- •Лекція 1.
- •2. Значення анатомії, фізіології та гігієни дитячого організму для педагогіки, психології
- •3. Коротка історія розвитку анатомії, фізіології та гігієни як наук біологічного циклу
- •4. Організм людини — єдине ціле
- •5. Організм — саморегульована система
- •Тема 1.
- •1. Будова і життєві функції клітини
- •2. Хімічний склад клітини
- •5. Орган, система органів, організм
- •2. Біологічна особливість репродукції людини
- •3. Критичні періоди розвитку
- •4. Вікова періодизація
- •5. Найхарактерніші риси різних періодів розвитку людини
- •6. Тривалість життя людини
- •Тема 2. Анатомія та вікова фізіологія опорно-рухової системи
- •3. Анатомічна будова кістки
- •4,, Хімічний склад кістки
- •5. Вікові особливості та ріст кісток
- •1. Частини скелета
- •2, Хвороби кісток
- •1.Біологічне значення скелетних м'язів
- •2. Будова, форма скелетних м'язів
- •3; Основні групи м'язів людського тїла
- •4. Робота м'язів
- •2. Функції, склад і кількість крові
- •3. Плазма крові
- •4. Будова і функції еритроцитів
- •5. Будова і функції лейкоцитів. Імунітет та імунна система
- •7. Будова і функції тромбоцитів. Зсідання крові
- •8, Групи крові
- •1. Будова серця і судин
- •2. Цикл роботи серця. Вікові зміни серця
- •3. Рух крові по судинах
- •5. Регуляція кровообігу
- •6. Профілактика та перша допомога при серцево-судинних захворюваннях і кровотечах
- •Тема 4.
- •1. Значення дихання
- •2. Будова органів дихання
- •3. Дихальні рухи
- •4. Легеневі об'єми. Життєва ємність легень
- •4 Лекція 10.
- •2. Регуляція дихлння
- •3. Хвороби дихальної системи та заходи запобігання їм
- •4. Перша допомога при ураженні органів дихання. Реанімаційні заходи при зупинці серця і дихання
- •Тема 5.
- •3. Регуляція слиновиділення
- •4. Ковтання і просування їжі стравоходом
- •У чому полатає біологічне значенні травлення?
- •Назвіть органи травної системи. Визначте взаємозв'язок анатомічних особливостей травної системи зІп фувюйями!*
- •1. Травлення в порожнині шлунка
- •Тема 6.
- •1. Будова та функції шкіри
- •2. Участь шкіри у теплорегуляції
- •3. Хвороби та ураження шкіри
- •Тема 7.
- •Тема 8.
- •4. Поняття про рефлекс. Рефлекторна дуга
- •Тема 9.
- •3. Механізм утворення умовного рефлексу
- •1. Вчення і.П. Павлова про дві сигнальні системи дійсності
- •3. Увага: фізіологічний механізм, види, властивості
- •6. Динамічний стереотип
- •2. Особливості вищої нервової діяльності дитини
- •5. Стрес: різновиди, механізми виникнення, біологічне значення
- •Тема 10.
- •2. Зорова сенсорна система: будова, функції. Порушення зору
- •Біполярні нейрони;
- •3. Профілактика порушення зору у дітей і підлітків
- •6. Органи шкірного чуття
- •Тема 11.
- •3. Стомлення, його фізіологічна сутність і діагностика. Педагогічні основи подолання ранньої втоми
- •4. Перевтома як патологічний стан, заходи щодо її запобігання. Режим дня школяра
4. Легеневі об'єми. Життєва ємність легень
У спокої людина може вдихнути і видихнути приблизно 500 мл повітря. Це називають дихальним об'ємом легень. ОбЧм дихального повітря у дитини, коли їй 1 місяць, становить — ЗО мл, 1 рік — 70 мл, 6 років —156 млу 10 років—-230 мЛі 14 років—300 мя. При посиленому диханні людина може вдихнути ще приблизно 1500*-3000 мл повітря — це додаткове, або резервне) повітря вдиху. Після спокійного видиху людина може додатково видихнути ще 1300-1500 мл повітря —резервний об'єм видиху.
Найбільша кількість повітря, яку людина може видихнути після глибокого вдиху, називається життєвою ємністю легень (Ж€Л)-юі& змінюється"^ вікШі^ залежновіде-гаті, етугіеня розвитку грудної клітки, дихальних м'язів (рис. 53). Сума об'ємів дихального -500 млїдодігґкоідґо1-- 1500 Міг і резервного •— 1500 мл повітря становить життєву ємність легень (3500 мл):
Життєва ємність легень у дітей повільно наростає до 7 років, поки відбувається диференціювання легень, і енергійно збільшується у 8-9 років, даючи максимальний приріст у період статевого дозрівання.
З 18 до 35 років життєва ємність легень є максимальною — 3000-6000 мл, а потім з віком зменшується. У жінок ЖЄЛ становить 3000-4500 мл, а в чоловіків — 4000-5500 мл. Здоровий спосіб життя, фізичні тренування значно підвищують життєву ємність легень.
Після максимального глибокого видиху в легенях залишається ще значний об'єм повітря, близько 1200 мл, який називається залишковим об'ємом. Це пов'язано з тим, що завдяки нижчому тиску в плевральній щілині, по відношенню до атмосферного, легені не спадаються і в них завжди міститься повітря. Частина залишкового повітря може вийти з легень лише тоді, коли в плевральну щілину зайде повітря і створиться там атмосферний тиск, що можливе при пошкодженні грудної клітки з обохбоків;
Загальна ємність легенів дорівнЮС суш значень ЖЄЛ і залишкового об'єму.
Крім того, при кожному вдиху приблизно 1 50 мл повітря залишається в дихальних шляхах — у порожнині носа, глотці, гортані, трахеї та бронхах. Цей об'єм називають об'ємом повітроносних шляхів, або мертвим простором, бо він не бере участі в газообміні, а виконує лише бар'єрну функцію. Тут повітря зволожується, зігрівається, звільняється від пилу та мікроорганізмів.
Питання для самоперевірки
Визште біологічні функції дихаль
У чому полягає взаємозв'язок фдовиіфуїяящдюцціишх шляхів
і легенів?
Охарактеризуйте дихальний цикл.
Назвіть об'ємні показники дихання. Як вони залежать від віку,статі, тренування?
Література
1. Іугаев К.Е., Маркусенко Н.Н. та ін. Возрастная физиология.—
Ростов-на-Дону: "Ворошиловградская правда", 1975.— С. 124-130.
Ермолаев Ю.А. Возрастная физиология: Учеб. пособ. для студ.пед. вузов.— М.: Вьісш.шк., 1985.— С. 322-326.
Кисельов Ф.С. Анатомія і фізіологія дитини з основами шкільноїгігієни.— К.: Радянська школа, 1967.— С. 159-166.
Старушенко Л.І. Клінічна анатомія і фізіологія людини: Навч.посібник.— К.: УСМП, 2001.— С. 77-86.
Хрипкова А.Г. Возрасгаая физиология.— М.: Просвещение,1978.—С. 223-229.