3. Ознайомлення з організацією технічного обслуговування виробництва (допоміжних господарств підприємства)

ПАТ „Вінітекс” являє собою виробничий процес який відбувається внаслідок споживання факторів виробництва, та при протіканні процесів господарської діяльності (інвестування, постачання, збут), що передбачає зв’язки з іншими підприємствами по лінії постачання та збуту продукції.

На виробничі процеси має також вплив допоміжне виробництво, яке забезпечує основний цех електроенергією, холодом, стиснутим повітрям,парою, інструментами, які надають послуги з ремонту та ін. Продукція, роботи і послуги допоміжних виробництв споживаються в середині заводу. Вони передаються споживачам (цеху, дільницям) за плановими цінами або фактичною собівартістю минулого місяця. Бухгалтерський облік допоміжних виробництв повинен забезпечити такі дані: обсяг виробництва продукції, робіт, послуг; визначення фактичних витрат на виробництво; надання послуг споживачам у натуральному вираженні; розрахунок фактичної собівартості продукції для споживачів; розрахунок техніко-економічних показників роботи виробництва. Витрати допоміжних виробництв збираються на рахунку 23 „Виробництво” із зазначенням субрахунку, що необхідно для розмежування основних і допоміжних виробництв. [1,с.144].

Технічна служба забезпечена кваліфікованими спеціалістами (електриками, водопровідниками, слюсарями), а також відповідними верстатами, механізмами і приміщеннями для виконання монтажних і ремонтних робіт.

Ремонтна служба може здійснюватися двома способами – підрядним та господарським. При підрядному способі всі види ремонтних робіт виконує підрядна організація, а при господарському способі ремонт може проводити ремонтно-механічний цех підприємства. Аналітичні рахунки з обліку витрат на капітальний ремонт відкриваються на кожний об’єкт основних засобів, що ремонтуються. Річний і квартальний плани капітального ремонту за окремими об’єктами затверджує керівництво ВАТ “Вінітекс”.

На підприємстві найбільш поширена система планово-попереджувального ремонту. Вона передбачає проведення технічного (міжремонтного) обслуговування устаткування, його періодичних планових ремонтів та модернізацію.

Переміщення великої кількості різноманітних вантажів,а саме: сировини, матеріалів, палива, готової продукції, відходів супроводжуються при виготовленні продукції на підприємстві. [6,с.87]

Вибір видів транспортних засобів залежить від обсягів перевезень, габаритів та фізико-хімічних властивостей вантажів, відстані та напрямків їх переміщення.

Продукція заводу доставляється власним транспортом, можливе залучення залізничного. Товари транспортуються в контейнерах.

Розрахунки річної потреби в інструменті здійснюють виходячи з запланованих обсягів виробництва продукції, номенклатури оснастки, що обумовлена технологією, та норм витрат інструменту.

При цьому враховують, що потреби в інструменті на підприємстві частково покриваються за рахунок його відновлення.

Для зберігання сировини, готової продукції, запчастин і допоміжних матеріалів на заводі є пристосовані відповідні приміщення (склади).

Споживання енергії на підприємстві здійснюється за рахунок удосконалення технічної бази виробництва, підвищення потужності сучасних машин та агрегатів . Питома вага витрат на енергію в структурі собівартості продукції стало підвищується.

На підприємстві енергетичне господарство підпорядковане головному механіку.

Організація складського господарства передбачає приймання, розміщення, зберігання, підготовку до використання, видачу та облік руху матеріальних ресурсів.[1,с.146-160].