- •Міністерство освіти і науки україни херсонський національний технічний університет
- •Рецензент: професор Херсонського національного технічного університету, доктор хімічних наук, дійсний член
- •1. Техніка безпеки і перша допомога в хімічній лабораторії
- •Запам'ятайте!
- •2. Оптичні методи аналізу
- •2.1. Абсорбційна фотометрія
- •Правила проведення фотометрії та розрахунок результатів досліджень
- •Лабораторна робота № 1 Фотоколориметричний аналіз
- •Правила роботи з колориметром фэк – 56м
- •Методика виконання роботи
- •Результати визначення концентрацій барвника за калібрувальним графіком та стандартним розчином
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 2 Фотоколориметричний аналіз суміші барвників
- •Правила роботи з фотоелектроколориметром кфк-2
- •Методика виконання роботи
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •2.2. Нефелометрія і турбідиметрія
- •Лабораторна робота № 3 Нефелометричний аналіз
- •Готування розчинів
- •Виконання роботи
- •Робота з фотометром лмф-72
- •Результати визначення іонів so42–
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •2.3. Емісійна фотометрія Люмінесцентні методи аналізу
- •Лабораторна робота № 4 Люмінесцентний метод визначення замаслювачів у тканинах
- •Методика виконання роботи
- •Готування стандартної шкали
- •Приклад розрахунку
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •2.4. Поляриметричний метод аналізу
- •Вміст вуглеводів в плодах
- •Лабораторна робота № 5 Визначення вуглеводів поляриметричним методом
- •Поляриметр
- •Хід визначення
- •Результати поляриметричних вимірювань
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •2.5. Рефрактометричний метод аналізу
- •Лабораторна робота № 6 Рефрактометричний метод визначення вуглеводів
- •Рефрактометр ирф–22
- •Хід визначення
- •Результати рефрактометричних вимірювань
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •3. Електрохімічні методи аналізу
- •3.1. Кондуктометрія
- •3 ). Кондуктометричне титрування суміші сильної та слабкої кислот.
- •Лабораторна робота 7 Кондуктометричний аналіз
- •Методика виконання роботи
- •Дані кондуктометричного кислотно-основного титрування
- •Дані кондуктометричного кислотно-основного титрування
- •Дані кондуктометричного кислотно-основного титрування
- •Дані кондуктометричного кислотно-основного титрування
- •Дані кондуктометричного кислотно-основного титрування
- •Дані кондуктометричного кислотно-основного титрування
- •Результати кондуктометричного кислотно-основного титрування
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •3.2. Потенціометричні методи аналізу
- •Лабораторна робота № 8 Потенціометричне титрування кислот
- •Робота з приладом
- •Методика виконання роботи
- •Дані потенціометричного титрування хлоридної кислоти лугом
- •Дані потенціометричного титрування хлоридної кислоти лугом
- •Дані потенціометричного титрування оцтової кислоти лугом
- •Дані потенціометричного титрування оцтової кислоти лугом
- •Результати потенціометричного кислотно-основного титрування
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •Лабораторна робота №9 Потенціометричне визначення концентрації йонів натрію у водяних розчинах
- •Методика виконання роботи
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •3.3. Кулонометричне титрування
- •Лабораторна работа № 10 Кулонометричне визначення відновників. Визначення в розчині кількості тіосульфату натрію
- •Результати кулонометричного титрування натрій тіосульфату
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •4. Радіометричний метод аналізу
- •Питання та вправи для самоконтролю
Питання та вправи для самоконтролю
1. У чому сутність кондуктометричних методів аналізу?
2. Від яких факторів залежить рухливість іона у розчині: а)температура, б) концентрація іона, в) природа іона, г) присутність фонового електроліту, д) швидкість перемішування розчину?
3. Який вигляд мають криві кондуктометричного титрування для реакцій кислотно-основної взаємодії.
4. У яких розчинах: а) HCl + H2SO4; б) HCl + CH3COOH; в) H2SO4 + CuSO4; г) H2SO4 + Na2SO4 можливо визначити вміст обох компонентів методом кондуктометричного титрування розчином NaOH?
5. У яких розчинах: а) NaOH + NH4OH; б) NaOH + KOH; в) NaOH + NaCl можливо визначити вміст обох компонентів методом кондуктометричного титрування розчином HCl?
6. Визначте переваги методу кондуктометричного титрування: а) висока точність, б) висока чутливість, в) можливість титрування каламутних і забарвлених розчинів, г) можливість аналізу сумішей двох речовин без попереднього розділення, д) можливість титрування у присутності сторонніх електролітів.
7. Суміш HCl і CH3COOH, що аналізується, вмістили у мірну колбу місткістю 50,00 мл і довели водою до мітки. При титруванні 10,00 мл розчину розчином з молярною концентрацією NaOH 0,1 моль/л (стала посудини k = 1,104) отримали результати:
V(NaOH), мл 7,00 8,00 9,00 10,00 11,00 12,00 13,00 14,00 15,00 16,00
χ, Cм 2,50 2,20 1,90 1,93 1,96 2,00 2,20 2,50 2,85 3,20.
Побудуйте криву титрування і визначте масу HCl і CH3COOH у вихідному розчині. (В:0,1812 г HCl і 0,1160 г CH3COOH).
3.2. Потенціометричні методи аналізу
Потенціометричний метод заснований на залежності потенціалу індикаторного електроду від концентрації йонів, що визначаються.
У загальному випадку потенціал розраховується за формулою Нернста:
де - електродний потенціал в умовах досліду, В; - стандартний електродний потенціал, В; R - універсальна газова стала, Дж/(моль·К); F - стала Фарадея Кл/моль; Т - абсолютна температура, К; z - число електронів, що беруть участь у елементарному акті електрохімічної реакції; - активність.
Існують методи визначення аніонів, катіонів і активних нейтральних молекул. При цьому використовуються різноманітні типи електродів.
Електрод, який чутливий до даного виду йонів, чи речовини називається індикаторним. Він завжди використовується в парі з електродом порівняння (каломельним або хлоридсрібним). Можливо безпосереднє визначення концентрації електрохімічно-активної речовини по електродному потенціалу. Для цього будують калібрувальний графік залежності від lgс, що частіше усього має лінійний характер. За допомогою графіка по визначеному значенню знаходять концентрацію невідомого розчину.
Інший спосіб - потенціометричне титрування: відновлена форма (титрат) титрується окислювачем - титрантом. У цьому випадку, наприклад, в ацидометрії, криві потенціометричного титрування мають вигляд, приведений на рис.20. Точка еквівалентності буде знаходитися в тому місці кривої, де є максимум, тобто в області найбільшої швидкості зміни функції. Якщо хвиля на графіку полога, то більшу точність має диференціальний графік (рис. 21). Для його побудови використовується графічне диференціювання.
Рис. 20. Інтегральний графік
потенціометричного титрування
Рис. 21. Диференціальний графік потенціометричного титрування.
Особливе місце серед потенціометричних методів займають методи, які засновані на вимірюванні рН. Для цього використовують рН-метри та іономіри.