про стан об'єкта управління і виконання ним поставлених завдань.

Безпосередніми суб'єктами управління митною системою є Президент України та Кабінет Міністрів України. Опосередковано суб'єктом управління є також Верховна Рада України.

Друга — управління суспільними процесами з боку митної служби.

Суб'єктом є працівники органів митної служби, які виконують основні функції, покладені на митну службу, в силу виконання сво­їх посадових функціональних обов'язків.

Об'єктом є суспільні відносини у сфері здійснення митної справи.

Суб'єкт управління (органи митної служби як керівна підсис­тема) - взаємодії (підсистема прямих і зворотних зв'язків) - суспі­льна система (підсистема компонентів суспільства, підданих управлінню). У такій системі суб'єкт управління (державний орган) обумовлює державно-владний характер і переважно правову форму взаємозв'язку та взаємодії відповідних сторін. Суспільна система формує головним чином зміст взаємодії як діалектичне сполученя закономірностей, потреб та інтересів суспільної системи і можли­востей (організуюче-регулюючих потенцій) суб'єкта управління через реалізацію митної політики держави. Тут особлива увага приділяється закономірностям, потребам та інтересам суспільної життєдіяльності.

Третя - внутрішнє управління в системі митної служби, тобто забезпечення організації та функціонування системи.

Суб'єктом є керівні підрозділи або посадові особи митної слу­жби, які діють на відповідних рівнях і складають у своїй сукупності керівну підсистему всієї системи цих органів у цілому і кожного з них окремо та на які покладено виконання функцій управлінської діяльності.

Об'єктом є співробітники, служби, підрозділи, органи та діяль­ність підрозділів або окремих співробітників.

Зв'язками є створювані суб'єктом керівні управлінські впливи на об'єкт управління та інформація про стан об'єкта управління і виконання ним поставлених завдань.

При першій і третій схемі управління система суб'єктно-об'єктних залежностей передбачає: суб'єкт управління - впливи -керовані об'єкти, де перевага на боці суб'єкта управління, а керо­вані об'єкти сприймають його рішення та дії й використовують їх у процесі власного функціонування. У другій схемі безпосередні впливи виключаються з взаємодій і беруться в готовому, сформо­ваному вигляді; у суспільній системі також виділяються тільки ті її сторони і прояви, що підлягають державно-керівним впливам.

Особливістю управління митною службою є державно-владний характер і переважно правова форма взаємозв'язку та взаємодії суб'єкта й об'єкта управління.

Предметом нашого розгляду є внутрішнє управління або управління в митній службі України. Проте внутрішнє управління завжди пов'язане з першими двома і розглядається в комплексі та взаємній залежності.

Зміст управління в митній службі можна визначити, розгляда­ючи сутність і зміст соціального управління. Соціальне управління - це діяльність, яка здійснюється на організаційній або правовій основі, необхідна для коригування природного руху (поведінки, діяльності, динаміки системи), що визначається початковими умо­вами (структурою, технологією, соціальними відносинами, полі­тичною системою, енергетичним станом тощо) та обмінними про­цесами (енергетично-матеріально-інформаційним обміном) у системі та із середовищем і надання об'єкту (системі) якостей або ста­нів, необхідних для досягнення мети.

Розглядаючи управління в митній службі можна виділити такі основні об'єкти управлінського впливу: 1) організаційна й функці­ональна структури митної служби та її підрозділів; 2) основна дія­льність митної служби (технологічні процеси і схеми); 3) забезпечуюча діяльність митної служби (кадрове, інформаційне, матеріально-технічне, фінансове, документаційне та правове забез­печення); 4) процеси розвитку і модернізації системи та діяльності митної служби; 5) поведінка працівників митної служби; 6) соціальні процеси та відносини всередині системи митної служ­би.

Відповідно управління в митній службі передбачає: визначення цілей, завдань і функцій митної служби (органу, підрозділу, спів­робітника); розробку й удосконалення їх організаційної та функці­ональної структури; забезпечення трудовими, матеріально-технічними, інформаційними та іншими ресурсами; підготовку, прийняття і реалізацію управлінських рішень; забезпечення скоординованості дій органів, служб, підрозділів, співробітників; регу­лювання і організовування їх функціонування з урахуванням опе­ративної обстановки та відхилень від намічених цілей; забезпечен­ня розвитку і модернізації системи та діяльності митної служби й інші види діяльності.

Таким чином, управління в митній службі можна визначити як особливий вид діяльності спеціально створених апаратів та посадових осіб, наділених певними повноваженнями щодо упо­рядкування системи митної служби, забезпечення її оптималь­ного функціонування і розвитку з метою ефективного вирішен­ня завдань з реалізації митної політики держави.