Методика розв’язування хімічних задач Мета: розкрити методичні особливості і принципи навчання учнів розв’язуванню хімічних задач і обговорити методику використання задач на уроках хімії.

Питання до обговорення:

1. Як пояснити, що розв’язування задач – це метод навчання і спосіб пізнання хімії?

2. Які методичні прийоми має застосовувати вчитель для посилення ефективності розв’язування задач учнями?

3. За якими ознаками класифікують задачі з хімії?

4. Що складає хімічну і математичну частину розв’язку задачі?

5. Назвіть типи задач передбачених останньою програмою з хімії для загальноосвітніх навчальних закладів.

Навчальні завдання:

Завдання 1. Проаналізуйте алгоритм дій учнів при розв’язуванні хімічних задач.

Алгоритм дій учнів:

1. Уважно прочитайте текст задачі, спробуйте зрозуміти її сутність.

2. Виконайте хімічну частину розв’язку задачі: запишіть умови задачі, використовуючи загальноприйняті позначення величин; запишіть допоміжні данні; проаналізуйте задачу і позначте план її розв’язку.

3. Оберіть найбільш раціональний спосіб її розв’язку.

4. Зробіть необхідні розрахунки.

5. Запишіть відповідь задачі.

6. Перевірте отриманий результат – складіть і розв’яжіть обернену задачу або розв’яжіть її іншим способом.

Завдання 2. Запишіть умову задачі: руда містить 464 т магнітного залізняку (Fe₃O₄). Скільки заліза можна добути з такої руди? Розв’яжіть задачу кількома способами:

1. складанням пропорції;

2. співвідношенням мас речовин;

3. порівнянням мас речовин;

4. з використанням поняття «кількість речовини» та її одиниці вимірювання «моль»;

5. з використанням коефіцієнта пропорційності;

6. виведенням алгебраїчної формули і розрахунку за нею.

Самостійна домашня робота:

1. В роботі вчителів хімії використовуються два способи навчання розв’язуванню задач. Перший спосіб здійснюється за такою схемою:

1) пояснення способів розв’язку;

2) колективне розв’язування задач;

3) самостійне виконання контрольних завдань.

Другий спосіб має таку схему:

1) пояснення способів розв’язку;

2) колективне розв’язування задач;

3) напівсамостійна робота учнів;

4) самостійна робота;

5) колективна робота.

Як ви вважаєте, який спосіб більш методично і навчально ефективнішій? Відповідь обґрунтуйте.

2. Із збірника хімічних задач підберіть і розв’яжіть задачі різної складності для диференційованого розв’язування учнями на уроці «Масова частка розчиненої речовини. Виготовлення розчину» (9 кл.).

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ 3

Методи і засоби навчання хімії. Хімічний експеримент – специфічний метод навчання

Мета: визначити значення і види хімічного експерименту в навчанні хімії в ЗОШ; відпрацювати методику і техніку проведення демонстраційного хімічного експерименту.

Питання до обговорення:

1. Які засоби навчання хімії вам відомі?

2. Що називається методом навчання?

3. Як впливає на вибір методів навчання хімії психофізіологічні особливості школярів і їх вік?

4. В чому полягають особливості методу хімічного експерименту?

5. Які види експерименту застосовуються в навчання хімії?

6. В яких випадках доцільно проводити демонстраційних хімічний експеримент?

7. Назвіть вимоги, що висуваються до демонстраційного хімічного експерименту?

8. Назвіть види учнівського експерименту. Охарактеризуйте їх особливості.

9. Охарактеризуйте вимоги до учнівського хімічного експерименту.

10. З яких етапів складається учнівській експеримент.

11. В чому полягає особливість методики проведення практичної роботи «Розв’язування експериментальних задач»?

12. Яке значення мають звіти за результатами виконання практичної роботи в навчанні хімії.

13. Що крім письмових звітів повинен перевірити вчитель під час практичної роботи?

14. Які труднощі технічного і методичного характеру можуть виникнути під час проведення практичної роботи?

15. Як ви гадаєте, чим можна замінити цинк при виконанні досліду реакції заміщення з Купрумом хлоридом ?

16. Поясніть чому в приладі для одержання аміаку пробірку розташовують в штативі так, щоб дно було вище отвору. Які ще гази збирають у такий спосіб?

17. Як визначити в посудині наявність таких газів: кисень, вуглекислий газ, амоніак?

18. Чому у витяжній шафі не можна зберігати розчин амоніаку поряд з концентрованою хлоридною кислотою?

19. Дайте характеристику уявному (розумовому) хімічному експерименту.

Навчальні завдання:

Завдання 1. Проведіть демонстрацію наступних дослідів:

1. розчинність силікатів;

2. окисні властивості Калій перманганату;

3. взаємодія натрію з концентрованою хлоридною кислотою;

4. взаємодія амоніаку з хлоридною кислотою;

5. взаємодія йоду з металами;

6. термічний розклад Амоній біхромату («Вулкан»);

7. каталітичні властивості Хром (ІІІ) оксиду;

8. обвуглення паперу;

9. утворення Купрум (ІІ) гліцерату;

10. теплові явища при розчиненні;

11. алюмотермія;

12. загартування і відпустка сталі;

13. запобігання корозій металу за допомогою інгібіторів;

14. гомогенний каталіз.

Завдання 2. Складіть опис одного з побачених дослідів за запропонованим планом.

План опису досліду:

1. Назва досліду.

2. Тема уроку, під час якого проводиться дослід.

3. Вид експерименту.

4. Мета досліду.

5. Будова приладу, техніка виконання, запобіжні заходи.

6. Методика організації та проведення експерименту, пояснення хімізму процесу.

7. Засіб утилізації продуктів реакції.

8. Можливі технічні труднощі при проведенні досліду.

9. Можливі методичні труднощі в організації спостережень учнів і осмислення ними результатів експерименту.

10. Методична цінність цього експерименту.

Самостійна домашня робота:

1. Існують два способи створення і розв’язку проблемної ситуації на основі хімічного експерименту: проблемна ситуація виникає на основі виконання експерименту, що потребує теоретичного пояснення (Е → П → Т → В); проблемна ситуація виникає на основі використання відомої учням теорії, коли експеримент підкріплює її (Т → П → Е → В), де Е – експеримент, П – виникнення проблемної ситуації, Т – використання теорії для розв’язування проблемної ситуації, В – загальні висновки. Запропонуйте приклади до кожного з цих способів.

2. Запропонуйте власні приклади якісних хімічних задач кожного типу:

а) пояснення явищ, що називаються або спостерігаються (Чому при нагріванні сухого Амонію карбонату реагент зникає з пробірки?);

б) характеристика конкретних речовин (З якими речовинами і чому може реагувати хлоридна кислота ?);

в) визначання речовин (В якій з пробірок знаходяться кислота, луг, сіль?);

г) доведення якісного складу (Як довести, що до складу Амонію хлориду входять іон Амонію та іон Хлору);

д) розділення суміші і виділення чистих речовин (Як очистити кисень від домішок Карбон (IV) оксиду?);

є) отримання речовин (Добути Цинк хлорид усіма можливими способами).

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ 4