1. Однорідні члени речення із сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком

Гіпермаркет Знань>>Українська мова>>Українська мова 8 клас>>Українська мова: Однорідні члени речення із сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком

Про особливості однорідних членів речення, узагальнювальні слова та речення з кількома рядами однорідних членів

ПРИГАДАЙТЕ! Які сполучники називаються сурядними?

189 Прочитайте речення, визначте в них однорідні члени. З'ясуйте, чи залежать однорідні члени речення один від одного. За допомогою чого вони з'єднані в кожному з речень? Зробіть висновок про особливості зв'язку між однорідними членами речення.

1. Сонце вже схилилося на захід і не пекло вже так дошкульно, як раніше (Г. Тютюнник). 2. Ясна смуга на воді все ширшає, більшає та довшає (І. Нечуй-Левицький). 3. Це місто любило легенди, жило ними півтори тисячі літ, народилося теж, власне, з легенди (П. Загребельний).

Ознаки однорідності

Однорідними називаються такі члени речення, які є рівноправними між собою, залежать від одного й того самого слова в реченні, відповідають на одне і те саме питання, виконують однакову синтаксичну функцію.

НАПРИКЛАД:

Схематично однорідні члени в цьому реченні можна показати так: то О, то О (О - однорідний член речення). Однорідні члени речення виражаються переважно однією частиною мови; бувають непоширені (не мають при собі залежних слів) і поширені (мають при собі залежні слова). НАПРИКЛАД:

НАПРИКЛАД:

Типи зв'язку

ТИПИ ЗВ'ЯЗКУ МІЖ ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ РЕЧЕННЯ Сполучниковий (сурядні сполучники + інтонація) Безсполучниковий (лише інтонація) Змішаний (сполучниковий і безсполучниковий)

Відшелестіли лебеді і трави (Л. Овдієнко) Повітря було чисте, прозоре (Панас Мирний) Пролітають над ними віки, лихоліття і хмарки (Л. Костенко)

Інтонація

Однорідні члени речення вимовляються з інтонацією перелічування або протиставлення, на кожний із них падає логічний наголос.

НАПРИКЛАД:

190 І. Прочитайте текст, правильно інтонуючи речення. Простежте, для переліку яких саме речей, рис, ознак, процесів праці тощо використано однорідні члени речення. Як однорідні члени речення допомагають розкрити тему тексту?

Пісенна душа української жінки в поєднанні з її працелюбством та господарськими здібностями вилилася в чарівні вишивки та розписи, затишок білої хати з вишневим садком.

Подивіться на вбрання дівоче чи парубоче, жіноче чи чоловіче, де вишивки оздоблюють все: сорочки, очіпки, хустки, фартухи. Скільки там своєрідної краси, тої краси, що йде поруч із нашими розкішними ланами та вражаючою піснею. Піснями супроводжувалися всі процеси праці над вишивкою. Невипадково в народі кажуть: «Я цю вишивку виспіваю, доспіваю». Аналіз сріблястих переливів вишивки білими нитками на білому тлі, дзвінких звучань вишивки червоними й білими, червоними й синіми, червоними й чорними нитками, барвистої соковитості дає можливість стверджувати, що саме у вишивці найбагатше і найрізноманітніше розкрилося колористичне обдарування української жінки.

Через красу своєї душі у вишивці, гаптуванні, розписах писанок і домашніх речей українська жінка висвітлила неповторну красу своєї рідної землі (О. Козуля).

II. Випишіть із тексту однорідні члени речення разом зі словами, від яких вони залежать. Які з однорідних членів речення поширені, а які - непоширені? Зверніть увагу на розділові знаки.

III. Поясніть написання виділених слів.

ІЗ СЕКРЕТІВ МОВОЗНАВСТВА

Між однорідними членами речення бувають єднальні, протиставні та розділові відношення. Єднальні відношення передаються звичайно за допомогою єднальних сполучників (і, ні...ні, як...так і; не тільки...а й і под.). Вони виражають перелік чи зіставлення явищ. Протиставні відношення позначаються протиставними сполучниками (а, але, проте, однак і под.). Вони передають несумісність, протилежність явищ. Розділові відношення виражаються розділовими сполучниками {або, чи...чи, чи то...чи то, хоч...хоч і под.). Вони передають роздільність, чергування або взаємовиключення певних явищ.

Відповідні відношення між однорідними членами можуть виражатися й без сполучників. Це була не звичайна - мінеральна вода (О. Гончар).

191 І. Спишіть речення, підкресліть однорідні члени відповідно до їхньої синтаксичної ролі в реченні. Визначте, якими сурядними сполучниками з'єднані однорідні члени (єднальними, протиставними, розділовими). Яке значення вносять у речення ці сполучники? За потреби скористайтеся відповідною таблицею на форзаці.

II. Складіть за зразком схеми групування однорідних членів речення, укажіть вид зв'язку.

ЗРАЗОК: Я пригорнусь до тебе піснею і явррами, золотими крильми пшениці, тінявими ярами (Д. Павличко).О і О, О, О (змішаний зв'язок ).

1. Ми маємо право на сум і любов, на щастя, на сонце і трави (В. Симоненко). 2. Я дуже хочу, щоб в провулках дощ не йшов, а, як у Львові кажуть, падав... (О. Делеменчук). 3. Землязляглася, перепріла, перемліла, спарилася, прагнула роботи (К. Гордієнко). 4. Годилося б думати не тільки про роботу, а й про себе (Є. Гуцало). 5. Хто на розпутті прожив все життя, не піде ні в рай, ані в пекло (Леся Українка). 6. Хлопці, щоб не заважати в хаті, вчились або в клуні, або в садку (М. Коцюбинський ). 7. Хай буде сад, і дерево крислате, і кіт-воркіт, і ще багато

див (Л. Костенко). 8. Він заходив по хаті, розпустив язика, дав волю серцю (Панас Мирний).

III. Укажіть речення з однорідними фразеологізмами, поясніть лексичне значення цих фразеологізмів.

192 І. Випишіть речення з однорідними членами. Розставте пропущені розділові знаки. Доведіть, що в інших реченнях немає однорідних членів.

1. Істинне призначення людини жити а не існувати (Джек Лондон ).

2. Дивиться вона не надивиться на свого сина... (І. Нечуй-Левицький).

3. Забіліла зима, забіліла... їй раділа хіба дітвора (Р. Лубківський).

4. Ніхто і ніде мене не чекає (М. Хвильовий).6. Наша дума наша пісня не вмре не загине (Т. Шевченко). 5. Буде ще після цього простір лиману

і вітер попутний і біла заметіль чайок над головою (О. Гончар). 6. Вона сиділа, міцно стиснувши зуби і обхопивши коліна руками (А. Стеценко). 7. Світ який - ні краю ні кінця (В. Симоненко). 8. От я взяв та й приїхав (І. Нечуй-Левицький). 9. Ні сіло ні впало: «Дай, мамо, сало!» (Нар. творчість ).

II. У виписаних реченнях підкресліть вивчені орфограми.

195 Складіть за зразком конструкції з однорідними членами речення. Схарактеризуйте усно сполучники за вживанням (одиничний, повторюваний, парний). Зверніть увагу на розділові знаки.

ЗРАЗОК. Розмова (яка?) О,О - Розмова тепла, щира (іменне).

1. Працювали (коли?) О, О та О. 2. Зима (яка?) не лише О, а й О. 3. Співав (про що?) як О, так і О. 4. Говорив (як?) О, але О. 5. Рішення (чиє?) О або О. 6. Не знає (чого?) ні О, ні О. 7. Було хоч О, зате О.

II. Дві утворені конструкції (на вибір) введіть у прості речення.

196 МОЗКОВИЙ ШТУРМ. У якому з трьох поданих речень виділені головні члени неоднорідні? Відповідь аргументуйте.

1. Розплелись, розсипались, розпались, наче коси, вересневі дні (Д. Павличко).

2. Лечу, неначе та лелека, дивлюся радісно кругом і шахту згадую далеку, де працював я юнаком (В. Сосюра).

3. Не вернулася додому, не діждала пари; тонка-тонка та висока - до самої хмари (Т. Шевченко).

Узагальнювальні слова

Однорідні члени речення можуть супроводжуватися узагальнювальними словами. Ці слова виражають загальні поняття чи є родовими стосовно тих понять, які названі однорідними членами. НАПРИКЛАД: І все поволі зникає: море, скелі, земля (М. Коцюбинський). Групування однорідних членів і узагальнювального слова в цьому реченні можна показати за допомогою схеми: А: О, О, О (Л - узагальнювальне слово).

Місце в реченні

Узагальнювальні слова можуть стояти перед однорідними членами речення або після них і завжди є тими самими членами речення, що й однорідні члени, які вони узагальнюють.

У ролі узагальнювальних слів найчастіше виступають займенники (всі, все, ніхто, кожний та ін.) та прислівники (скрізь, всюди, завжди та ін.).

Інтонація

Якщо після однорідних членів речення стоїть узагальнювальне слово, то після них робиться пауза, а саме воно вимовляється сильніше. Узагальнювальне слово, яке стоїть перед однорідними членами речення, вимовляється зниженим голосом, а перед однорідними членами робиться пауза.

197 І. Прочитайте речення, дотримуючись відповідної інтонації. Спишіть, підкресліть однорідні члени речення та узагальнювальні слова відповідно до їхньої ролі в реченні. З'ясуйте, якими частинами мови вони виражені.

1. Майдани, парки, вулиці, мости, напнуті над трамваями дроти, розсипані у просторі вогні - усе немовби в летаргійнім сні (М. Луків ). 2. А життя було усюди: і на землі, і у воді, і в повітрі (О. Ольжич). 3. Усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі, і тиша в тиші, і тумани в полі... (Б. Олійник). 4. Луки, гори, пишні сади - все зелене й принишкле (О. Гончар). 5. Надворі повсюди лежала роса: на пожовклій траві осінній, на круглій павутині попід стріхою, на капустах у городі (Гр. Тютюнник).

II. Укажіть слова з подвоєними буквами, з'ясуйте причину подвоєння (подовження приголосних чи збіг на межі частин слова).

III. Складіть схеми, які б відображали групування однорідних членів речення і узагальнювальних слів.

198 Прочитайте речення. Поміркуйте, чому в першому реченні підкреслені члени речення однорідні, а в другому - ні.

1.1 вдень, і ввечері там соловей співав (Л. Глібов).2. Гострим полиском хвилі спалахують після бурі у місячну ніч (Леся Українка).

199 І. Проведіть літературну вікторину. За поданими рядами однорідних членів речення пригадайте назви творів української літератури, які ви вивчали у 6-8 класах. Назвіть авторів цих творів.

1. Очі материнські і білява хата; крилами і рожевим пір'ям; верби і тополі. 2. Росяниста доріжка, і зелені луги, й солов'їні гаї; в тихім шелесті трав, в щебетанні дібров. 3. Не винесли в море, не розмили в полі; дівоче серце, карі очі. 4. Чи живу, чи доживаю; не плачу й не сміюсь; впасти у кайдани, умирать в неволі. 5. Виє, гуляє, гне; стан високий, лист широкий. 6. Піймали та притаскали; то щупачка, то сотеньку карасиків живеньких або линів гарненьких; зійшлися, стали розбирать.

II. Користуючись підручниками з літератури, доберіть кілька подібних прикладів для вікторини. Запропонуйте свою вікторину однокласникам.

200 І. Прочитайте текст. Що нового ви дізналися з нього? Чи доводилося вам робити власні «відкриття» у світі природи?

II. Випишіть із тексту речення з однорідними членами. Підкресліть однорідні члени відповідно до їхньої ролі в реченні, визначте тип зв'язку між ними. Доведіть, що виділені члени речення не є однорідними.

Є в наших лісах водяний звір - видра. І назва його досить цікава, та й сам він володіє кількома таємницями. Шерсть видри не намокає у воді й утримує повітря. Через це під водою звір здається не бурим, а сріблястим. Видра вміє те, чого не вміємо ми. Спробуйте пірнути зовсім безшумно - не вийде, а от у видри виходить. Спробуйте, майже не висовуючи голови з води, бачити, чути, уловлювати запахи - не вийде, а у видри і це виходить. Виявляється, у неї вуха, очі й ніздрі розміщені на самому вершечку голови. Трошечки висунувши голову з води, вона все помічає навкруги і при цьому залишається непомітною і для ворогів, і для здобичі.

Простежмо, як називають видру інші народи. Литовці кажуть -удра, греки казали - гюдра, давні індійці - удраг. І все це означає «водяна тварина». З однією такою «водяною твариною», правда казковою, ви вже, мабуть, знайомі - це гідра, багатоголовий водяний змій, з яким бився хоробрий і могутній Геракл. Вода у греків звалася гюдор, звідси водяний змій - гюдра. А видра? Теж гюдра, тобто «водяна» (За А Коваль).

III. Знайдіть у тексті речення, яке відповідає такій схемі: Поясніть у ньому пунктограми.

Міжпредметні зв’язки на уроках української мови 12.10.11 20:22

Міжпредметні зв’язки на уроках української мови

(збірник дидактичних матеріалів)

Запропонований дидактичний матеріал дасть можливість повторити та закріпити вивчений матеріал з різних розділів сучасної української мови, використовуючи між предметні зв’язки із суміжними науками, а також реалізувати змістові лінії Державного стандарту загальної освіти з питання комунікативної компетенції студентів на заняттях рідної мови. Контрольно-навчальний характер дібраного дидактичного матеріалу може бути використаний вчителями загальноосвітніх шкіл та викладачами-словесниками вузів різних рівнів акредитації.

Передмова

В основі сучасних технологій мовного навчання лежать пошуки оптимальних шляхів досягнення мовленнєвої (комунікативної) компетенції студентів.

Проблема комунікативної компетенції прямо або опосередковано перебуває у полі зору і лінгвістів, і методистів (О.М. Леонтьєв, Л.С Виготський, Ф.С. Бацевич, Ю.М. Караулов, М.І. Пентилюк, ТА. Ладиженська, В.Я. Мельничайко, Л.В. Скуратівський та ін.). Більшість мовознавців уважають, що комунікативна компетенція складається з мовної (знання законів мовного ладу), мовленнєвої (уміння володіти мовними законами), предметної (професійні, наукові, енциклопедичні знання), культурної (знання про культурні предмети і явища, поняття та образи).

Вітчизняна лінгводидактика оперує двома поняттями: мовленнєва і комунікативна компетенція, часто не розмежовуючи їх. Фундаментальна методика визначає основною метою мовного навчання мовленнєву компетенцію, як «володіння вміннями і навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися мовними засобами при сприйнятті (слуханні і читанні), створенні (говорінні й письмі) висловлювань у різних сферах, формах, видах і жанрах мовлення».

Є спроби дослідників на методичному рівні вичленовувати окремі види компетенцій: мовну, мовленнєву, соціокультурну, функціонально-комунікативну [9]; мовну, соціолінгвістичну, стратегічну, комунікативну [ 14] й деякі інші. Але всі вчені погоджуються, що рівень сформованості всіх різновидів компетенції, як і мовленнєвих умінь та навичок, перевіряється лише під час спілкування й визначає рівень комунікативної компетенції. Тому вважаємо за доцільне головною метою мовного навчання бачити саме комунікативну компетенцію. До того ж, структура сучасної мовної освіти зорієнтована на розвиток у студентів усіх складових комунікативної компетенції. Адже згідно з чинними навчальними програмами формування комунікативної компетенції на уроках української мови передбачає: вивчення правил організації мовної системи (мовна змістова лінія), розвиток умінь і навичок досконалого володіння засвоєними лінгвістичними знаннями (мовленнєва змістова лінія), ознайомлення Ошибка! Ошибка связи.з основним культурним надбанням України і людства й тим самим сприяння розвитку духовно багатої особистості (соціокультурна змістова лінія), удосконалення різних мислительних операцій — порівняння, узагальнення, аналіз, конструювання, систематизація (діяльнісна змістова лінія, що реалізуєтьсячерез процес навчання).

Оскільки мова як явище універсальне охоплює всі сторони нашого буття і свідомості, то мовленнєва компетенція не може сформуватись без тісного зв'язку з іншими науками. У свою чергу, комунікативна компетенція як основна мета мовної освіти передбачав оволодіння студентом комплексом певних знань, умінь і навичок для забезпечення всебічного його розвитку.

На практиці комунікативна компетенція Ошибка! Ошибка связи. складається з мовних знань і мовленнєвих умінь та навичок (мовна освіта), що формуються на широкому позамовному матеріалі (предметна і культурна компетенція).

Позамовний матеріал студенти засвоюють в основному з трьох джерел: по-перше, через соціокультурні (культурологічні) теми, які пронизують мовну і мовленнєву змістові лінії (тексти дидактичного матеріалу до аспектних уроків і уроків з розвитку зв'язного мовлення); по-друге, через міжпредметні зв'язки, здійснювані впродовж навчання згідно з програмовими вимогами; по-третє, через інтегроване навчання або інтегровані уроки.

"Досвід і спеціальні дослідження показують, що в результаті взаємодії знань з окремих дисциплін, поєднуваних під час вивчення програмового матеріалу, відбувається не просте ас нарощування або нашаровування, а далеко складніший процес, який полягає у формуванні нових міжпредметних знань," — зазначає А. І. Єрьомін.

Проблема міжпредметних зв'язків має давню історію: вона виникла тоді, коли зміст середньої освіти набрав предметної структури, за якої вивченню основ кожної фундаментальної науки стала відводитися самостійна навчальна дисципліна. Кожна з цих дисциплін є певним комплексом дидактично опрацьованих наукових положень, які становлять певну систему знань, що має структуру відповідної науки.

Потреба у встановленні міжпредметних зв'язків у процесі вивчення різних дисциплін була давно визнана передовими педагогами. Так, Я.А. Каменський вважав, що різнорідні знання виростають з одного кореня — навколишньої дійсності, що суб'єктивно нове знання, на уроках якого б предмета воно не набувалось, є органічним нарощуванням, природним збагачуванням уже засвоєних знань, що міжпредметні зв'язки є необхідною умовою для формування цільної, чіткої системи знань. Все, що має між собою зв'язки, твердив великий педагог, повинно вивчатися в зв'язках.

Цього ж погляду дотримувались і такі видатні педагоги, як Д. Локк, Й.Г.Песталоцці, А. Дистервегта інші. Однією з основних умов успішного викладання будь-якого предмета вони вважали використання вчителями на всіх етапах уроку відповідних відомостей з інших наук, що створює умови для достатньо повного й глибокого висвітлення об'єкта вивчення, забезпечує усвідомленість, міцність, мобільність знань учнів. Однак поза увагою цих педагогів залишилося питання про те, які знання й уміння, набуті під час вивчення суміжних дисциплін, і як саме повинні використовувати учні в тій чи іншій навчальній ситуації

К. Д. Ушинський узагальнив і значно збагатив надбання педагогічної науки в питанні здійснення міжпредметних зв'язків. Він вважав, що найважливішим є не те, які науки вивчає учень, а те, які знання та ідеї засвоює, чи складаються вони в систему, яка постійно збагачується і розвивається. Застерігаючи від небезпеки ізольованості знань, одержаних в курсах різних предметів, К. Ушинський писав, що йнаслідок неуваги до міжпредметних зв'язків "і дві ідеї, найближчі, найбільш споріднені між собою, можуть прожити в... справді справді темній голові десятки років і не побачити одна одну," що "тільки система... дає нам повну владу над нашими знаннями". Інтелектуальний розвиток людини він ставив у пряму залежність від зв'язності, систематизованості знань: "Розум — це добре організована система знань".

Ідею взаємозв'язаного навчання розвинули далі й застосували на практиці прогресивні педагоги 60—70-х років XIX ст. М.І. Пирогов, Ф.І. Буслаєв, В. Я. Стоюнін, В. І. Водовозов та інші. Вони дали конкретні зразки того, як учитель за допомогою різних способів та прийомів сам залучає в процесі поясненя нового матеріалу відомості з суміжних наук і мистецтв, а також скеровує в цьому напрямку думку учнів під час виконання ними різних навчальних завдань.

Міжпредметні зв'язки є таким співвідношенням між двома чи кількома предметами, яке передбачає взаємовикористання і взаємозабезпечення спільних для них знань, практичних умінь та навичок, а також методів, прийомів, форм і засобів навчання, необхідних для розв'язання пізнавальних завдань, забезпечення належного рівня освіти, вироблення активної життєвої позиції, засвоєння молоддю норм моралі. Здійснюючи міжпредметні зв'язки, треба враховувати необхідність виконання державної програми з кожної дисципліни, збереження змісту й структури всіх предметів — і в цих умовах під час набуття студентами знань, які належать до різних галузей науки, забезпечувати перетворення засвоєних відомостей у цільну систему.

Правильна організація міжпредметних зв'язків дає змогу зекономити час, чітко розподіляючи навчальний матеріал між близькими дисциплінами та заощаджений час в процесі вивчення однієї теми можна використати, опрацьовуючи складнішу, менш зв'язану з іншими предметами. Проте слід ураховувати, що не всяке повторення тих чи інших відомостей в суміжних науках є дублюванням, — часто таке повторення необхідне як вихідний момент до розуміння нових понять або з метою кращого усвідомлення студентами складних наукових положень.

Встановлення тісних контактів між предметами гуманітарного циклу дає змогу виконати протягом уроку більший обсяг роботи, опрацювати об'ємніший навчальний матеріал, провести більше практичних вправ; глибше, конкретніше розкрити всі питання виучуваної теми, посилити доказовість наукових положень; оновити, уточнити раніше засвоєний студентами матеріал; застосувати різноманітні методичні прийоми; пожвавити урок, активізувати мислення й увагу студентів; створити проблемні ситуації, які змушують думати, зіставляти, шукати, чим стимулюють розвиток пізнавальних інтересів, сприяють формуванню якостей мислення, необхідних як для набуття нових знань, так і для практичної діяльності.

Створюючи взаємну опору в засвоєні провідних понять, фактів, положень, міжпредметні зв'язки підвищують ефективність навчання; допомагають привести в єдину систему всі знання студентів з предметів, які відтворюють об'єктивно існуючий зв'язок між різнорідними явищами соціального, економічного, культурного життя суспільства.

Міжпердметні зв'язки можуть успішно здійснюватись за умови дотримання ряду педагогічних вимог. Насамперед вони мають спрямовуватись на комплексне рішення питань освітньо - виховної роботи.

Навчально-виховна ефективність міжпредметних відношень буде належною в тому випадку, якщо зв'язки встановлюватимуться по всіх напрямках роботи:

— набуття знань на уроках (сприймання нового матеріалу, закріплення, повторення, збагачення знань і вироблення вмінь користуватися ними практично);

— оволодіння шляхами пізнання (спостереження, індукція, дедукція тощо), мислительними операціями (порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, конкретизація) та словесним оформленням їх результатів (судження, умововиводи, поняття тощо);

— формування вмінь набувати знання;

— освоєння студентами вмінь практично застосовувати свої знання;

— використання на уроках засобів наочності.

Звичайно, це не означає, що міжсистемні контакти мають бути обов'язково на кожному уроці і на всіх його етапах. Тут дуже важливо дотримуватись міри й не перевантажувати урок позамовним матеріалом. Під час вивчення кожної теми не потрібно встановлювати абсолютно всі можливі зв'язки, а лише найнеобхідніше.

Одним з основних аспектів реалізації міжпредметних зв'язків є постійна увага до розвитку логічно-абстрактного та художньо-образного мислення, виховання в учнів

кульїури інтелектуальної праці, озброєння їх ефективним володінням прийомами розумової діяльності під час колективної та самостійної роботи. Викладачам суміжних дисциплін необхідно координувати свою роботу по формуванню в учнів працювати з книгою, під час набуття досвіду в проведенні пошукової роботи, а також навичок творчої діяльності.

Обов'язковим компонентом встановлення міжпредметних зближень є органічний зв'язок навчання з сучасністю, теорії з практикою, що є педагогічним варіантом вияву зв'язку науки з живою дійсністю. Такі контакти дають можливість показати студентам фундаментальність законів розвитку суспільства, готувати молодих людей до майбутньої практичної діяльності.

Вивчаючи мову, як засіб пізнання і засіб спілкування, студенти одержують основи знань в області мовознавства. Використання при цьому міжпредметних зв'язків з історією, літературою, образотворчим мистецтвом, народознавством, музикою, іноземними мовами сприяє формуванню в них матеріалістичних поглядів про матерні свідомість, мову і мислення, створює уявлення про мову як явище людської культури.

Здійснюючи зв'язок з предметами математичного циклу, викладач-словесник порівнює природні і штучні мови науки, мову слів і алгоритмічну мову інформатики; показує аналоги будови мов; виявляє семантичні відмінності, умовності знакових засобів; розвиває термінологічну лексику студентів. Це підсилює розвиваючі функції навчання шляхом формування логіки мислення, вміння здійснювати переклад по принципу знак — зміст — знак.

Таким чином, міжпредметні зв'язки в навчанні предметів гуманітарного циклу забезпечують основні вимоги до сучасного уроку: високу ідейність, науковість, зв'язок з життям.

Міжпредметні зв'язки створюють колективний педагогічний досвід по вирішенню загальних навчально - виховних завдань.

Програма для педучилищ з української мови передбачає у восьмому семестрі узагальнююче повторення, тому пропонований дидактичний матеріал доцільно може бути використаний для повторення і закріплення вивченого матеріалу під час підготовки студентів до державних екзаменів.

Українська мова і література.

1. Знайдіть у тексті займенники, визначте іх синтаксичну роль, до яких розрядів

вони належать. Поясніть розділові знаки. Вкажіть складні речення, зробіть їх

лінгвістичний аналіз.

Як довго ждали ми своєї волі слова,

І ось воно співа, бринить.

Бринить, співає наша мова,

Чарує, тішить і п'янить.

Як довго ждали ми... Уклін чолом народу,

Що рідну мову нам зберіг.

Зберіг в таку страшну негоду,

Коли він сам стоять не міг.

(О. Олесь)

2. Спишіть, знайдіть у тексті займенники. Вкажіть, з якими частинами мови

вони співвідносні і до яких розрядів належать. Поясніть особливості відмінювання

кожного із займенників. Запишіть фонетичною транскрипцією перше речення,

поясніть правопис виділених слів.

Летіть, летіть нестримні журавлі,

Через усі держави і кордони,

Несіть привіт від рідної землі,

Усім, хто в неї вірить безборонно.

Усім, хто зміг у серці зберегти

І землю ту, і мову ту єдину.

Хто крізь усі негоди і світи в собі проніс любов до України.

(А. Матвійчук)

3. Визначте часові форми кожного з дієслів. Вкажіть у строфі антоніми і

синоніми. До якої групи слів слід віднести слово глас? Що треба змінити в

наведеній строфі для того, щоб забезпечити точність рими 1-го і 3-го рядків?

Зробіть синтаксичний розбір речення.

Не вмре поезія, не згине творчість духа,

Поки живе земля, поки на ній живуть;

Поки природи глас людина серцем слухає,

Клопоти крамарські її ще не заб'ють. (Олена Пчілка )

4. Зробіть синтаксичний розбір реченнь, накресліть до них схеми. Випишіть дієслова дійсного і наказового способів, визначте їхні значення і граматичні ознаки. Поясніть вживання в дієсловах наказового способу м'якого знака.

Я хочу жити просто, без прикрас,

Без тих гучних банкетів і лахміття,

Яке мені здається просто сміттям,

Що полонило нерозумних нас.

Хай будуть книги й друзі при столі,

Хай будуть пісня й мила вишиванка,

Хай людські болі, радощі й жалі

Заходять в хату з ранку і до ранку!

(Любов Забашта)

5. Перепишіть. Поставте пропущені розділові знаки і поясніть іх уживання.

Знайдіть речення із сурядністю і підрядністю. Дайте їх функціонально-стилістичну

і експресивно - емоційну характеристику.

Де живуть наші батьки й матері там живуть і вітри які нас обдували в дитинстві. Оті перші вітри що пестили нас на маминих руках і ми відкриті їм захлиналися від того незвичайного потоку безмежжя краси й неосяжності. Здригалися мружили очі починали входити в світ який звемо життям.

Живуть там довкола маминої і батькової хати вітри і птахи і сонце і земля і рід твій і твої перші кроки.

Більшість людей це носить в серці повік. І якщо є щось святе на землі то це перш за все мама і батько.

(О. Сизоненко)