- •Принципи побудови систем розпізнавання графічних зображень
- •1.1. Загальні відомості
- •1.2 Перетворення зображень у цифрову форму
- •1.2.1 Дискретизація та квантування зображень
- •1.2.2 Бінарний спосіб подання цифрових зображень в пам’яті еом
- •1.3 Попереднє оброблення зображень
- •1.3.1 Редагування яскравості
- •1.3.2 Фільтрація зображень
- •1.3.3 Бінаризація зображень
- •1.3.2 Способи видалення завад на бінаризованих зображеннях
- •1.4. Мінімізація поворотів поштових відправлень у системах розпізнавання поштових індексів
- •Побудова мінімальної послідовності поворотів конвертів (карток)
- •Побудова мінімальної послідовності поворотів посилок
- •1.5 Пошук та захоплення поштового індексу
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •2. Системи розпізнавання стилізованих цифр
- •2.1. Загальні відомості
- •2.1.1 Характеристика систем оптичного розпізнавання символів
- •2.1.2 Характеристики стилізованих цифр
- •2.2. Виділення і запис ознак стилізованих цифр
- •2.3. Класифікація стилізованих цифр
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •3. Системи розпізнавання нормалізованих цифр
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Виділення і запис ознак нормалізованих цифр
- •3.3. Класифікація нормалізованих цифр
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •4. Системи розпізнавання штрихових кодів
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Засоби зчитування штрихових кодів
- •За конструктивним виконанням портативний сканер може являти собою олівець, пістолет або пзз-сканер.
- •4.3. Декодування штрихових кодів
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •5. Адаптація алгоритмів розпізнавання до афінних спотворень графічних зображень
- •5.1. Загальна характеристика афінних спотворень графічних зображень
- •5.2. Визначення параметрів афінних спотворень графічних зображень
- •5.3. Урахування параметрів афінних спотворень в алгоритмах розпізнавання графічних зображень
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •6. Оптимізація показників якості розпізнавання графічних зображень
- •6.1. Показники якості розпізнавання графічних зображень
- •6.2. Застосування критерію мінімального ризику при розпізнаванні графічних зображень рукописних цифр
- •6.3. Приклад застосування критерію мінімального ризику при розпізнаванні графічних зображень
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •7. Організація автоматизованого оброблення поштових відправлень на базі розпізнавальних систем поштового зв’язку
- •7.1. Організація автоматизованого сортування поштових відправлень
- •7.2. Організація автоматизованого обліку і контролю пересилання поштових відправлень
- •7.3. Забезпечення розпізнавання поштових індексів у реальному часі
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •8. Від розпізнавання адреси до розпізнавання поштового відправлення
- •8.1. Розширення можливостей розпізнавання конфігурацій шрифтів від надрукованих до рукописних
- •8.2. Збільшення кількості рядків зчитування та розпізнавання
- •8.3. Перехід від розпізнавання адрес на листах до всіх видів пошти
- •8.4. Перехід від розпізнавання тільки адрес до розпізнавання та інтерпретації всіх зображень, позначок та текстів на поштових відправленнях
- •8.5. Перехід від розпізнавання алфавіту однієї мови до багатомовного
- •8.6. Перехід від розпізнавання на одній сортувальній машині до об’єднаної обчислювальної системи сортувальних центрів
- •8.7 Удосконалення баз даних поштових адрес
- •8.8 Удосконалення систем відеокодування
- •8.9. Нові поштові коди та засоби ідентифікації
- •8.10 Перехід від позначення розпізнаного листа штриховим кодом до запам"ятовування образу листа як його ідентифікатора для подальшої обробки
- •8.11. Слідкування за проходженням поштових відправлень на кожному етапі від приймання до вручення та удосконалення розрахунків
8.8 Удосконалення систем відеокодування
Такі компанії як Siemens, Parascript та Lockheed Martin, як вже було сказано, показують високу ефективність (до 93%) роботи поштових систем оптичного розпізнавання. Але, якщо відповідної адреси не було знайдено або інформація не розпізнана, поштове відправлення повинно бути виведеним з потоку автоматичного сортувального конвейера та оброблятися вручну. На цьому етапі адреса розпізнається людиною – відеокодувальником. Складнощі з «проблемною» поштою виникають через несуміщення адреси на листі з адресним віконцем конверта, невірно або нерозбірливо зазначену відправником адресу одержувача тощо. Ці проблеми потребують вирішення людиною.
Враховуючи те, що суттєво зменшити відсоток пошти, що подається на відео- кодування, не тільки дуже складно, але й економічно поки що невигідно, доцільним є зробити ручний етап обробки таким же ефективним, як і автоматизований. Для цього провідними компаніями пропонуються спеціалізовані клавіатури, дисплеї та інші компоненти, а також відповідне програмне забезпечення.
Поштові відправлення з адресами, що не читаються автоматично, надаються для відеокодування. Ця процедура також не є повністю ручною і в сучасних системах супроводжується автоматичним розпізнаванням та виділенням тільки тієї частини адресної інформації, якої взагалі не вистачає або яка є сумнівною. Це мінімізує натискання клавіш наполовину у порівнянні зі звичайною системою відеокодування.
8.9. Нові поштові коди та засоби ідентифікації
В країнах Європи пошта доставляється дуже швидко – за 1 – 2 дні. В той же час, якщо лист перетинає один кордон, то цей час збільшується до 5 днів.
Технічно це не виправдано і тому провідними фахівцями тут вбачається потенціал для оптимізації. Одне з можливих рішень – уніфіковані і, таким чином, об"єднані поштові коди. Як приклад – єдиний північно-американський код ZIP+4.
Для прискорення проходження міжнародної пошти були б корисними такі коди для Європи, Ліги арабських країн, країн СНД тощо. Але, звичайно, при їх використанні в автоматизованих системах.
Перспективним спочатку для найбільш цінних поштових відправлень та товарів, що доставляються поштою, є застосування радіочастотної ідентифікації RFID. До цінного поштового відправлення, ящика чи контейнера прикріплюються мікрочіпи RFID. Зчитування цих мікрочіпів та їх ідентифікація відбувається без безпосереднього контакту та оптичного сканування, а шляхом обміну інформацією з використанням радіохвиль. Завдяки цій технології стає можливим реєстрація, слідкування та управління рухом предметів на всіх етапах від приймання до вручення.
8.10 Перехід від позначення розпізнаного листа штриховим кодом до запам"ятовування образу листа як його ідентифікатора для подальшої обробки
Знання всіх деталей, надрукованих на кожному поштовому відправленні, дає змогу відрізнити їх одне від одного. Як наслідок, відпаде потреба у використанні штрих-коду на кожному поштовому відправленні. Ця концепція, нещодавно запропонована компанією Solystic, має назву Віртуальна Ідентифікація (Virtual Identification—V-Id). Віртуальна ідентифікація вигідна для обох: поштового оператора та споживача. Для першого—тому що значно знизить капітальні та експлуатаційні витрати (не потрібно друкувальних пристроїв, чорнил, підвищується строк експлуатації сортувального обладнання); для другого—у відсутності не потрібного для споживача маркування на поштовому відправленні.
Аналогічні розробки компанії Siemens на базі зазначеного вище комплексу ARTid пропонують новий вид поштової ідентифікації без звичного штрихового коду.