- •Принципи побудови систем розпізнавання графічних зображень
- •1.1. Загальні відомості
- •1.2 Перетворення зображень у цифрову форму
- •1.2.1 Дискретизація та квантування зображень
- •1.2.2 Бінарний спосіб подання цифрових зображень в пам’яті еом
- •1.3 Попереднє оброблення зображень
- •1.3.1 Редагування яскравості
- •1.3.2 Фільтрація зображень
- •1.3.3 Бінаризація зображень
- •1.3.2 Способи видалення завад на бінаризованих зображеннях
- •1.4. Мінімізація поворотів поштових відправлень у системах розпізнавання поштових індексів
- •Побудова мінімальної послідовності поворотів конвертів (карток)
- •Побудова мінімальної послідовності поворотів посилок
- •1.5 Пошук та захоплення поштового індексу
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •2. Системи розпізнавання стилізованих цифр
- •2.1. Загальні відомості
- •2.1.1 Характеристика систем оптичного розпізнавання символів
- •2.1.2 Характеристики стилізованих цифр
- •2.2. Виділення і запис ознак стилізованих цифр
- •2.3. Класифікація стилізованих цифр
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •3. Системи розпізнавання нормалізованих цифр
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Виділення і запис ознак нормалізованих цифр
- •3.3. Класифікація нормалізованих цифр
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •4. Системи розпізнавання штрихових кодів
- •4.1. Загальні відомості
- •4.2. Засоби зчитування штрихових кодів
- •За конструктивним виконанням портативний сканер може являти собою олівець, пістолет або пзз-сканер.
- •4.3. Декодування штрихових кодів
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •5. Адаптація алгоритмів розпізнавання до афінних спотворень графічних зображень
- •5.1. Загальна характеристика афінних спотворень графічних зображень
- •5.2. Визначення параметрів афінних спотворень графічних зображень
- •5.3. Урахування параметрів афінних спотворень в алгоритмах розпізнавання графічних зображень
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •6. Оптимізація показників якості розпізнавання графічних зображень
- •6.1. Показники якості розпізнавання графічних зображень
- •6.2. Застосування критерію мінімального ризику при розпізнаванні графічних зображень рукописних цифр
- •6.3. Приклад застосування критерію мінімального ризику при розпізнаванні графічних зображень
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •7. Організація автоматизованого оброблення поштових відправлень на базі розпізнавальних систем поштового зв’язку
- •7.1. Організація автоматизованого сортування поштових відправлень
- •7.2. Організація автоматизованого обліку і контролю пересилання поштових відправлень
- •7.3. Забезпечення розпізнавання поштових індексів у реальному часі
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
- •8. Від розпізнавання адреси до розпізнавання поштового відправлення
- •8.1. Розширення можливостей розпізнавання конфігурацій шрифтів від надрукованих до рукописних
- •8.2. Збільшення кількості рядків зчитування та розпізнавання
- •8.3. Перехід від розпізнавання адрес на листах до всіх видів пошти
- •8.4. Перехід від розпізнавання тільки адрес до розпізнавання та інтерпретації всіх зображень, позначок та текстів на поштових відправленнях
- •8.5. Перехід від розпізнавання алфавіту однієї мови до багатомовного
- •8.6. Перехід від розпізнавання на одній сортувальній машині до об’єднаної обчислювальної системи сортувальних центрів
- •8.7 Удосконалення баз даних поштових адрес
- •8.8 Удосконалення систем відеокодування
- •8.9. Нові поштові коди та засоби ідентифікації
- •8.10 Перехід від позначення розпізнаного листа штриховим кодом до запам"ятовування образу листа як його ідентифікатора для подальшої обробки
- •8.11. Слідкування за проходженням поштових відправлень на кожному етапі від приймання до вручення та удосконалення розрахунків
8.1. Розширення можливостей розпізнавання конфігурацій шрифтів від надрукованих до рукописних
Спочатку розпізнавальні системи налаштовувались на певні шрифти і кількість їх все збільшувалась, особливо після масового впровадження настільних принтерів ПЕОМ. Кількість фонтів стала збільшуватись від однієї сотні до багатьох тисяч, тому кінець кінцем розробники відмовились від аналізу та запам’ятовування фонтів і перейшли до аналізу та зчитування всіх шрифтів і навіть рукописних адрес.
Американська фірма Parascript, що запровадила технологію оптичного зчитування символів для поштової служби США та Великобританії, вдосконалила процес зчитування адрес, написаних від руки. Її остання технологія розпізнавання, що покладена в основу системи Intelligent Character Recognition (ICR), працює на трьох етапах розпізнавання поштових адрес. Вона зчитує дані, написані на конверті, інтерпретує їх та перекодовує отриману інформацію в електронну форму, яку можна зберігати, аналізувати та використовувати для швидкої обробки пошти. При інтерпретації адрес, написаних вручну, система ICR перш ніж обробляти лист перекодовує адресу в друковані символи. Після вдалого розпізнавання слова адреси звіряють з відповідним набором слів в базі даних. Після того, як підбір відбувся, поштове відправлення слідує далі до адресата.
В системі використовуються словники для підбору первинних зображень. Якщо підбір символів та слів не відбувається відразу, розглядаються інші можливості.
Збір актуальної інформації в поштові бази даних максимізують шанси на розпізнавання адрес та імен. Достовірність інформації в таких базах даних є визначальною складовою процесу розпізнавання.
8.2. Збільшення кількості рядків зчитування та розпізнавання
Збільшення глибини сортування вимагало розвитку систем від зчитування одного рядка до все більшої кількості рядків поштової адреси, або від названих вище даних для сортування вихідної пошти до даних для вхідної пошти і, в кінці кінців, до зчитування пункту доставки. З самого початку було ясно, що надійне зчитування адрес можливе тільки тоді, коли поштовий код і адреса зчитуються і порівнюються один з одним.
Перші зчитувачі могли розпізнавати тільки поштовий код та назву міста, що зазвичай розташовувались на нижній линії адреси.
Потім почали використовувати назву вулиці та номер будинку, щоб забезпечити інформацію про місце доставки, яка потрібна для автоматичного сортування у порядку проходу листоноші по доставній дільниці.
Провідними розробниками та виробниками розпізнавальних систем багаторядкові зчитувачі були вдосконалені для представлення повної адреси, включно з назвою компанії чи прізвищем отримувача.
8.3. Перехід від розпізнавання адрес на листах до всіх видів пошти
Технічні рішення, які спочатку використовувались тільки для зчитування письмової кореспонденції поетапно розвинулись до зчитування всієї пошти.
Хоч і на адресах письмової кореспонденції і на посилках необхідно сканувати та розпізнавати одне й теж саме, технологія і технічні засоби для цих процесів дуже відрізняються.
Призначені для пакетів та посилок сканери повинні справлятися з широкою зоною сканування та високою швидкістю транспортування. Причому враховуючи тривимірність об’єкту стало необхідним аналізувати всі його шість сторін.
Камера сканера повинна мати механізм автофокусування через те, що об’єкти можуть бути різної висоти та величини. Адреса може бути на будь-якій поверхні у будь-якому місці і повернута під будь-яким кутом до 360 градусів.
Перша задача, що вирішується в таких системах – це пошук та виділення зони адреси, а потім її розпізнавання. Задача ускладнюється якщо на поверхнях є декілька схожих етикеток і система повинна виділити більш важливу.
Системи компанії Lochid Martin, що впроваджені в Королівській пошті Великобританії сканують і аналізують зображення з усіх шести сторін посилки із застосуваннями 5-ти камер з автофокусуванням і 6-ї, що знаходиться знизу, з фіксованим фокусом аналогічно як для зчитування листів.