- •Принципи побудови систем розпізнавання графічних зображень
- •1.1. Загальні відомості
- •1.2 Перетворення зображень у цифрову форму
- •1.2.1 Дискретизація та квантування зображень
- •1.2.2 Бінарний спосіб подання цифрових зображень в пам’яті еом
- •1.3 Попереднє оброблення зображень
- •1.3.1 Редагування яскравості
- •1.3.2 Фільтрація зображень
- •1.3.3 Бінаризація зображень
- •1.3.2 Способи видалення завад на бінаризованих зображеннях
- •1.4. Мінімізація поворотів поштових відправлень у системах розпізнавання поштових індексів
- •Побудова мінімальної послідовності поворотів конвертів (карток)
- •Побудова мінімальної послідовності поворотів посилок
- •1.5 Пошук та захоплення поштового індексу
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •2. Системи розпізнавання стилізованих цифр
- •2.1. Загальні відомості
- •2.1.1 Характеристика систем оптичного розпізнавання символів
- •2.1.2 Характеристики стилізованих цифр
- •2.2. Виділення і запис ознак стилізованих цифр
- •2.3. Класифікація стилізованих цифр
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •3. Системи розпізнавання нормалізованих цифр
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Виділення і запис ознак нормалізованих цифр
- •3.3. Класифікація нормалізованих цифр
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •4. Системи розпізнавання штрихових кодів
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Засоби зчитування штрихових кодів
- •За конструктивним виконанням портативний сканер може являти собою олівець, пістолет або пзз-сканер.
- •4.3. Декодування штрихових кодів
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •5. Адаптація алгоритмів розпізнавання до афінних спотворень графічних зображень
- •5.1. Загальна характеристика афінних спотворень графічних зображень
- •5.2. Визначення параметрів афінних спотворень графічних зображень
- •5.3. Урахування параметрів афінних спотворень в алгоритмах розпізнавання графічних зображень
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •6. Оптимізація показників якості розпізнавання графічних зображень
- •6.1. Показники якості розпізнавання графічних зображень
- •6.2. Застосування критерію мінімального ризику при розпізнаванні графічних зображень рукописних цифр
- •6.3. Приклад застосування критерію мінімального ризику при розпізнаванні графічних зображень
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •7. Організація автоматизованого оброблення поштових відправлень на базі розпізнавальних систем поштового зв’язку
- •7.1. Організація автоматизованого сортування поштових відправлень
- •7.2. Організація автоматизованого обліку і контролю пересилання поштових відправлень
- •7.3. Забезпечення розпізнавання поштових індексів у реальному часі
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •8. Від розпізнавання адреси до розпізнавання поштового відправлення
- •8.1. Розширення можливостей розпізнавання конфігурацій шрифтів від надрукованих до рукописних
- •8.2. Збільшення кількості рядків зчитування та розпізнавання
- •8.3. Перехід від розпізнавання адрес на листах до всіх видів пошти
- •8.4. Перехід від розпізнавання тільки адрес до розпізнавання та інтерпретації всіх зображень, позначок та текстів на поштових відправленнях
- •8.5. Перехід від розпізнавання алфавіту однієї мови до багатомовного
- •8.6. Перехід від розпізнавання на одній сортувальній машині до об’єднаної обчислювальної системи сортувальних центрів
- •8.7 Удосконалення баз даних поштових адрес
- •8.8 Удосконалення систем відеокодування
- •8.9. Нові поштові коди та засоби ідентифікації
- •8.10 Перехід від позначення розпізнаного листа штриховим кодом до запам"ятовування образу листа як його ідентифікатора для подальшої обробки
- •8.11. Слідкування за проходженням поштових відправлень на кожному етапі від приймання до вручення та удосконалення розрахунків
Побудова мінімальної послідовності поворотів посилок
На рис. 1.20 наведено можливі позиції розташування міток на посилках (показані позиції міток на передній, верхній і правій гранях паралелепіпеда).
Рисунок 1.20 Можливі позиції розташування міток на посилках
Позиції розташування міток позначені двома цифрами.
Перша цифра вказує номер грані:
1 – передня,
2 – верхня,
3 – задня,
4 – нижня,
5 – ліва,
6 – права.
Друга цифра вказує номер позиції на грані:
1 – нижня ліва,
2 – верхня ліва,
3 – верхня права,
4 – нижня права.
На рис. 1.21 наведено граф G ( 24, 72 ), який відповідає будь-яким можливим поворотам посилки при розташуванні міток на позиціях рис. 1.20.
Рисунок 1.21 – Граф можливих поворотів посилки
Ребра графа відповідають поворотам - Х, Х, -Y, Y, -Z, Z на 90 навколо осей координат Х, Y, Z (повороти Х, Y, Z на + 90 за стрілкою годинника, повороти -Х, -Y, -Z на - 90 проти стрілки годинника).
У табл. 1.3 наведено матрицю переходів між позиціями посилки при її повороті на 90 навколо осей координат Х, Y, Z.
Таблиця 1.3 – Матриця переходів між позиціями посилки
Первинна позиція |
Наступна позиція |
|||||
- Х |
Х |
-Y |
Y |
-Z |
Z |
|
11 |
41 |
21 |
14 |
12 |
61 |
51 |
12 |
42 |
22 |
11 |
13 |
62 |
52 |
13 |
43 |
23 |
12 |
14 |
63 |
53 |
14 |
44 |
24 |
13 |
11 |
64 |
54 |
21 |
11 |
31 |
54 |
62 |
24 |
22 |
22 |
12 |
32 |
51 |
63 |
21 |
23 |
23 |
13 |
33 |
52 |
64 |
22 |
24 |
24 |
14 |
34 |
53 |
61 |
23 |
21 |
31 |
21 |
41 |
32 |
34 |
53 |
63 |
32 |
22 |
42 |
33 |
31 |
54 |
64 |
33 |
23 |
43 |
34 |
32 |
51 |
61 |
34 |
24 |
44 |
31 |
33 |
52 |
62 |
41 |
31 |
11 |
64 |
52 |
42 |
44 |
42 |
32 |
12 |
61 |
53 |
43 |
41 |
43 |
33 |
13 |
62 |
54 |
44 |
42 |
44 |
34 |
14 |
63 |
51 |
41 |
43 |
51 |
52 |
54 |
44 |
22 |
11 |
33 |
52 |
53 |
51 |
41 |
23 |
12 |
34 |
53 |
54 |
52 |
42 |
24 |
13 |
31 |
54 |
51 |
53 |
43 |
21 |
14 |
32 |
61 |
64 |
62 |
24 |
42 |
33 |
11 |
62 |
61 |
63 |
21 |
43 |
34 |
12 |
63 |
62 |
64 |
22 |
44 |
31 |
13 |
64 |
63 |
61 |
23 |
41 |
32 |
14 |
Будемо вважати позицію 11 позицією зчитування індексу, отже, при початковому розташуванні міток на інших позиціях вони повинні бути переведені на позицію 11.
Для аналізу можливих послідовностей переходу від довільних позицій до позиції 11 на другому етапі зручно користуватися рельєфом графа рис. 1.21, в якому кожній вершині графа надана вага відносно вершини 11.
Рельєф графа наведений у табл. 1.3.
Таблиця 1.4 – Рельєф графа посилки
Вага поточної вершини |
Поточна вершина |
Чергова вершина |
|||||
- Х |
Х |
-Y |
Y |
-Z |
Z |
||
3 |
23 |
13 |
33 |
52 |
64 |
22 |
24 |
3 |
32 |
22 |
42 |
33 |
31 |
54 |
64 |
3 |
34 |
24 |
44 |
31 |
33 |
52 |
62 |
3 |
43 |
33 |
13 |
62 |
54 |
44 |
42 |
3 |
53 |
54 |
52 |
42 |
24 |
13 |
31 |
3 |
63 |
62 |
64 |
22 |
44 |
31 |
13 |
2 |
13 |
|
|
12 |
14 |
|
|
2 |
22 |
12 |
|
51 |
|
21 |
|
2 |
24 |
14 |
|
|
61 |
|
21 |
2 |
31 |
21 |
41 |
|
|
|
|
2 |
33 |
|
|
|
|
51 |
61 |
2 |
42 |
|
12 |
61 |
|
|
41 |
2 |
44 |
|
14 |
|
51 |
41 |
|
2 |
52 |
|
51 |
41 |
|
12 |
|
2 |
54 |
51 |
|
|
21 |
14 |
|
2 |
62 |
61 |
|
21 |
|
|
12 |
2 |
64 |
|
61 |
|
41 |
|
14 |
1 |
12 |
|
|
11 |
|
|
|
1 |
14 |
|
|
|
11 |
|
|
1 |
21 |
11 |
|
|
|
|
|
1 |
41 |
|
11 |
|
|
|
|
1 |
51 |
|
|
|
|
11 |
|
1 |
61 |
|
|
|
|
|
11 |
0 |
11 |
|
|
|
|
|
|
З рис. 1.21 і табл. 1.4 випливає, що з позицій 12, 14, 21, 41, 51, 61 можна здійснити перехід до позиції 11 за один поворот посилки; з позицій 13, 22, 24, 31, 33, 42, 44, 52, 54, 62, 64 – за два повороти посилки; з позицій 23, 32, 34, 43, 53, 63 – за три повороти посилки, отже мінімальне значення середньої кількості поворотів посилки, яку можна досягти при розміщенні 24 пристроїв для пошуку міток на всіх 24 позиціях складає
Nc = (10 + 61 + 112 + 63) / 24 = 46 / 24 = 1,92.
Найкоротший шлях від довільної вершини графа до кінцевої вершини 11 створюється як перелік з’єднаних вершин, вага яких послідовно зменшується на одиницю.
Наприклад, найкоротший шлях від вершини 23 (вага 3) до вершини 11 (вага 0) може бути сформований наступним чином:
від вершини 23 (вага 3) можливі переходи до вершин 13 (-Х), 33 (Х), 52 (-Y), 64 (Y), 22 (-Z), 24 (Z) (вага 2); обираємо 24 (Z);
від вершини 24 (вага 2) можливі переходи до вершин 14 (-Х), 41 (Х) (вага 1); обираємо 14 (-Х);
від вершини 14 (вага 1) можливий перехід лише до вершини 11 (Y) (вага 0).
Таким чином, можливий найкоротший шлях від вершини 23 до вершини 11 має вид: 23, 24, 14, 11 (Z, -Х, Y).
З рис. 9 і табл. 3 можна також побудувати повні переліки послідовностей поворотів від довільних позицій до позиції 11.
Так, повний перелік містить 16 послідовностей поворотів від позиції 23 до позиції 11:
23 – 13 – 12 – 11 (повороти -X, -Y, -Y );
23 – 13 – 14 – 11 (повороти -X, Y, Y );
23 – 22 – 12 – 11 (повороти -Z, -X -Y );
23 – 22 – 21 – 11 (повороти -Z, -Z, -X );
23 – 22 – 51 – 11 (повороти -Z, -Y, -Z );
23 – 24 – 14 – 11 (повороти Z, -X, Y );
23 – 24 – 21 – 11 (повороти Z, Z, -X );
23 – 24 – 61 – 11 (повороти Z, Y, Z );
23 – 33 – 51 – 11 (повороти X, -Z, -Z );
23 – 33 – 61 – 11 (повороти X, Z , Z );
23 – 52 – 12 – 11 (повороти -Y, -Z , -Y );
23 – 52 – 41 – 11 (повороти -Y, -Y, X );
23 – 52 – 51 – 11 (повороти -Y, X , -Z );
23 – 64 – 14 – 11 (повороти Y, Z, Y );
23 – 64 – 41 – 11 (повороти Y, Y, X );
23 – 64 – 61 – 11 (повороти Y, X, Z ).
При технічній реалізації кантовки посилок поворот навколо будь-якої осі може виявитися небажаним або утрудненим. У такому разі з рельєфу графа виключаються зв’язки, що відповідають забороненим поворотам.
У табл. 1.5 наведено рельєф графа за умов заборони поворотів посилки навколо осі Z.
Таблиця 1.5 – Рельєф графа посилки за умов заборони поворотів навколо осі Z
Вага поточної вершини |
Поточна вершина |
Чергова вершина |
|||
- Х |
Х |
-Y |
Y |
||
4 |
33 |
23 |
43 |
34 |
32 |
3 |
23 |
13 |
|
52 |
64 |
3 |
32 |
22 |
42 |
|
31 |
3 |
34 |
24 |
44 |
31 |
|
3 |
43 |
|
13 |
62 |
54 |
Таблиця 1.5 – Рельєф графа посилки за умов заборони поворотів навколо осі Z (продолжение)
Вага поточної вершини |
Поточна вершина |
Чергова вершина |
|||
- Х |
Х |
-Y |
Y |
||
3 |
51 |
52 |
54 |
44 |
22 |
3 |
53 |
54 |
52 |
42 |
24 |
3 |
61 |
64 |
62 |
24 |
42 |
3 |
63 |
62 |
64 |
22 |
44 |
2 |
13 |
|
|
12 |
14 |
2 |
22 |
12 |
|
|
|
2 |
24 |
14 |
|
|
|
2 |
31 |
21 |
41 |
|
|
2 |
42 |
|
12 |
|
|
2 |
44 |
|
14 |
|
|
2 |
52 |
|
|
41 |
|
2 |
54 |
|
|
|
21 |
2 |
62 |
|
|
21 |
|
2 |
64 |
|
|
|
41 |
1 |
12 |
|
|
11 |
|
1 |
14 |
|
|
|
11 |
1 |
21 |
11 |
|
|
|
1 |
41 |
|
11 |
|
|
0 |
11 |
|
|
|
|
За умов заборони поворотів посилки навколо осі Z найкоротший шлях від вершини 23 (вага 3) до вершини 11 (вага 0) може бути сформований наступним чином:
від вершини 23 (вага 3) можливі переходи до вершин 13 (-Х), 52 (-Y), 64 (Y) (вага 2); обираємо 64 (Y);
від вершини 64 (вага 2) можливий перехід лише до вершини 41 (Y) (вага 1);
від вершини 41 (вага 1) можливий перехід лише до вершини 11 (Х) (вага 0).
Таким чином, можливий найкоротший шлях від вершини 23 до вершини 11 за умов заборони поворотів посилки навколо осі Z має вид: 23, 64, 41, 11 (Y, Y, Х).
Нижче наведені приклади послідовностей поворотів посилки, за яких забезпечується мінімізація середньої кількості поворотів посилки на першому та другому етапах за умов різних значень кількості пристроїв для пошуку міток.
k = 1:
11, 12, 22, 21, 31, 32, 42, 41, 52, 53, 54, 51, 44, 43, 33, 34, 24, 23, 13, 14, 64, 63, 62, 61;
-Y, -Z, Y, -X, -Y, -Z, Y, -Z, -Y, -Y, -Y, X, Y, -X, -Y, -Z, Y, -X, -Y, X, Y, Y, Y;
N1 = 276 / 24 = 11,5; N2 = 0; Nc = 276 / 24 = 11,5.
k = 2:
11, 21, 31, 53, 42, 61, 33, 23, 13, 63, 44, 51;
12, 22, 32, 54, 43, 62, 34, 24, 14, 64, 41, 52;
-X, -X, -Z, -X, -X, Z, -X, -X, -Z, -X, -X;
N1 = 132 /24 = 5,5; N2 = 12 /24 = 0,5; Nc = 144 / 24 = 6,0.
k = 3:
11, 21, 31, 41, 64, 23, 33, 43, 13;
14, 24, 34, 44, 63, 22, 32, 42, 12;
51, 54, 53, 52, 41, 64, 61, 62, 63;
-X, -X, -X, Z, Z, X, X, X;
N1 = 91/ 24 = 3,79; N2 = 15/24 = 0,63; Nc = 106 / 24 = 4,43.
k = 4:
11, 21, 31, 53, 42, 61;
12, 22, 32, 54, 43, 62;
13, 23, 33, 51, 44, 63;
14, 24, 34, 52, 41, 64;
-X, -X, -Z, -X, -X;
N1 = 60 / 24 = 2,5; N2 = 18 / 24 = 0,75; Nc = 78 / 24 = 3,25.
k = 5:
11, 21, 31, 41, 64;
12, 22, 32, 42, 61;
13, 23, 33, 43, 62;
14, 24, 34, 44, 63;
51, 54, 53, 52, 41;
-X, -X, -X, Z;
N1 = 46 / 24 = 1,92; N2 = 19 / 24 = 0,79; Nc = 65 / 24 = 2,71.
k = 6:
11, 21, 31, 41;
12, 22, 32, 42;
13, 23, 33, 43;
14, 24, 34, 44;
51, 54, 53, 52;
61, 62, 63, 64;
-X, -X, -X;
N1 = 36 / 24 = 1,5; N2 = 24 / 24 = 1,0; Nc = 60 / 24 = 2,5.
k = 7:
11, 21, 31, 41;
12, 22, 32, 42;
13, 23, 33, 43;
14, 24, 34, 44;
51, 54, 53, 52;
61, 62, 63, 64;
33, 43, 13, 23;
-X, -X, -X;
N1 = 32 / 24 = 1,33; N2 = 24 / 24 = 1,0; Nc = 56 / 24 = 2,33.
k = 8:
11, 21, 31, 41;
12, 22, 32, 42;
13, 23, 33, 43;
14, 24, 34, 44;
51, 54, 53, 52;
61, 62, 63, 64;
33, 43, 13, 23;
41, 11, 21, 31;
-X, -X, -X;
N1 = 29 / 24 = 1,21; N2 = 25 / 24 = 1,04; Nc = 54 / 24 = 2,25.
k = 9:
11, 21, 31, 41;
12, 22, 32, 42;
13, 23, 33, 43;
14, 24, 34, 44;
51, 54, 53, 52;
61, 62, 63, 64;
33, 43, 13, 23;
41, 11, 21, 31;
42, 12, 22, 32;
-X, -X, -X;
N1 = 26 / 24 = 1,08; N2 = 26 / 24 = 1,08; Nc = 52 / 24 = 2,17.
k = 10:
11, 21, 31, 41;
12, 22, 32, 42;
13, 23, 33, 43;
14, 24, 34, 44;
51, 54, 53, 52;
61, 62, 63, 64;
33, 43, 13, 23;
41, 11, 21, 31;
42, 12, 22, 32;
44, 14, 24, 34;
-X, -X, -X;
N1 = 23 / 24 = 0,96; N2 = 27 / 24 = 1,12; Nc = 50 / 24 = 2,08.
k = 11:
11, 21, 31, 41;
12, 22, 32, 42;
13, 23, 33, 43;
14, 24, 34, 44;
51, 54, 53, 52;
61, 62, 63, 64;
33, 43, 13, 23;
41, 11, 21, 31;
42, 12, 22, 32;
44, 14, 24, 34;
52, 51, 54, 53;
-X, -X, -X;
N1 = 20 / 24 = 0,83; N2 = 28 / 24 = 1,17; Nc = 48 / 24 = 2,0.
k = 12:
11, 21, 31;
12, 22, 32;
13, 23, 33;
14, 24, 34;
51, 54, 53;
61, 62, 63;
33, 43, 13;
41, 11, 21;
42, 12, 22;
44, 14, 24;
52, 51, 54;
64, 61, 62;
-X, -X, -X;
N1 = 17 / 24 = 0,71; N2 = 29 / 24 = 1,21; Nc = 46 / 24 = 1,92.
Подальше збільшення кількості пристроїв для пошуку міток не призводить до зменшення середньої кількості поворотів, оскільки одержане при k = 12 значення Nc = 1,92 збігається з мінімальним значенням Nc при k = 24.
Слід підкреслити, що мінімальне значення Nc = N1 + N2 при заданому значенні k у загальному випадку досягається за деяких немінімальних значень N1 і N2.
Так, якщо розмістити k = 12 пристроїв для пошуку міток на позиціях 11, 12, 13, 14, 31, 32, 33, 34, 51, 53, 61, 63, то мітки будуть знайдені або безпосередньо на зазначених позиціях, або на решті позицій після одного повороту посилки навколо осі Х у будь-якому напрямі, отже N1 = 12 / 24 = 0,50 і має мінімальне значення, а N2 = 44 / 24 = 1,83 – деяке немінімальне значення. При цьому
Nc = N1 + N2 = 2,33.
Таким чином, N1 = 0,50, N2 = 1,83, Nc = 2,33, в той час, як у раніше наведеному розташуванні k = 12 пристроїв для пошуку міток було одержане
N1 = 0,92; N2 = 1,0; Nc = 1,92.
У табл. 1.6 наведена залежність середньої кількості поворотів посилки Nc від значення кількості пристроїв для пошуку міток k.
Таблиця 1.6 – Залежність середньої кількості поворотів посилки від кількості пристроїв для пошуку міток
k |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
Nc |
11,5 |
6,00 |
4,43 |
3,25 |
2,71 |
2,50 |
2,33 |
2,25 |
2,17 |
2,08 |
2,00 |
1,92 |
З табл. 1.6 випливає, що застосування понад 6 … 8 пристроїв для пошуку міток недоцільне, оскільки не призводить до скільки-небудь помітного зменшення середньої кількості поворотів посилки.
На рис. 1.22 наведено алгоритм керування автоматичним поворотом посилок.
Алгоритм містить 2k + 7 блоків (k – кількість пристроїв для пошуку міток).
У блоці 1 виконується уведення послідовності поворотів поштового відправлення на першому етапі. У випадку керування поворотами за допомогою спеціалізованого пристрою послідовність поворотів не уводиться, а зберігається в постійному запам’ятовуючому пристрої.
У блоках 2 … k + 1 (усього k блоків) виконуються перевірки виявлення міток пристроями 1 … k. Якщо “Ні” – перехід до наступних блоків, якщо “Так” – до відповідного блока k + 5 … 2k + 4.
У блоці k + 2 виконується перевірка завершення поворотів поштового відправлення на першому етапі. Якщо “Ні” – перехід до наступного блока, якщо “Так” – до блока k + 4.
У блоці k + 3 виконується керування черговим поворотом поштового відправлення на першому етапі.
У блоці k + 4 формується відповідь “Мітки не знайдено”. В цьому випадку поштове відправлення посилається на ручне оброблення.
У блоках k + 5 … 2k + 4 (усього k блоків) виконується уведення послідовностей поворотів на другому етапі від позиції розташування відповідного пристрою для пошуку міток 1 … k до позиції 11. У випадку керування поворотами за допомогою спеціалізованого пристрою послідовності поворотів не уводяться, а зберігаються в постійному запам’ятовуючому пристрої.
У блоці 2k + 5 виконується перевірка завершення поворотів поштового відправлення на другому етапі. Якщо “Ні” – перехід до наступного блока, якщо “Так” – до блока 2k + 7.
У блоці 2k + 6 виконується керування черговим поворотом поштового відправлення на другому етапі.
У блоці 2k + 7 формується відповідь “Індекс на позиції зчитування”. В цьому випадку виконується зчитування індексу та його розпізнавання.
Рисунок 1.22 – Алгоритм керування автоматичним поворотом посилок