6.4 Процес утвор єдиного нац.-господарського комплексу (2пол 19-поч 20 ст)

Промисловий переворот започаткував епоху індустріалізм. Його 1 етап відбувся у 20-40р. 19 ст. незважаючи на панування кріпосництва в аграрній сфері та деякі ін. перешкоди на шляху до економ зрост., у першій тритині 19ст мануфактурне вироб досягло значних успіхів. Зрост число мануфактур, число найманих робітників.

Промисл переворот в Укр почався у харчовій промисл. У 20-х р зявилися перші парові гуральні. Парова техніка прискорила виробничі процеси, збільш вихід горілки в одиниці сировини.

У цей же час виникає цукрова промисл в цукровироб почали використ машини для подрібнення буряків, гідравлічні преси для сокодобування. Робочі машини та механізми, які замін ручну працю робітників, з явилася на текстильних мануфактурах.

У 1823році в маєтку графа Воронцова майстрами-кріпаками було споруджено перший на Дніпрі пароплав, який назвали «Бджілка» і механізм зумовили появу машинобудівних заводів. 1 завод збудував укр. поміщик Кандиба. На час реформи 1861року в укр. губерніях було біля 20 машинобуд заводів. Розвиток машино буд сприяв зрост обсягів металургійного вир-ва , видобутку кам’яного вугілля.

Промисл вир-во базувалося на примусов кріпосниц праці. З 14 тис робітників у 1828 р. – 11 тис були кріпаками. Скоро з’ясувалося, що наймана праця, за яку платили грішми, була вигіднішою і прибутковішою, ніж дармова кріпосна, тому почав рости попит на вільнонайман роб-ка. Таким чином, не зважаючи на кріпосницькі порядки, промисл переворот проходив успішно, хоч і повільніше, ніж у розвинених зх. Європ країних.

Столипінська реформа в укр.

Селянські реформи 1848 р в Австрійській та 1861 р в Рос імперіях мали багато спільних рис. Насамперед вони створли сприятливіші умови для індустріал розвитку. Реформи не зрівняли селян у громад правах з ін. сусп. Верствами. Все це гальмувало господар ініціативу і культурний розвиток селянства.

Залишки кріпосництва, невирішеність аграрного питання стали причинами незатихаючої боротьби у пореформеному селі. Особливо це проявилося в умовах 1 Рос революції 1905-1907 р. у квітні 1906р головою Ради Міністрів і водночас міністром внутр. Справ було признач П.Столипіна. найвизначнішою в його діял була аграрна реформа. Вона мала на меті розв’язати нелегке для Росії(й Укр) земельне питання. Указ від 9 (22)лист.1906р. скасовував обов’язкові земельні общини і надав кожному селянинові право вимагати виходу із общини і виділення йому землі в одному масиві,що отримав назву відруб. Селяни могли переносити туди свої будівлі і створюв хутір. Цей захід повинен був служити перебудові земельних відносин, створ стан заможних селян-фермерів.

У цілому столипінська реформа мала успіх в Укр. нею скористалися, перш за все, селяни, які хотіли і вміли господарювати. Реформа прискорила перехід укр. села на індустр основу, створ сприятливі умови для розвитку приватного селянського землеволодіння, стимулювала розвиток агрономічних заходів.

Економ реформи 60-70х р 19 ст

Селянська реформа 19 лютого 1861 Маніфест ОлександраІІ про скасув кріпосного права: ліквідація особистої залежності селян від поміщ, створ органів селянського самоврядув, наділення селян землею та визначення за нею повинностей, викуп селянських наділів. Селяни одержали економ права: могли самост укладати договори і торгов угоди , вільно займатися промисл чи торгівлею.

1862-1864- фінансова реформа

1864 – земська, судова, реформа освіти, військова

1865- реформа цензури

1870-1876- міського самоврядування

Скасув кріпацтва і пов’язані з ним перетвор в укр. землях- складовій Рос імп-спричинили суперечливі наслідки

1.негативні: зумовлювали збереження землеволод поміщиків та занепад їхніх маєтків, обезземел та малоземел селян, аграрне перенаселення, вимушені міграції

2.позитивні: забезпеч економ піднесення, формували нестанову приватну влас-ть на землю, сприяли становленню ринку роб сили, створ передумови для становлення громад сус-ва.

7.1 процес трансформації револ. Процісів військове протиборство за владу в Укр(1917-1918)

Перша світова війна призвела до загострення соціальних,політичних і національних суперечностей у Російській Імперії. Перемога Лютневої революції в Петрограді призвела до падення самодержавста. Українські національьні політичні сили були роздроблені, тому необхідно було створити український державний центр. Так в Україні виник альтернативний центр влади –Українська центральна Рада. Вона була створена 3-4 березня 1917 р. У Києві на зборах представників Товаривства українських поступовців і українських соціал-демократів. УЦР стала представницьким органом українських демократичних сил і очолила національно-демократичну революцію в Україні. Керівником УЦР став Михайло Грушевський- відомий український історик і політик.

А в цей час у Петрограді більшовики, здійснивши державний переворот, захопили владу й утворили новий уряд- Раду народних комісарів на чолі з Володиміром Леніним. Більшовицький переворт різко змінив ситуацію в Росії і Україні. Центральна Рада засудила переворот, не визнала владу більшовиків і зайняла щодо неї ворожу позицію. У схваленій 27 жовтня резолюції Центральна Рада наголошувала, що влада має належати революційній демократії, а не більшовикам, які становлять лише її частину.

За нових обставин, коли юридично припинив існування всеросійскьий уряд, Центральна Рада і Генеральний Секретаріат активізували совю діяльність щодо державо-утворення в Україні. 31 жовтня ЦР прийняла рішення про поширення її повноважень на територію Харьківщини,Катеринославщини, Херсонщини, материкової Таврії. 7 листопала ЦР прийняла ІІІ універсал проголосивши утворення Українськой Народної Республіки(УНР) як автономії у скалді Російської Республіки, яка повинна створити «федерацію рівниї народів».

4 грудня 1917р. Раднарком з метою активізації боротьби проти ЦР надіслав їй ультиматум. Більшовицький уряд заявив, що, визначаючи УНР і її права відокремитися від Росії, він не визнає Центральну Раду повноважним представником українського народу, оскільки вона не бажає скликати Всеукраїнський з’їзд рад. Зазначений з’їзд відкрився у Києві саме 4 грудня . Ультиматум повинен був підготувати підгрунтя для збройного втручання Раднаркому у внітрішні справи УНР.

Сподівання більшовиків переобрати склад ЦР на Всеукраїнському з’їзді рад не виправдалися. Перебуваючи в значній меншості (127 із 2,5 тис делегатів), вони залишили Київ і 24-25 грудня 1917 року провели в Харкові альтернативний з’їзд. Харківський з’їзд не був правочинним – 200 його делегатів представляли лише 89 рад із понад 300 інсуючих в Україні. Та це не завадило з’їзду проголостити встановлення радянської влади в Україні створити Центральний Виконавчий комітет рад України та радянський уряд- Народний Секретаріат. ЦВК рад України заявив про розспуск Центральної Ради і Генерального Секратаріату та про початок боротьби з «контрреволюцією». Раднарком Росії визнав новостворену владу і надав їй допомогу в боротьбі проти Центральной Ради, надіславши в Україну війська(близько 60 тис. осіб) на чолі з В.Антоновим-Овсієнком. Так більшовики нав’язали Україні громалянську війну.

Війна більшовиків з УНР тривала впродовж грудня 1917-січня 1918р. ЦР виявила не готовою до успішного збройного протистояння ворогові. Найменшдраматичнішою сторінкою сторінкою українсько-більшовицької війни став кривавий похід більшовицьких військ на чолі з М. Муравйовим на Київ. Біля залізчничної станції крути їх спробував зупинити поспіхом зібраний загініз 500 київських студентів і курсантів, які героічно загинули в нерівному бою 16 січня 1918р. Крути стали символом національной честі й гідності українського народу.