40. Місце адміністративного права в системі права України.

Співвідношення адміністративного права з іншими галузями пра- ва зумовлено місцем кожної з них у правовій системі. Так, найтісніший зв’язок спостерігається між адміністративним і конституційним пра- вом, оскільки останнє становить основу всіх галузей права, містить вихідні положення, на підставі та з урахуванням яких виникають адміністративно-правові норми.

Адміністративне право та профілюючі галузі є рівнозначними, автономними центрами системи права, котрі, як правило, існують не- залежно один від одного. Межі дії кримінального та адміністративно- го права визначаються характером та спрямованістю заборон, встанов- лених їх нормами. Цивільне та адміністративне право на першій погляд регулюють схожі суспільні відносини майнового характеру, але в нор- мах кожної з галузей домінують ті чи інші елементи методу правового регулювання.

Питання співвідношення адміністративного права зі спеціальними галузями вирішується подібно до того, як воно розв’язано щодо права цивільного. Так, нормами трудового права врегульовано відносини між рівноправними суб’єктами (працівником та роботодавцем), які дійшли згоди щодо умов праці. Разом з тим виникнення та припинення трудових відносин супроводжуються виданням наказів, які за своєю природою є односторонніми управлінськими актами. Особливо тісно взаємодіють норми адміністративного і трудового права при регулюванні відносин, обумовлених перебуванням осіб на державній службі.

Найскладніше провести межі між адміністративним правом і комп- лексними галузями. Наприклад, механізм співвідношення адміністра- тивного і податкового права такий, що більшу частину відносин, які формують предмет останнього, врегульовано нормами адміністратив- ного права за допомогою притаманних йому правових засобів.

41. Адміністративне право України як наука

Адміністративне право як наука - це складова частина юри¬дичної науки, що визначається як система поглядів, ідей, уявлень про адміністративне законодавство, державне управління, рефор¬мування й тенденції розвитку адміністративного права, його прин¬ципи, про закордонне адміністративне право. Своєю чергою, необ¬хідно вказати, що як наука адміністративне право є ширшою кате¬горією, ніж галузь права та навчальна дисципліна, тому що вона вивчає такі питання, які не входять у поняття галузі адміністрати¬вного права і не вивчаються в курсі зазначеної навчальної дисцип¬ліни, зокрема: перспективи реформування сучасного адміністратив¬ного права; співвідношення адміністративно-правових інститутів; взаємозв'язок адміністративного права з іншими юридичними та неюридичними (управління, державне управління, політологія, со¬ціологія) науками; використання досягнень закордонної адміністра¬тивно-правової науки тощо. З цього приводу доцільно привести відоме висловлювання, згідно з яким «наука не знає кордонів».

Характерними особливостями, в яких розвивається наука ад¬міністративного права, є:

необхідність відображення в дослідженнях аналізу поло¬жень ст. З Конституції України, згідно з якими права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а остання відповідає перед людиною за свою діяльність;

втілення в життя адміністративної реформи та реформи адміністративного права;

зміна ідеології адміністративного права з «державоцентристської» на «людиноцентристську»;

проведення в державі конституційної (політичної) рефор¬ми, яка суттєво впливає на взаємини між гілками влади, форму¬вання Кабінету Міністрів України тощо;

євроінтеграційні спрямування України, що вимагають відповідної модернізації системи державного управління;

необхідність чіткого визначення предмета науки адміністра¬тивного права та взаємин із такими науками, як державне управ¬ління й теорія управління.

Термін «наукове обґрунтування» стає дедалі ширше вживаним у багатьох сферах суспільного життя. Попередньої наукової експе¬ртизи вимагають як щодо реформування (ліквідації, реорганізації, створення) органів виконавчої влади, так і відносно законопроектів, що містять адміністративно-правові норми. Існує певна проблема у відокремленні предмета наукового пізнання адміністративного права і таких наук, як державне управління й теорія управління. Не випадковим видається створення на початку 90-х років XX ст. нової наукової спеціальності (25.00.00) - державне управління та вилучення у 2006 р. з юридичної наукової спеціальності 12.00.07 (адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право) теорії управління.

Адміністративне право як наука вивчає:

історію розвитку адміністративного права;

сутність і структуру виконавчої влади;

адміністративні (управлінські) послуги;

теорію та практику застосування адміністративного дого¬вору;

адміністративно-правові норми, їхні види та особливості; джерела адміністративного права;

питання адміністративної відповідальності;

правовий статус суб'єктів державного управління;

правове регулювання державного управління у різних сферах життя тощо.

На підставі висловленого, основними завданнями науки адміні¬стративного права є:

створення нової доктрини українського адміністративного права з урахуванням демократичних перетворень, що відбувають¬ся в державі;

виявлення проблем адміністративного права та формулю¬вання пропозицій з їх усунення;

тлумачення адміністративно-правових норм;

пошук нових способів забезпечення законності та дисцип¬ліни у державному управлінні;

реформування системи органів виконавчої влади з метою оптимізувати її відповідно до потреб суспільного життя;

розроблення нових