- •Дайте визначення розмірній типології (рт). Яка інформація необхідна для побудови рт.
- •Які основні розмірні ознаки використовують при побудові розмірної типології дітей: у віці до 3 років та від 3 до 18 років?
- •Назвіть вікові групи дітей, які об’єднані в типові фігури.
- •Які процеси включає проектування одягу?
- •Охарактеризуйте процеси моделювання одягу.
- •Охарактеризуйте основні процеси розкрійного процесу.
- •Охарактеризуйте операції з´єднання деталей одягу.
- •Охарактеризуйте процеси волого-теплової обробки (вто) у виробництві одягу.
- •Охарактеризуйте заключні операції при виготовленні одягу.
- •Охарактеризуйте специфіку виробництва трикотажного одягу.
- •На які типи поділяється одяг за загальним призначенням?
- •Характеристика одягу за модельно-конструктивною ознакою.
- •Які ви знаєте ознаки класифікації одягу за видами?
- •Дайте визначення терміну „моральний знос” одягу.
- •Якими показниками характеризуються споживчі властивості одягу?
- •Охарактеризуйте показники призначення одягу.
- •Перечисліть об’єкти контролю якості одягу.
- •Як проводять зовнішній огляд одягу?
- •Як перевіряють якість посадки та обробки одягу?
- •Загальні вимоги до упакування, транспортування та зберігання одягу.
- •Як поділяють хутрову сировину за висотою та м´якістю волосяного покриву?
- •З яких операцій складається вичинка (выделка) хутряного напівфабрикату?
- •Охарактеризуйте способи облагороджування хутра.
- •Охарактеризуйте властивості хутряної шкурки в цілому.
- •Назвіть зимові види хутряного напівфабрикату.
- •Назвіть весняні види хутряного напівфабрикату.
- •Які вимоги висуваються до якості хутрових виробів.
- •Основні вимоги до маркування та зберігання хутрових виробів.
- •Назвіть основні топографічні ділянки шкіри врх та коней.
- •Дайте визначення терміну „дублення”.
- •Охарактеризуйте хромове та алюмінієве дублення.
- •Охарактеризуйте жирове та комбіноване дублення.
- •За якими ознаками класифікують натуральні шкіри для взуттєвих товарів?
- •Характеристика натуральних шкір для низу взуття.
- •Порівняльна характеристика хромових та юхтових шкір для верху взуття.
- •Характеристика сировини для виробництва штучних та синтетичних взуттєвих матеріалів. Переваги та недоліки.
- •Характеристика синтетичних матеріалів для низу взуття.
- •Перечисліть основні деталі верху та низу взуття
- •Ознаки класифікації шкіряного взуття.
- •Як поділяють взуття залежно від методу кріплення деталей низу до заготовки верху?
- •Як поділяють взуття за призначенням?
- •Основні споживчі властивості взуттєвих товарів.
- •Охарактеризуйте фізіологічні та гігієнічні властивості шкіряного взуття.
- •Охарактеризуйте таку властивість взуття як надійність в експлуатації.
- •Як здійснюють контроль якості взуттєвих товарів за зовнішнім виглядом?
- •Перечисліть фізико-механічні показники якості взуттєвих товарів.
- •Від чого залежить ґатунок хутряного виробу. Назвіть основні дефекти хутряних виробів.
-
Характеристика синтетичних матеріалів для низу взуття.
До синтетичних матеріалами для низу взуття відносять гуми, пластмаси, термоеластопласти (ТЕП), а також взуттєві картони.
Гума є досить поширеним матеріалом, вживаним для виготовлення деталей низу взуття. У взуттєвому виробництві використовують: формовані гумові деталі (по-підошви, каблуки, набійки та ін.); гумові пластини, з кото-яких вирубують деталі взуття і називають їх штампованими; сирі гумові суміші, які в процесі гарячої вулкани-зації перетворюють на низ взуття безпосередньо на сформован-ної заготівлі верху взуття.
Гуми різних типів утворюються при вулканізації си яких брало гумових сумішей, що складаються з натурального або синте-тичного каучуку, вулканизирующихся агента і різних до-надбавок (інгредієнтів). До складу сумішей входить до 20 компоне-тів, кількість і співвідношення яких підбирають залежно-сті від технологічних і експлуатаційних властивостей і структу-ри, якими повинна володіти гума відповідно сее наз-начен. Вулканізуючим агентом найчастіше є се-ра, яка вступає в хімічну взаємодію з каучуком і перетворює його в гуму. З добавок важливе значення мають регенерат (вживані, а також браковані через мельченние гумові вироби); наповнювачі (сажа, каолін, крейда, відходи переробки волокон, синтетичні смоли); мягчители (мінеральні масла, стеарин, каніфоль та ін.); противостарители (парафін, церезин, аміни та ін.); порообразователи (для отримання пористих гум - вуглекислий амоній. Гума для взуттєвої промисловості випускається в широ-ком асортименті, різна за структурою і складом, назначе-нию товщиною, кольором і т.д. В залежності від структури разли-чают гуми непоруваті та пористі. За призначенням гуму де-лят на подошвенную, Каблукові, набоєчна та ін. За кольором раз-личают гуму чорну і кольорову.
Найбільш важливими класифікаційними ознаками яв-ляють структура і склад, які обумовлюють властивості і призначення гуми кожного виду.
-
Перечисліть основні деталі верху та низу взуття
Ззуття складається з окремих деталей, з'єднаних між собою різними способами. За місцем розміщення всі деталі поділяють на деталі верху й низу. Верхню частину взуття, яку виготовляють із м'яких матеріалів, називають заготівкою. Деталі верху поділяють на підгрупи: зовнішні, внутрішні (що прилягають до стопи) і проміжні
Зовнішні деталі верхузалежно від напружень, якими його випробовують при виготовленні, характеру та величини деформації під час носіння умовно можна поділити на відповідальні й менш відповідальні.
Найбільшого впливу під час носіння взуття зазнають союзка і перед, від яких значною мірою залежить зовнішній його вигляд. Перед закриває тильну поверхню плесна стопи й пальці в чоботах, союзка — аналогічна деталь, яка в інших видах взуття може і не закривати пальців стопи. Під час ходіння в ділянці пучків ці деталі зазнають багаторазових згинань із розтягуванням, що за одночасної дії атмосферної вологи і потовиділення призводить до руйнування матеріалів.
Внутрішні деталі верху здебільшого забезпечують зручність і комфортність взуття. Підкладка — це комплект внутрішніх деталей верху взуття для підвищення гігієнічних, теплозахисних його властивостей, формостійкості та ізоляції нога від швів зовнішніх деталей верху. Підкладка під переди чобіт називається піднарядом, під халяви — футором, під верхню частину халяви — підклеєною або підшивною. Вона призначена для збереження форми халяв. Як підкладковий матеріал використовують натуральну шкіру (в п'ятковій частині), текстильні матеріали, штучне й натуральне хутро.
Підблочник — внутрішня деталь верху взуття для підвищення міцності прикріплення блочків до халяви. Це смужка шкіри, яку настрочують на підкладку по передньому розрізу голінок.
Штафірка — внутрішня деталь верху взуття, потрібна для укріплення верхнього краю заготівки. Запобігає деформації верхнього краю й осипанню підкладки. Виготовляють її зі шкіри або спеціальної тасьми.
Вушка — деталі верху взуття у вигляді петель, з'єднаних із халявами або голінками нитками для зручності взування. Вушка для чобіт викроюють із бавовняної стрічки або із сшггетичних волокон.
Проміжні деталі верху — жорсткі підноски, задники, боковинки, міжпідкладки, прокладки, міжпідблочники, закріпки.
Жорсткий підносок — проміжна деталь верху взуття для збереження його форми. Захищає пальці ніг. від ударів, а зовнішні деталі — від зношення.
Деталі низу поділяють на зовнішні, внутрішні та проміжні. Зовнішні деталі низу — підошва, підметка, прокладка, рант, підбор, набійка та ін.
Підошва — зовнішня деталь низу взуття, розміщена під усією плантарною поверхнею стопи. її виготовляють із різних матеріалів: шкіри, гуми, гумової суміші, поліуретану, полівінілхлориду, каучуку, повсті, дерева та ін. Підошву накладають на слід затягнутого взуття і прикріплюють до заготівки. Вона може проходити під підбор або перекривати верхню його площадку, а також на підбор. У взутті на середніх і високих підборах підошву прикріплюють до фронтальної поверхні підборів (повернута до носкової частини взуття).
Підошви підвищеної товщини, монолітні з підборами називають платформами. В деяких конструкціях взуття під платформою розуміють прокладку між верхом і підошвою з повсті, корку, картону та інших матеріалів, обтягнуту матеріалом верху. За розмірами вона відповідає підошві.