- •1. Географічне розташування. Етнографічна історія.
- •№5. Суспільний лад Київської Русі
- •Державний устрій
- •62. Органи влади та управління за Конституцією урср 1929р.
- •63. Органи влади та управління України за Конституцією 1937р.
- •64. Судоустрій в срср та урср за судовою реформою 1938р.
- •66. Юридичне оформлення воз'єднання Західної України та Північної Буковини з урср.
- •67. Надзвичайні органи державної влади під час Великої Вітчизняної Війни 1941 - 45р.Р.
- •68. Перебудова в системі місцевих органів влади урср під час Великої Вітчизняної Війни.
- •69. Зміни в системі правоохоронних органів урср під час Великої Вітчизняної Війни.
- •70. Зміни в державному ладі України в другій половині 50-х - середині 80-х p. XX ст.).
- •71. Вищі та місцеві органи влади та управління за Конституцією 1978р.
- •77. Судова система Галицько-Волинського князівства.
- •80. Судова реформа в усрр за Положення про судоустрій Союзу pcp союзних і автономних республік 1925 року.
- •81. Судова реформа в Україні за Положення про судоустрій урср 1960 р.
- •84. Поняття диктатури пролетаріату в Радянський Україні.
- •85. Кревська та Городельська унії між Литвою і Польщею та їх значення для подальшої долі українських земель.
- •86. Функції Державної Ради за "Основними законами Російської імперії 1906 р."
- •88. Порядок приєднання Правобережної України до складу Російської імперії.
- •89. Порядок приєднання українських земель до Польщі за Ризьким договором 1921 р„ та їх правовий статус.
- •90. Судоустрій України в складі Австро-Угорської монархії др. Пол. XVIII -хХст.Ст,
70. Зміни в державному ладі України в другій половині 50-х - середині 80-х p. XX ст.).
У роки десталінізації вживаються заходи до збільшення у Верховній Раді УРСР представництва робітників і українців. 11 лютого 1957 року Верховна Рада СРСР прийняла закон про розширення компетенції союзних республік. Верховна Рада УРСР отримала право самостійно вирішувати ряд важливих питань економічного характеру. У1959 році Верховна Рада УРСР прийняла Закон про порядок відклику депутатів Верховної Ради і місцевих Рад, які не виправдали довір'я виборців. У березні 1946 року РНК СРСР було перетворено на Раду Міністрів СРСР, а наркомати — на міністерства. Аналогічні перетворення відбулися і в союзних республіках Рада Міністрів УРСР стала вищим розпорядчим і виконавчим органом республіки. Для перших повоєнних років характерним було поєднання посад першого секретаря партії і голови уряду, що є характерним для тоталітарного режиму.
У роки десталінізації підвищилась роль Ради Міністрів УРСР, як органу центрального управління, міністерств — як органів галузевого управління. Останні були піддані значній реорганізації.
Формування неототалітарного режиму потребувало встановлення більш жорсткого контролю партійних структур над органами влади і управління. (Цей процес було завершено прийняттям Конституції СРСР 1977 року і відповідних конституцій союзних республік. Фактично ж, сама структура органів влади і управління залишилася незмінною.
Вищі органи влади і управління. Вишим конституційним органом республіки вважалась Верховна Рада УРСР. Основною організаційною формою її діяльності були сесії. Чергові сесії скликалися двічі нарік. Для вирішення нагальних проблем скликались позачергові сесії. Верховна Рада УРСР була вищим законодавчим органом республіки і тільки їй належало право прийняття законів. Важливу роль у структурі Верховної Ради відігравали постійні комісії, кількість яких законодавством не обмежувалась. їхня діяльність регулювалась Положенням про постійні комісії Верховної Ради Української РСР. затвердженим 29 червня 1966 року. Правовий статус постійних комісій підтвердила Конституція УРСР 1978 року, де зазначалось, що постійні комісії створюються для "ведення законопроектної роботи, попереднього розгляду і підготовки питань, що належать до відання Верховної Ради УРСР, та інших питань, прийнятих Верховною Радою УРСР, контролю за діяльністю державних органів і організацій" (ст. 109).
Згодом, 25 березня 1980 року, було затверджено нове Положення про постійні комісії Верховної Ради УРСР.
Важливим органом влади республіки була Президія Верховної Ради УРСР. Про це свідчив той факт, що вона видавала укази, нормативні акти, які за значенням йшли слідом за законами. За Конституцією УРСР 1978 року Президія Верховної Ради УРСР "є підзвітним Верховній Раді Української РСР органом", який забезпечував організацію роботи вищого органу влади республіки (ст. 105).
Порядок засідань вищого органу державної влади визначався регламентом Верховної Ради УРСР, який було прийнято 25 березня 1980 року.
Вищим органом державного управління залишалась Рада Майстрів УРСР . У ст. 115 Конституції УРСР1978 року Рада Міністрів визначалась як наивишии виконавчий і розпорядчий орган державної влади республіки. У своїй діяльності уряд країни був підзвітний Верховній Раді УРСР. Його правове становите детально регламентував закон "Про Раду Міністрів Ураїнської РСР" від 19 грудня 1978 року За законом Рада Міністрів УРСР формувалася Верховною Радою УРСР. Постійно діючим органом уряду була Президія Ради Міністрів. Свої нормативні повноваження Рада Міністрів здійснювала шляхом видання постанов і розпоряджень, які були обов'язковими на всій території України.
Центральними органами державного управління були союзно-республіканські та республіканські міністерства і державні комітети УРСР та деякі інші органи, підвідомчі уряду. Союзно-республіканські міністерства і відомства підпорядковувалися як Раді Міністрів УРСР, так і відповідним загальносоюзним структурам, а республіканські — підлягали тільки Ради Міністрів УРСР. Кількість міністерств і відомств не була сталою. Якщо у 1967 році існувало 27 союзно-республіканських міністерств, то в 1978 році їх нараховувалося 29. Перелік центральних органів державного управління містився у Законі "Про Раду Міністрів Української РСР".