- •Теорії періодизації історії Укр та істор схема Грушевського
- •5.Антинорманська теорія. Започаткував цю теорію у XVIII ст. М.Ломоносов. Я б сформувала такі найголовніші положення антинорманістів:
- •3.2. Внутр. Та зовн фактори у розвитку давньоруської держ
- •4.1. Процес розвитку укр. Земель у складі Речі Посполитої
- •4.2. Процес становлення та розвитку вкл. Знач Кревської та Любл унії для укр. Земель
- •1384 Року герб «Погоня» став державним гербом в. К. Л.
- •Наслідки Люблінської унії для укр. Земель:
- •4.3 Процес Інкорпорації Росії. Розкрийте боротьбу Москов і Литов князівств за давньоруську спадщину
- •4.4 Державно – політичний, економічний, культурний і релігійний вплив українських земель на Литву.
- •5.1. Проаналізуйте причини виникнення та розвитку козацтва, місце і роль Запорізької Січі, як центр консолідації Українських національних сил.
- •До причин виникнення козацтва можна віднести такі:
- •5.2 Причини і наслідки Нац-визвол війти укр. Народу в сер 17 ст, місце і роль Переясл ради та її оцінки
- •5.3. Період Гетьманщини 18 ст та процес остаточної ліквідації укр. Гетьм держ.
- •6.3 Український політичний рух та його основні течії
- •6.4 Процес утвор єдиного нац.-господарського комплексу (2пол 19-поч 20 ст)
- •7.2 В чому пол. Істор значення Брест миру та місце і роль Гетьманату та Директорії в Укр Революції (1917-1920)
- •8.1. Політика воєнного комунізму та неп в уКр
- •За приблизними оцінками жертвами голодомору 1921 – 1923 рр. Стали близько 1,5 – 2 млн. Людей.
- •Тоталітарному політичному режимові притаманні:
- •8.4.Проблема урср у складі «договірної федерації». Входження України до складу срср
- •8.6. Процес примусової колектив в уКр та голодомору 32-33р
- •Післявоєнне село
- •1.2 Мета та основні цілі дисидентів
- •2.1 Діяльність шестидесятників
- •2.2 Найвизначніші представники шістдесятників
- •2.3 Придушення дисидентства
- •4. Перебудова намагалась поєднати непоєднанне:
- •11.1.Процес боротьби укр. За незалежність. . Яке історичне значення Декларації про державний суверенітет та Акту проголошення незалежності України?
4.2. Процес становлення та розвитку вкл. Знач Кревської та Любл унії для укр. Земель
На литовських землях, оточених непрохідними для кінноти лісами й болотами, й тому недосяжних для монголо-татарських орд, у XIII ст. утворилася і швидко набула військової міці держава. Литовські князі почали активно захоплювати сусідні землі. Населення Русі вважало перехід під владу Литви меншим злом, ніж перебування під ординським пануванням, тому що литовці не грабували русичів і не руйнували звичайного побуту, традицій, культури. Тому приєднання більшості укр.. земель проходило мирно, без жорстокого опору.
В 1230 – 1240 рр. князь Міндовг об’єднав частину литовських та руських племен у державу – Велике князівство Литовське. Формування великої за територією держави почалося саме за князя Міндовга. За Гедиміна (1316 – 1341) відбулося зміцнення територіальної єдності В. к. Л.( приєдналися Мінськ, Орша, Берестя, Туров, відбулися спроби приєднати Київське князівство), також відбулося утвердження спадковості князівської влади.
З 1398р. Литовсько-Руська держава увійшла в історію під офіційною назвою «Велике князівство Литовське, Руське та Жемайтійське», за півтора століття набула розмірів найбільшої в Європі, 90% її території становили східнослов’янські землі. Руська Правда стала правовою основою Великого князівства Литовського, а руська мова – державною мовою.
1384 Року герб «Погоня» став державним гербом в. К. Л.
У 1381 – 1384 рр. – у Великому князівстві Литовському відбулася литовсько-руська громадянська війна.
Перша спроба об’єднатися в одну державу. Кревська унія – угода, укладена між Королівством Польським та Великим князівством Литовським 14 серпня 1385р. у м. Крево. Ця унія передбачала: 1) об’єднання Польщі і Литви в велику державу внаслідок шлюбу польської королеви Ядвіги і литовського князя Ягайла; 2)обрання польським королем Ягайла, який прийняв ім’я Владислава II та одночасно залишався литовським князем; 3)перехід у католицтво язичницького населення Литви. Як наслідок, протягом двох століть після укладення унії зберігалася державна відокремленість Литви та Польщі, які, незважаючи на спільного володаря залишалися двома самостійними політичними державами. Кревська унія сприяла об’єднанню польсько-литовських сил для боротьби проти агресії Тевтонського ордену, яка вилилася у війну 1409 – 1411 року.
Проти Кревської унії виступали литовсько-українська опозиція на чолі з князем Вітовтом, двоюрідним братом Ягайла, яка домоглася збереження Великого князівства Литовського як окремої незалежної держави. У 1392 році за Острівською угодою Ягайло був змушений визнати Вітовта своїм наступником, а 1398 р. Вітовт проголошує себе повновладцем В. к. Л. під номінальною зверхністю польського короля, чим фактично розриває Кревську унію.
Пізніше, унаслідок Лівонської війни з Московією(1558-1583рр) Литовське князівство опинилося на межі воєнної катастрофи і змушене було піти на поступки Польщі. Таким чином на об’єднаному засіданні сейму в Любліні, що тривав з 10 січня до 12 серпня 1569р. відбулося злиття Польщі й Литви в одну державу. А 1 липня 1569р. посли Велик. Княз. Литовського підписали акт про унію. Вона завершила процес об’єднання двох держав, що розпочався з укладання Кревської унії. Нова держава дістала назву Річ Посполита(республіка).
Основні положення Люблінської унії передбачали крім збереження за кожною з держав свого держ. статусу, ще й перехід укр. земель, які раніше належали Литві, безпосередньо до складу Польщі(Підляшшя, Волині, Київщини та Брацлавщини).