- •В.М. Северинюк політологія Курс лекцій
- •Тема 1. Політологія як наука і навчальна дисципліна
- •1. Поняття політології, її виникнення й основні періоди розвитку
- •2. Предмет політології та інші спеціальні політичні науки
- •3. Структура, категорії, закономірності політології
- •4. Методологія політології
- •5. Функції політології та її завдання
- •Тема 2. Історія політичних вчень
- •1. Зародження та розвиток політичних ідей у стародавніх суспільствах (Єгипет, Індія, Персія, Китай, Греція, Рим)
- •Тема 3. Політика як суспільне явище
- •1. Походження і сутність політики
- •2. Структура політики, її суб’єкти і об’єкти
- •3. Види і функції політики
- •4. Місце політичних відносин у системі суспільних відносин
- •5. Політика як наука і мистецтво
- •6. Мета політики. Політика і мораль
- •Тема 4. Політична діяльність і влада
- •1. Поняття „політична поведінка”, „політична участь”, „політична діяльність”
- •2. Зміст і структура політичної діяльності
- •3. Політична влада: сутність і характерні ознаки
- •4. Структура і типологія політичної влади
- •5. Функціонування політичної влади
- •6. Легітимність політичної влади
- •Тема 5. Політична система суспільства
- •Поняття політичної системи суспільства
- •2. Структура політичної системи та її функції
- •3. Основні закономірності функціонування політичної системи
- •4. Типи політичних систем
- •Основні риси політичної системи України
- •Тема 6. Держава як базовий інститут політичної системи. Політичний режим
- •1. Поняття, сутність та ознаки держави
- •2. Основні теорії й концепції походження держави
- •3. Функції держави
- •4. Система політико-правових інститутів держави
- •Правова держава і громадянське суспільство
- •Форми держави
- •Тема 7. Політичні партії та виборчі системи
- •1. Поняття політичної партії; ознаки; історичні витоки
- •2. Інституціоналізація та функції політичних партій
- •3. Структура політичних партій та їх типологія
- •4. Партійні та виборчі системи: поняття і типи
- •Тема 8. Політична культура та політична соціалізація
- •1. Сутність і структура політичної культури
- •2. Типи політичної культури; поняття політичних субкультур
- •3. Функції політичної культури
- •4. Політична соціалізація: сутність і стадії
- •5. Чинники (“агенти”) політичної соціалізації; типи політичних особистостей
- •Тема 9. Політичне лідерство
- •1. Сутність, ознаки та соціальні рівні політичного лідерства
- •2. Політичний лідер: його властивості та функції
- •3. Теорії виникнення політичного лідерства
- •4. Типи політичних лідерів
- •Тема 10. Політична свідомість та ідеологія
- •1. Політична свідомість як форма суспільної свідомості: поняття та структура
- •2. Функції, види, рівні та форми політичної свідомості
- •3. Політична ідеологія: поняття, походження, сутність
- •4. Структура, функції, класифікація політичної ідеології
- •Тема 11. Основні політичні ідеї і течії сучасності
- •11. 1. Традиційні соціально-політичні теорії та їх модифікації в умовах сучасного світу
- •11.2. Соціально-політичні ідеї й теорії другої половини хх – початку ххі століть
- •Тема 12. Міжнародні відносини та міжнародна політика
- •12.1. Міжнародні відносини та міжнародна політика: поняття, принципи, методи
- •12.2. Тенденції розвитку міжнародних відносин
- •12. 3. Глобальні проблеми людства
- •12.4. Авторитетні міжнародні організації
4. Типи політичних систем
Кожне суспільство витворює власну політичну систему. Вона може бути подібною до інших, або мати суттєві відмінності. Це залежить від дуже багатьох чинників – внутрішніх і зовнішніх: історичних, економічних, культурних, географічних, релігійних, воєнних тощо. Типи політичних систем є результатом об’єктивних процесів і суб’єктивних зусиль людей, що живуть у певний час у певному місці. Тому існує велика кількість класифікацій політичних систем за різними критеріями, що вказує на неможливість у реальному житті виділити „чисті” типи систем, які б не містили у собі елементів інших або не могли б бути класифіковані за іншими ознаками.
У сучасній політології основними класифікаціями політичних систем є такі:
за формами правління. Її запропонував ще Платон, а доповнив Аристотель, котрі вирізняли монархію, аристократію й демократію та їх різновиди – царство, тиранію, олігархію, політію, охлократію;
за історичними типами соціально-економічних структур суспільства (формацій) – підхід, запропонований марксистською теорією: рабовласницька, феодальна, капіталістична, комуністична (у першій фазі – соціалістична) системи;
за типами легітимності політичної влади (М. Вебер): традиційні, харизматичні, легальні (раціональні);
за типами політичного режиму: демократичні, авторитарні, тоталітарні;
залежно від рівня політичної культури і структурованості: примітивні, традиційні, модернізовані;
за здатністю до саморозвитку: консервативні й динамічні;
за ступенем і глибиною зв’язків із зовнішнім світом: відкриті і закриті. Для перших характерним є демократизм, раціональне розуміння світу, дотримання загальнолюдських цінностей, критичне сприйняття власного досвіду. Для других – авторитарні й тоталітарні тенденції, нерозвинене громадянське суспільство, ідеологічний монополізм;
за наявністю усіх основних складових та ефективністю їх функціонування: завершені, незавершені, перехідні;
за особливостями політичних культур, властивих різним країнам світу. Ця класифікація належить Г. Алмонду, котрий виділяв такі типи політичних систем: а) англо-американська (характерні риси – прагматизм, раціоналізм, свобода особистості, індивідуалізм, спільність базових цінностей і норм, поміркований традиціоналізм); 2) континентально-європейська (взаємодія політичних традицій, субкультур з модернізованими інститутами, контраст ідеологічних позицій, що формують фрагментарну, змішану політичну культуру; 3) доіндустріальна або частково індустріальна (до цього типу можна віднести країни Латинської Америки, Азії, Північної Африки, частково і різною мірою держави, що входили до колишнього СРСР та соціалістичного табору. Характерною також є неоднорідність політичної культури, але, на відміну від країн Західної Європи, тут має місце незавершеність творення власних політичних систем, пошук оптимальних варіантів структури, функціональних взаємодій, що призводить до появи іноді несумісних елементів, комбінацій із західних і східних традицій, прогресивного і консервативного, переплетення політичних, національних, релігійних особливостей; 4) тоталітарна, основана на певному типі політичного режиму, елементи якого різною мірою спостерігаються у деяких мусульманських країнах, що сповідують ідеї ісламського фундаменталізму, в Північній Кореї, Китаї, на Кубі (характерним для таких політичних систем є монополія правлячих партій, посилена ідеологічна пропаганда, переслідування політичних опонентів, концентрація влади в руках бюрократичного апарату тощо).