Лабораторно - практичне заняття № 4

ТЕМА. ВИЗНАЧЕННЯ ПОГЛИНАЮЧОЇ ЗДАТНОСТІ ГРУНТУ.

Теоретичні питання

1. Вбирна здатність грунту.

Література:

1. Основи сільськогосподарського виробництва /Польський. Б.М, Стеблянко М.І, Чмир Р. Д, Явор-ський . В.С,- К.: Вища школа 1977. - С. 14-16.

2. Основы сельского хозяйства : учебное пособие для студентов биологических спец. пед. институ­тов / Ващенко И. М. , Лошаков В. Г, Ягодин Б. А. и др.: под редакц. Ващенко И. М. - М.: Просве­щение. 1987. - С. 57-58.

Мета: практично навчитись визначати механічну, фізичну та фізико-хімічну поглинаючу здатність грунту.

Матеріал та обладнання: лійки, марля, штативи, грунт, крупний пісок, склянки, дист. вода, розчин метиленової синьки або чорнила, розчин КС І , щавлевокислий амоній.

Поглинаюча здатність грушу — це властивість затримувати і поглинати грунтом зважених части­нок, розчинених речовин, газу, У ґрунтознавстві відрізняють наступні види поглинання: механічне, фізичне, фізико-хімічне, хімічне та біологічне.

Поглинаюча здатність грунту залежить від механічного складу, головним чином його колоїдної частини і тому у різних грунтів вона виражена не однаково. Глинисті та суглинисті грунти, як прави­ло мають більшу поглинаючу здатність у порівнянні з піщаним грунтом. Механічне поглинання — зда­тність грунту затримувати та вбирати частинки суспензовані в воді, що проникає.

Фізичне поглинання — здатність грунту адсорбувати на поверхні ґрунтових частинок цілі молеку­ли речовин, розчинених у воді.

Фізико-хімічне поглинання — здатність грунту вбирати катіони з грунтового розчину, внаслідок обміну їх із твердої фази грунту.

Хімічне поглинання — утворення в грунті нерозчинних або важкорозчинних сполук, утримуються і катіони, і аніони.

Біологічне поглинання— вбирання різних речовин мікроорганізмами і рослинами.

Хід роботи:

Завдання № 1 - Визначити механічну поглинаючу здатність грунту,

Виконання роботи. На дно лійки покласти шматочок марлі в один шар, щоб грунт не прова­лювався через отвір лійки. Потім у лійку, приблизно 2/3 об'єму, насипати грунту, просіяного через сито з отворами 2-3 мм. Другу лійку заповнити крупним піском. Лійки закріпити в штативах. У склянку на­сипати 1 г грунту, налити до половини склянки вода і ретельно розбовтати і половину цього розчину влити в лійку з грунтом, а другу половину — у лійку з піском.

Грунт і пісок виконують роль фільтру, тому збаламучені частинки будуть механічно затриму­ватись. У грунті пори менші ніж у піску, тому фільтрат з під лійки з грунтом буде більш прозорим, ніж з під лійки з піском. У фільтрат попадають частинки грунту, які менші ґрунтових пор.

Механічне поглинання грунту залежить від механічного складу грунту: чим більше глинистих частинок тим більше механічне поглинання.

Завдання № 2 - Визначити фізичну поглинаючу здатність грунту.

Виконання роботи. Підготувати дві лійки як і в попередньому досліді. Воду підкрасити мети­леновою синькою і пропустити через грунт і пісок. Фільтрат з-під воронки з піском буде слабо підфар­бований, а з лійки з грунтом фільтрат буде майже прозорим.

У піску немає колоїдних частинок, тому вода проходить у фільтрат майже без змін. У грунті є колоїдні частки, які при доторканні з розчином адсорбували молекули синьки або чорнила, тому фі­льтрат виявився прозорим.

Завдання № 3 - Визначити фізико-хімічну або обмінну поглинаючу здатність грунту.

Виконання роботи. Взяти дві лійки на дно їх покласти марлю, щоб грунт не провалювався через отвір лійки і заповнити лійки грунтом. В одну лійку влити розчин KC1, а в другу - дист. воду. У фільтрат одержаний після обробки грунту розчином КС1, добавити розчин щавлевокислого амонію. Одержимо білий осад, який покаже, що у фільтраті міститься Са. Фільтрат, одержаний після обробки дист. водою ніякої реакції із щавлевокислим амонієм не дає, значить при обробці грунту розчином КС1 відбувся обмін іонами, в грунтовому поглинаючому комплексі іони К стали на місце іонів Са, який перейшов у розчин і виявлений у фільтраті. Відсутність Са у фільтраті після обробки грунту дист. водою говорить про те, що елементи (у даному випадку Са), поглинені грунтом, міцно утримуються і можуть переходити у ґрунтовий розчин лише внаслідок обміну на іони інших елементів.

Схематично обмін іонів можна представити так:

К ⁺

.Грунт Са +2 КС1 - одержимо - грунт + СаСІ 2

К ⁺

Тобто поглинаючий комплекс грушу утримує елемент Са. Якщо подіяти на грунт розчином: КС1, іони К видалять з поглинаючого комплексу грунту Са і стануть на його місце, а Са прийде у ґрунтовий розчин.

Контрольні питання для перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу:

!. Будова грунтів.

2. Структура грунтів.

3. Вологоємкість.

4. Вологопроникність.

5. Капілярність.

6. Види поглинаючої здатності грунту.

7. Грунтовий поглинаючий комплекс.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Практикум по основам сельского хозяйства: учеб. пособие для студентов биол. спец. пед. ин-тов

/И.М.Ващенко, К.П.Ланге, М.П. Меркулов, Т.Д. Олексенко : под ред. И.М.Ващенко, - 2-е изд. перераб. и доп.- М.: Просвещение, 1991.- С. 44-46.