4. Організація комплексної підготовки виробництва до зміни продукту (технології) підприємства „Вінітекс”

Організаційна підготовка виробництва підприємства – це сукупність взаємопов’язаних організаційно-економічних та соціально-психологічних процесів на всіх стадіях та етапах комплексної підготовки виробництва шкіри, що забезпечують готовність підприємства до створення та освоєння необхідного обсягу продукції заданого рівня якості в установлені терміни, з відповідно, найменшими витратами.

Стадія освоєння виробництва є початковим етапом промислового виробництва нової продукції. У процесі освоєння досягаються заплановані обсяги виробництва, намічені економічні показники і проектні техніко-економічні параметри продукції, що випускається.

Для ПАТ „Вінітекс” характерно три етапи освоєння нових видів продукції: технічне, виробниче, економічне освоєння.

На технічному етапі проводиться вивчення дослідженого зразка шкіри, перевірка, налагодження і доведення нової конструкції виробу та технології її виготовлення з внесенням необхідних уточнень та змін з метою досягнення вимог, зафіксованих у технічній документації на виріб і відповідності стандартам або технічним умовам.

На виробничому етапі передбачається вже перехід від дослідного до налагодження серійного виробництва і праці, зокрема відбувається завантаження устаткування і робочої сили.

На економічному етапі виробництва нової продукції забезпечується досягнення проектних економічних показників: здійснюються з доведення норм витрати матеріальних, фінансових, трудових ресурсів та інших економічних показників до проектного рівня. Для прикладу у додатку 2 подано норми витрат хімматеріалів і тканини технічної на виготовлення дослідної партії матеріалу для халяв взуття в квітні 2011 року.

При здіснення безпосереднього випуску продукції на заводі спостерігається брак, невідповідність матеріалів встановленим нормам та ін. порушення. Нормативи лягають на витрати виробництва і формують собівартість продукції, що в свою чергу створює ціну товару. Якщо фактична кількість списаних матеріалів перевищує нормативну, то є зайві витрати на виробництво, що сприяють збільшенню витрат, що веде до збільшення собівартості і одночасно до збільшення ціни продажу.

Якщо ж фактична кількість списаних матеріалів недотягує нормативу, наприклад, матеріал ацемат, то йде зворотний зв’язок. Відбувається економія, тому потрібну найраціональніше дотримуватися встановлених норм на виробництві.

В сучасних ринкових умовах велике значення має швидкий перехід виробництва на випуск нових видів продукції і нову технологію її виготовлення, оскільки процес виробництва, як зазначалося, відбувається в ринкових умовах, то це означає, що діє сильна конкуренція на ринку штучних шкір, тому потрібно виробляти таку шкіру, щоб вона була кращою від виробника-конкурента. А щодо технології її виготовлення, то потрібно застосовувати таку технологію, яка б забезпечувала максимальний випуск продукції з мінімальними витратами та одночасним підвищенням продуктивності праці – основна мета будь – якого підприємства будь-якої галузі виробництва.[2,с.123]

Управління ПАТ “Вінітекс” здійснює голова правління Федунець М. О. Рівень його кваліфікації відповідає забезпеченню діяльності підприємства. Плинність кадрів на підприємстві мінімальна. Кваліфікація, компетенція, професійний досвід користується хорошою репутацією. Бухгалтерський облік комп’ютеризований, використовується 1С „Бухгалтерія”.

Підприємство має наявний кадровий потенціал та вільні приміщення для проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт і проектування нових виробів, але оскільки підприємство не має наявних інвесторів, а використовує власні та позичені кошти, то твердо можна сказати, що воно не здатне фінансувати такий відділ. Адже НДДКР потребують постійного фінансування і досить великого. Підприємству краще використовувати закуплені технології, купувати проекти нових видів продукції ніж займатися цим самостійно, оскільки підприємство не є дуже великим і воно не потребує того, щоб постійно випускати нові види продукції.

На даний момент ПАТ „Вінітекс” складається із таких відділів:

• керівництво підприємством (голова дирекції, економічний відділ)

• віце – голова дирекції (по сумісництву – фінансовий директор);

• відділ маркетингу та збуту;

• інженерно – технологічний відділ;

• відділ постачання;

• виробничий відділ;

• цех сировини;

• склад готової продукції;

• бухгалтерія.

До складу кадрів підприємства входять дві основні групи:

• група промислово-виробничого персоналу (ПВП);

• група працівників, зайнятих непромисловим характером, праці (обслуговування житла, комунального господарства, амбулаторій, підсобних господарств тощо).

Весь промисловий персонал залежно від характеру виконуваної роботи розподіляють на три основні категорії:

• керівники;

• спеціалісти;

• службовці.

Керівники - це працівники, що здійснюють функції загального управління підприємствами та їх структурними підрозділами. До них належать директори начальники, завідувачі, керуючі, виконроби, майстри на підприємствах у структурних одиницях та підрозділах. До групи керівників зараховують і головних спеціалістів: головного інженера, головного бухгалтера, головного механіка, головного енергетика, а також заступників, відповідно до перелічених вище посад.

Спеціалісти - працівники, які займаються інженерно-технічними, економічними та іншими спеціальними роботами. Зокрема, це інженери, економісти, юристи, бухгалтери, нормувальники, адміністратори, соціологи, провідні, старші і просто спеціалісти, програмісти.

Службовці - це працівники, що здійснюють підготовку і оформлення документації, господарське обслуговування, облік і контроль. Це, зокрема, діловоди, обліковці, агенти, архіваріуси, креслярі, секретарі-друкарки, стенографісти та ін.

Для того, щоб вийти на запланований рівень обсягів виробництва штучних шкір і інших матеріалів необхідно доукомплектувати цех основного виробництва кваліфікованими кадрами, які безпосередньо зайняті виготовленням продукції, в кількості 5 чол.

Впровадження нових технологій зменшить потребу в ремонтному обслуговуванні, яке є досить значним при роботі на діючому морально і фізично застарілому обладнанні.

На сучасному етапі розвитку бізнесу виникла нагальна потреба оновлення виробничого і управлінського потенціалу. Набутий досвід роботи з цього питання частково допомагає вирішувати існуючі проблеми.