Лабораторно - практичне заняття № 3

ТЕМА: ДЕМОНСТРАЦІЙНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ВОДОПІДЙОМНОЇ ЗДАТНОСТІ

Різних грунтів.

Теоретичні питання:

1. Форми ґрунтової води,

2. Водні властивості грунтів,

3. Типи водного режиму і водний баланс грунту.

Література:

1. Основи сільськогосподарського виробництва /Польський Б.М., Стеблянко М.І., Чмир Р. Д., Явор-ський В.С.,- К.: Вища школа. 1977. - С. 7-33.

2. Основы сельского хозяйства : учебное пособие для студентов биологических спец. пед. институ­тов / Ващенко И. М., Лошаков В. Г, Ягодин Б. А. и др.: под редакц. Ващенко И. М. - М.: Просве­щение. 1987. - С. 26-38.

Мета: навчитись демонструвати найпростішим методом водопідйомну здатність грунту.

Матеріал та обладнання: фільтрувальний папір, марля, грунт, скляна трубка (діаметром 2-3 см і ви­сотою 50см і більше), фарфорові чашки, вода, штатив, годинник, сито 0,25 мм

Усі грунти мають здатність піднімати по собі воду. Ця властивість дістала назву водопідйом­ної здатності грунтів вона зумовлена тим, що будь-який грунт є пористим тілом, пронизаним сіткою тонких капілярних пор. Вода ж, яка є в капілярах, рухається по них під дією капілярних(меніскових) сил в будь-якому напрямку і в тому числі знизу вгору. Висота капілярного підняття води безпосеред­ньо залежить від діаметра капіляра, і вона тим більша, чим менший його діаметр. Пересування води по ґрунтових капілярах має дуже велике значення. З одного боку, воно багато в чому впливає на хід різних ґрунтотворних процесів, а з другого – воно в значній мирі впливає на життя рослин капілярне підняття води може призводити до досить інтенсивного підтікання вологи до кореневих систем рос­лин, що має велике значення для їх нормального розвитку. Капілярне підняття вологи робить доступ­ною для рослин воду глибинних горизонтів.

Хід роботи:

Завдання № 1 - Демонстраційне визначення водопідйомної здатності різних грунтів методом тру­бок.

Виконання роботи. Скласти три установки. Для цього скляну трубку зав'язати з нижнього кінця кількома шарами марлі або фільтрувальним папером. Закріпити трубку вертикально в штативі, помістивши її нижній кінець в фарфорову чашку та засипати в трубки грунт. У трубку першої уста­новки помістити повітряно сухий грунт важкого механічного складу, перед цим просіяний крізь сито з діаметром отворів 0,25 мм. У трубку другої установки помістити піщаний грунт, а в третю трубку спочатку засипати деяку кількість того самого грунту – (до висоти 10-15 см), який засипали у першу трубку, а на нього насипати грудочкуватого грунту, щоб він лежав у трубці пухким шаром з велики­ми порами. Після цього налити в фарфорові чашки води.

Почати спостереження за підняттям води по грунту, роблячи через кожні 5 хв. відлік висоти. В міру зменшення швидкості підняття відлік проводити через 10, 30, 60 хв. і рідше. Переконатися, що в розпиленому грунті важкого механічного складу підняття води іде повільно, але на значну висо­ту, в грунті легкого механічного складу підняття відбувається швидше, але на меншу висоту. В третій установці вода добре піднімається по розпиленому грунту, але після досягнення пухкого шару з вели­кими капілярними порами її відняття фактично припиняється, Це явище широко використовується в с/г для закриття вологи в грунті розпушуванням його поверхні. Скласти графік підняття води в 1, 2, 3 установках. Для цього на осі ординат відкласти висоту підняття води в трубці, а на осі абсцис – час.

Контрольні питання для перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу:

1. Дайте логічне обгрунтування явищу піднімання води в капілярах, використовуючи для цього за­кони фізики.

2. Перелічіть всі форми води в грунті та їх доступність для рослин.

3. Чим пояснити, що в грунтах легкого механічного складу вода піднімається швидко, але не на ве­лику висоту і навпаки.

4. Значення капілярності.

література:

1. Основи сільського господарства. Практикум: Навч. Посібник /Б.М. Польський, М.І. Стеблянко, Р.Д. Чмир, B.C. Яворський. -2-ге вид., перероб. і допов. -К.: Вища шк., 1992.- С. 23.

2. Практикум по основам сельского хозяйства: Учеб. пособие для студентов биол. спец. пед. ин-тов /И.М.Ващенко, К.П.Ланге, М.П. Меркулов, Т.Д. Олексенко: Под ред. И.М.Ващенко,- 2-е изд. пере- раб. и доп.- м.: Просвещение, 1991.- С. 39.