- •В.М. Северинюк політологія Курс лекцій
- •Тема 1. Політологія як наука і навчальна дисципліна
- •1. Поняття політології, її виникнення й основні періоди розвитку
- •2. Предмет політології та інші спеціальні політичні науки
- •3. Структура, категорії, закономірності політології
- •4. Методологія політології
- •5. Функції політології та її завдання
- •Тема 2. Історія політичних вчень
- •1. Зародження та розвиток політичних ідей у стародавніх суспільствах (Єгипет, Індія, Персія, Китай, Греція, Рим)
- •Тема 3. Політика як суспільне явище
- •1. Походження і сутність політики
- •2. Структура політики, її суб’єкти і об’єкти
- •3. Види і функції політики
- •4. Місце політичних відносин у системі суспільних відносин
- •5. Політика як наука і мистецтво
- •6. Мета політики. Політика і мораль
- •Тема 4. Політична діяльність і влада
- •1. Поняття „політична поведінка”, „політична участь”, „політична діяльність”
- •2. Зміст і структура політичної діяльності
- •3. Політична влада: сутність і характерні ознаки
- •4. Структура і типологія політичної влади
- •5. Функціонування політичної влади
- •6. Легітимність політичної влади
- •Тема 5. Політична система суспільства
- •Поняття політичної системи суспільства
- •2. Структура політичної системи та її функції
- •3. Основні закономірності функціонування політичної системи
- •4. Типи політичних систем
- •Основні риси політичної системи України
- •Тема 6. Держава як базовий інститут політичної системи. Політичний режим
- •1. Поняття, сутність та ознаки держави
- •2. Основні теорії й концепції походження держави
- •3. Функції держави
- •4. Система політико-правових інститутів держави
- •Правова держава і громадянське суспільство
- •Форми держави
- •Тема 7. Політичні партії та виборчі системи
- •1. Поняття політичної партії; ознаки; історичні витоки
- •2. Інституціоналізація та функції політичних партій
- •3. Структура політичних партій та їх типологія
- •4. Партійні та виборчі системи: поняття і типи
- •Тема 8. Політична культура та політична соціалізація
- •1. Сутність і структура політичної культури
- •2. Типи політичної культури; поняття політичних субкультур
- •3. Функції політичної культури
- •4. Політична соціалізація: сутність і стадії
- •5. Чинники (“агенти”) політичної соціалізації; типи політичних особистостей
- •Тема 9. Політичне лідерство
- •1. Сутність, ознаки та соціальні рівні політичного лідерства
- •2. Політичний лідер: його властивості та функції
- •3. Теорії виникнення політичного лідерства
- •4. Типи політичних лідерів
- •Тема 10. Політична свідомість та ідеологія
- •1. Політична свідомість як форма суспільної свідомості: поняття та структура
- •2. Функції, види, рівні та форми політичної свідомості
- •3. Політична ідеологія: поняття, походження, сутність
- •4. Структура, функції, класифікація політичної ідеології
- •Тема 11. Основні політичні ідеї і течії сучасності
- •11. 1. Традиційні соціально-політичні теорії та їх модифікації в умовах сучасного світу
- •11.2. Соціально-політичні ідеї й теорії другої половини хх – початку ххі століть
- •Тема 12. Міжнародні відносини та міжнародна політика
- •12.1. Міжнародні відносини та міжнародна політика: поняття, принципи, методи
- •12.2. Тенденції розвитку міжнародних відносин
- •12. 3. Глобальні проблеми людства
- •12.4. Авторитетні міжнародні організації
5. Функції політології та її завдання
Функції політології характеризують її дію, роль як науки і навчальної дисципліни, напрями її впливу на розвиток політичної сфери, суспільних процесів, формування певного типу політичної культури.
Кількість політологічних функцій не має сталого числа, різняться і їхні назви, хоча нерідко йдеться про одні й ті самі або дуже близькі, взаємопов’язані процеси, і це не дивно, адже й самі політичні явища відрізняються багатоманітністю і складністю. Тим не менш основними функціями політології є такі:
теоретико-пізнавальна, або гносеологічна (означає вивчення, систематизацію, пояснення, аналіз, узагальнення і оцінку політичних явищ. Політологія розробляє теорії, концепції, гіпотези, що стають підставою для політичних дій, реформ, перетворень);
методологічна (політологія розробляє власний понятійний апарат (систему наукових категорій) та методи пізнання політичної реальності, обмінюється ними з іншими науками, адаптує їхній науковий інструментарій для потреб власного функціонування);
аналітична (дає оцінку результатів, ефективності діяльності політичних інститутів, суб’єктів політики);
прикладна, або регулятивна (забезпечує вироблення практичних рекомендацій щодо напрямів, способів здійснення політики, проведення тих чи інших заходів, кампаній. Політологія розробляє політичні технології, через які забезпечує взаємодію суб’єктів політики);
нормативна, або раціоналізаторська (політична наука обґрунтовує необхідність ліквідації одних та створення інших політичних інститутів, сприяє упорядкуванню відносин між суб’єктами політики, пропонує оптимальні моделі і політичні структури управління);
прогностична (політологія здатна прогнозувати тенденції розвитку політичних процесів, наслідки прийняття політичних рішень. Реалізація цієї функції передбачає моделювання політичних процесів і відносин, проведення наукових експертиз планованих політичних рішень на предмет реальності очікуваного від них результату);
політичної соціалізації (сприяє процесу включення людини у сферу політичного життя суспільства, стимулює політичну активність громадян у різних формах політичної поведінки);
освітньо-виховна, або просвітницька (забезпечує поширення політичних знань та їх засвоєння різними верствами населення);
світоглядна (формує політичне мислення, певний тип політичної культури, утверджує ідеали, цінності, переконання).
Політологія як наука спрямована на пошук об’єктивного знання, прагне наблизитися до істинного розуміння закономірностей розвитку людської цивілізації. Політологія як навчальна дисципліна має на меті передати студентам і тим, хто нею цікавиться, певну суму наукових знань, загальнотеоретичного і прикладного матеріалу. Її завданнями є: – підготовка молоді та інших груп населення до участі у суспільно-політичному житті; – формування громадянської, патріотичної позиції, розуміння того, що політичне життя в Україні є частиною світового політичного процесу; – подолання буденних уявлень про політику як лише про арену боротьби політичних амбіцій і конфліктів; – пояснення особистісних (людських) аспектів політики, необхідності дотримуватися норм цивілізованої політичної поведінки.