Контрольні питання

1. Яким чином кодується інформація у штриховому коді?

2. Чому зчитування штрихового коду є простішим за зчитування стилізованих чи нормалізованих шрифтів?

3. Що таке модуль в штриховому коді?

4. Які штрихові коди застосовуються в системах автоматичного сортування письмової кореспонденції?

5. Який штриховий код рекомендований ВПС для застосування в системах контролю пересилання посилок та інших рекомендованих поштових відправлень?

6. Чим двовимірні штрихові коди відрізняються від лінійних? Які існують види двовимірних штрихових кодів?

7. Яким чином відбувається зчитування штрихового коду?

8. Яким чином відбувається декодування лінійного штрихового коду?

9. Які особливості зчитування і декодування двовимірного штрихового коду?

Список рекомендованої літератури

1. Ящук Л.Е. Распознающие системы почтовой связи: Учебное пособие. – Одесса: УГАС, 1996. – 62 с.

2. Поштовий зв’язок: Підручник для вищих навчальних закладів / С.М. Скляренко, В.К. Стеклов, Л.Н. Беркман / За ред. В.К. Стеклова. – К.: Техніка, 2003. – 904 с.

3. Ящук Л.О. Розпізнавальні системи поштового зв’язку. Основні терміни та визначення: Методичний порадник. – Одеса: УДАЗ, 1999. – 8 с.

4. Макодзеб В.М. Автоматизовані системи поштового зв’язку. – Ч.2. Зчитуючі пристрої, системи розпізнавання, системи технічного зору роботів: Навчальний посібник. – Одеса: ОНАЗ, 2003. – 283 с.

5. Тарасенко В.П., Дичка І.А., Голуб В.І. Штрихові коди та їх застосування . – К.: „Корнійчук”, 2000. – 175 с.

6. ДСТУ 3144-95. Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Терміни та визначення. – К.: Держстандарт України, 1995. – 8 с.

7. ДСТУ 3145-95. Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Загальні вимоги. – К.: Держстандарт України, 1995. – 8 с.

5. Адаптація алгоритмів розпізнавання до афінних спотворень графічних зображень

5.1. Загальна характеристика афінних спотворень графічних зображень

Афінними спотвореннями графічних зображень називають такі спотворення, за яких прямі переходять у прямі, точки у точки, паралельні прямі у паралельні прямі та зберігається інцидентність точок і прямих. До афінних спотворень відносяться поворот, зсув і масштабування графічних зображень.

Для компенсації афінних спотворень звичайно визначають їх параметри і виконують зворотні афінні спотворення, в результаті яких графічні зображення набувають свого первісного виду.

Стосовно цифрових поштових індексів, нанесених на лицьовій стороні поштових відправлень, виконання зворотних афінних спотворень пов’язане або зі зміною взаємного положення поштових відправлень і зчитувача, або з обробкою елементів зображення цифр індексу в пам’яті ЕОМ. Як перший, так і другий методи потребують значних витрат часу і практично непридатні для швидкодіючих поштооброблювальних машин.

Більш перспективною є заміна зворотних афінних спотворень адаптацією алгоритмів розпізнавання до афінних спотворень цифр поштового індексу.

Основні складності такої адаптації пов’язані з відмінністю подання прямої лінії на неперервній і дискретній площинах.

На рис. 5.1 наведено подання прямих ліній на неперервній і дискретній площинах.

Рисунок 5.1 – Подання прямих ліній на неперервній і дискретній площинах

Як випливає з рис. 5.1, при поданні на неперервній площині кількість точок, що створюють відрізки ab i AB (контінууми), збігаються, у той час як на дискретній площині вони різні. Це означає, що будь-яким точкам С і D відрізка AB на неперервній площині однозначно відповідають точки с і d відрізка ab, у той час як на дискретній площині такої однозначної відповідності немає.

На рис. 5.2 наведено приклади подання двох нахилених ліній на неперервній і дискретній площинах для значень кутів нахилу першої лінії φ₁  45°, другої лінії φ₂  45°, а також таблицю значень ординат першої лінії при натуральних значеннях її абсцис і значень абсцис другої лінії при натуральних значеннях її ординат.

Рисунок 5.2 – Приклади подання двох нахилених ліній на неперервній і дискретній площинах

З рис. 5.2 випливає, що нахилена лінія на дискретній площині набуває виду ступінчастої лінії, в якій довжини сходинок можуть відрізнятися на одиницю.

Подання лінії на дискретній площині в подальшому будемо називати її трасою, а значення кількості дискретних елементів, з яких ця траса складається, – її дискретною довжиною.

Трасу відрізка прямої лінії, нахиленої під кутом φ ≤ 45°, дискретна довжина якої визначається проекцією цього відрізка на вісь абсцис, будемо називати трасою типу Х, а трасу відрізка прямої лінії, нахиленої під кутом φ ≥ 45°, дискретна довжина якої визначається проекцією цього відрізка на вісь ординат, – трасою типу Y.

З рис. 5.2 випливає, що траса, яка відповідає куту нахилу φ₁= arctg  45°, є трасою типу Х, а траса, яка відповідає куту нахилу φ₂ = arctg  45°, – трасою типу Y. Зауважимо, що оскільки φ₂ = 90°- φ₁, дискретні довжини обох трас збігаються і дорівнюють 13.

На рис. 5.3 наведено положення кінців відрізків лінії при її повороті від 0° до 90°.

Рисунок 5.3 – Положення кінців відрізків лінії при її повороті від 0° до 90°

Як випливає з рис. 5.3, дискретна довжина лінії при повороті від 0° до 45° пропорційна косинусу кута повороту, а при повороті від 45° до 90° – синусу кута повороту, приймаючи максимальні значення при кутах повороту 0° і 90° та мінімальне значення при куті повороту 45°.

На рис. 5.4 наведено графік зміни дискретної довжини лінії в залежності від кута повороту.

Рисунок 5.4 – Графік зміни дискретної довжини лінії в залежності

від кута повороту

При поданні на дискретній площині будь-якої лінії існує лише вісім напрямів переходів між двома її сусідніми елементами.

На рис. 5.5 наведено можливі напрями переходів між сусідніми елементами лінії та присвоєні їм номери.

Рисунок 5.5 – Можливі напрями переходів між сусідніми елементами лінії

Основними задачами адаптації алгоритмів розпізнавання до афінних спотворень графічних зображень виступають:

• визначення параметрів афінних спотворень;

• визначення трас переходів між елементами графічних зображень на дискретній площині.