2. Суспільні функції митної служби України

Головні етапи опису системи:

1. визначення основних рис і напрямків розвитку всіх надсистем, яким належить ця система, зокрема формулювання їх цілей та суперечностей між ними;

2. визначення ролі досліджуваної системи в кожній надсистемі, врахування цієї ролі як засобу досягнення цілей надсистеми. При цьому варто розглянути два аспекти:

а) ідеалізовану, очікувану роль системи з погляду надсистеми, тобто ті функції, які варто було б виконувати для реалізації цілей надсистеми;

б) реальну роль системи в досягненні цілей надсистеми.

Прикладом подібного двостороннього підходу може бути оцін­ка потреб споживачів певних послуг, скажімо, щодо забезпечення зовнішньоекономічної діяльності державою, їх якості та кількості, а з іншого боку - оцінка параметрів послуг, які реально надаються певним органом митної служби. Визначення очікуваної ролі орга­нізації у середовищі та її реальної ролі, а також їх порівняння да­ють можливість зрозуміти багато причин успіху або невдач органі­зації, особливостей її роботи, передбачати реальні риси її майбут­нього розвитку.

Визначення й опис суспільних функцій системи митної служби і є тим елементом, який описує та аналізує підсистеми, до яких на­лежить система митної служби.

Складні штучні системи, які створені й розвинені людьми (а саме до цього типу належить митна служба), - це, насамперед, фу­нкціональні системи. Іншими словами, вони виконують у соціаль­но-економічній системі ряд об'єктивно необхідних функцій, обу­мовлених їх призначенням.

Визначення суспільних або цільових функцій митної служби становить сутність функціонального підходу до дослідження мит­ної системи.

Сутність держави розкривається й реалізується у її взаємодії із суспільством, у тому, що і як вона робить для впорядкування й удосконалення приватної, колективної та суспільної життєдіяльно­сті людей. Ця діяльність характеризується поняттям "функції дер­жави" (що означає виконання, обов'язок, коло діяльності). Відомий вислів І. Гете: "Функція - це існування, мислиме нами в дії". Функ­ція - відношення, за допомогою якого одна сторона, у даному ви­падку держава, переносить свою сутність (силу, потенціал) на іншу - суспільство. Мова йде про суспільні функції держави, оскільки держава поза взаємодією із суспільством втрачає всякий сенс, а її суспільна сутність (природа) пізнається також через ці функції. Аналіз суспільних функцій держави дає можливість побачити реа­льне буття держави ³.

Можна виділити кілька суспільних функцій держави стосовно митної діяльності, які притаманні їй у сучасний період.

Друга половина 20 ст. змінила відносини між державою та економікою. Становлення світового ринку, посилення конкуренції на базі високих технологій, необхідність розвитку людського поте­нціалу як основного компонента продуктивних сил, розширення технотронних небезпек тощо, зовсім нові обставини життя призве­ли до того, що держави стали відігравати особливу роль в економі­чній сфері суспільства. Майже повсюдно спостерігається зближен­ня глобальних інтересів національної держави і національного біз­несу. Сучасна держава не послаблює, а, навпаки, посилює свою економічну функцію, яка полягає у створенні організаційно-правових передумов, необхідних для впорядкованої та ефективної економічної діяльності суспільства.

Держава виконує, нарешті, і таку, тільки їй властиву суспільну функцію, як підтримка свободи, суверенітету й історичного існу­вання народів своєї країни в рамках світового співтовариства.

Держава покликана здійснювати свою зовнішню функцію в стратегічних параметрах, уміло будувати взаємозв'язки по всьому периметру своїх кордонів, зберігати і зміцнювати співробітництво з якомога більшою кількістю держав, усіляко сприяти розвитку між­народних структур, що підтримують мир і спокій у глобальному й регіональному масштабах.

На сьогоднішній день значення митної діяльності держави зна­чно розширилося, навіть важко перелічити ті сфери суспільного й державного життя, на які мають вплив результати цієї діяльності: це й економіка, і внутрішня та зовнішня політика, екологія, соціа­льна сфера, військова безпека тощо.

Безумовно, управління органами, які виконують функції дер­жави у сфері реалізації митної політики, є частиною державного управління, яке, у свою чергу, є частиною соціального управління.

Управління в митній службі як різновид державного управлін­ня повинно забезпечувати взаємодію підсистем, підрозділів митної служби як єдиного цілого з метою виконання поставлених перед ними завдань у сфері реалізації митної політики держави.

Відповідно до функцій митної політики, визначених С.В. Ківаловим та Б.А. Кормичем, доцільно виділити основні сус­пільні функції митної служби: регулятивну, захисну та фіска­льну. Ми розташували ці функції за їх пріоритетністю.

Регулятивна функція. Передбачає вплив з боку держави та її компетентних органів на зовнішньоекономічні відносини за допо­могою засобів економічного та неекономічного (адміністративно­го) характеру з метою регулювання цих відносин для забезпечення національних інтересів та інтересів національних товаровиробників і створення для них сприятливих умов, забезпечення виконання державної політики у сфері економіки, виконання міжнародно-правових зобов'язань держави. При цьому митна служба виконує роль економічного інструмента зовнішньоторговельної політики держави. Подібне регулювання здійснюється за допомогою стиму­лів та обмежень (установлення ставок мита і митних зборів, ліцен­зування, квотування та встановлення інших нетарифних обмежень) Щодо виходу на національний ринок або експорту товарів на зов­нішній ринок. Митна служба відіграє значну роль у системі валют­ного регулювання.

Захисну функцію ще називають правоохоронною. Ця функція ^в першу чергу спрямована на захист держави від зовнішніх загроз і в широкому розумінні включає: захист національної безпеки дер­жави; підтримання миру та міжнародної безпеки, суспільного по­рядку, моральності; захист внутрішнього ринку; забезпечення еко­логічної безпеки, захист інтересів споживачів; створення умов для підтримання законного порядку переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів; ефективну боротьбу з кон­трабандою та іншими порушеннями митних правил; сприяння боротьбі з міжнародним тероризмом, злочинністю тощо. Велика час­тина подібних завдань реалізується в процесі виконання митними органами контрольних функцій, як-от: митний контроль, перевірка документації щодо проведення екологічного, ветеринарного, медико-санітарного та інших видів контролю, а також при виконанні завдань стосовно боротьби з контрабандою та порушеннями мит­них правил.

Фіскальна функція. Полягає у виконанні митними органами в зоні своєї діяльності функцій щодо стягнення до державного бю­джету платежів: мита, податку на додану вартість, акцизного збору з товарів та інших предметів при переміщенні через митний кор­дон. Від перелічених вище стягнень слід відрізняти такі митні пла­тежі, як: збір за митне оформлення, плата за зберігання товарів на митних складах, митне супроводження тощо. Ці платежі є платою за послуги митниці й теж перераховуються до державного бюдже­ту.

Задля виконання державою своїх функцій у рамках митної по­літики існують певні засоби впливу на відповідну групу суспільних відносин, що входять до одного специфічного інституту держави, який визначається поняттям "митна справа". Вони поділяються на дві великі групи - засоби тарифного і нетарифного регулювання. Подібні засоби державного впливу в більшості випадків реалізу­ються під час переміщення фізичними та юридичними особами то­варів і транспортних засобів через митний кордон України; вони закріплюються відповідними нормами законодавства, мають зага­льнообов'язковий характер і забезпечуються примусовою силою держави. У процесі реалізації митної політики кожен з її інструме­нтів може виконувати не одну окрему функцію, а декілька, напри­клад, сплата мита виконує фіскальну й регулятивну функції; адмі­ністративне стягнення за порушення митних правил у вигляді штрафу виступає як покарання щодо суб'єкта правопорушення та як компенсація державному бюджету платежів, що не були стягне­ні в результаті цього правопорушення. Таким чином, окремі ін­струменти реалізації митної політики, об'єднуючись у специфічно­му державному інституті під назвою "митна справа", кінцевою ме­тою свого застосування мають реалізацію головної функції митної-політики України - захист національних інтересів та національної безпеки .

Отже, митниця бере участь у державному регулюванні ЗЕД (зовнішньоекономічної діяльності) засобами митного регулювання, які виступають:

• інструментом реалізації зовнішньоекономічної стратегії та захисту національних економічних інтересів громадян і держави;

• суттєвим елементом механізму регулювання ЗЕД, найваж­ливішою структурною складовою частиною національної бюджет­но-фінансової системи.

У рамках своїх функцій митниця здійснює економічну, право­охоронну, оперативно-технологічну діяльність, відповідно до полі­тики держави в цій сфері, що формує простір діяльності митних органів, у якому визначена структура правил усіх видів діяльності й комунікації, які забезпечують їх реалізацію ^б.

Реалізація митної політики - процес досягнення і скоордино­вана діяльність митниці, органів виконавчої влади й інститутів сус­пільства з досягнення сформульованої у ній мети. Це передбачає наявність: необхідних ресурсів, організаційних структур і механіз­мів; правил, процедур їхньої реалізації, нормативно-правових актів, які регламентують діяльність і взаємини організацій; координації діяльності структур.

С.В. Ківалов і Б.А. Кормич відзначають, що соціальне значення діяльності з реалізації митної політики, її обсяги та зміст постійно змінюються і мають тимчасовий характер ⁷.

Залежно від політики Уряду в розвитку економіки країни, зов­нішньоторговельної діяльності, розвитку міжнародних економіч­них зв'язків і міжнародного торгового співробітництва, а також тенденцій розвитку міжнародних політичних зв'язків на певних відрізках часу можуть переважати фіскальні функції митної систе­ми, або її правоохоронні функції, чи комплекс заходів нетарифного Регулювання зовнішньоторговельної діяльності або ж інші окремі аспекти митної справи. Усі вони, природно, мають свої процедурній технологічні особливості та висувають відповідні вимоги до за­безпечення якості результатів.

Концентрація діяльності митниці на виконанні фіскальної фун­кції та орієнтація її правоохоронної діяльності переважно на забез­печення повноти надходжень митних платежів і зборів у бюджет обумовлюють появу серйозних диспропорцій у визначенні пріори­тетів завдань, вирішення яких об'єктивно необхідне для гармоній­ного розвитку митної служби. Усе це суттєво обмежує соціальну базу митниці й соціальну спрямованість її діяльності.