- •Міністерство освіти і науки україни херсонський національний технічний університет
- •Рецензент: професор Херсонського національного технічного університету, доктор хімічних наук, дійсний член
- •1. Техніка безпеки і перша допомога в хімічній лабораторії
- •Запам'ятайте!
- •2. Оптичні методи аналізу
- •2.1. Абсорбційна фотометрія
- •Правила проведення фотометрії та розрахунок результатів досліджень
- •Лабораторна робота № 1 Фотоколориметричний аналіз
- •Правила роботи з колориметром фэк – 56м
- •Методика виконання роботи
- •Результати визначення концентрацій барвника за калібрувальним графіком та стандартним розчином
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •Лабораторна робота № 2 Фотоколориметричний аналіз суміші барвників
- •Правила роботи з фотоелектроколориметром кфк-2
- •Методика виконання роботи
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •2.2. Нефелометрія і турбідиметрія
- •Лабораторна робота № 3 Нефелометричний аналіз
- •Готування розчинів
- •Виконання роботи
- •Робота з фотометром лмф-72
- •Результати визначення іонів so42–
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •2.3. Емісійна фотометрія Люмінесцентні методи аналізу
- •Лабораторна робота № 4 Люмінесцентний метод визначення замаслювачів у тканинах
- •Методика виконання роботи
- •Готування стандартної шкали
- •Приклад розрахунку
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •2.4. Поляриметричний метод аналізу
- •Вміст вуглеводів в плодах
- •Лабораторна робота № 5 Визначення вуглеводів поляриметричним методом
- •Поляриметр
- •Хід визначення
- •Результати поляриметричних вимірювань
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •2.5. Рефрактометричний метод аналізу
- •Лабораторна робота № 6 Рефрактометричний метод визначення вуглеводів
- •Рефрактометр ирф–22
- •Хід визначення
- •Результати рефрактометричних вимірювань
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •3. Електрохімічні методи аналізу
- •3.1. Кондуктометрія
- •3 ). Кондуктометричне титрування суміші сильної та слабкої кислот.
- •Лабораторна робота 7 Кондуктометричний аналіз
- •Методика виконання роботи
- •Дані кондуктометричного кислотно-основного титрування
- •Дані кондуктометричного кислотно-основного титрування
- •Дані кондуктометричного кислотно-основного титрування
- •Дані кондуктометричного кислотно-основного титрування
- •Дані кондуктометричного кислотно-основного титрування
- •Дані кондуктометричного кислотно-основного титрування
- •Результати кондуктометричного кислотно-основного титрування
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •3.2. Потенціометричні методи аналізу
- •Лабораторна робота № 8 Потенціометричне титрування кислот
- •Робота з приладом
- •Методика виконання роботи
- •Дані потенціометричного титрування хлоридної кислоти лугом
- •Дані потенціометричного титрування хлоридної кислоти лугом
- •Дані потенціометричного титрування оцтової кислоти лугом
- •Дані потенціометричного титрування оцтової кислоти лугом
- •Результати потенціометричного кислотно-основного титрування
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •Лабораторна робота №9 Потенціометричне визначення концентрації йонів натрію у водяних розчинах
- •Методика виконання роботи
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •3.3. Кулонометричне титрування
- •Лабораторна работа № 10 Кулонометричне визначення відновників. Визначення в розчині кількості тіосульфату натрію
- •Результати кулонометричного титрування натрій тіосульфату
- •Питання та вправи для самоконтролю
- •4. Радіометричний метод аналізу
- •Питання та вправи для самоконтролю
3 ). Кондуктометричне титрування суміші сильної та слабкої кислот.
Титрат – HCl + CH3COOH, титрант –NaOH. В точці А максимум електропровідності за
А В рахунок дисоціації сильної кислоти. На відрізку [АЕ1] при додаванні лугу
титрується сильна кислота. В точці Е1 пов
ністю відтитрована сильна кислота.
Е2 На відрізку [Е1Е2] при додаванні NaOH тит
рується слабка кислота. На цій ділянці
Е1 електропровідність незначно збільшується
за рахунок утворення сильного електроліту–
натрій ацетату. У точці Е2 оцтова кислота
повністю відтитрована і ця точка відповідає
загальному об'єму лугу, що знадобився на титрування обох кислот. Кількість кислот розраховуємо за формулами:
Рис. 19. Графік кондуктометричного титрування υпр (HCl) = Vе1·С(NaOH);
суміші сильної та слабкої кислот лугом. υпр (CH3COOH) = Vе2·С(NaOH), де Vе2 = Vе – Vе1
На ділянці [Е2В] електропровідність збільшується за рахунок накопичення гідроксид-іонів.
Лабораторна робота 7 Кондуктометричний аналіз
Мета роботи: визначити концентрацію кислоти в розчині, а також концентрації слабкої та сильної кислот у розчині при спільній їхній присутності.
Обладнання і реактиви: міст Кольрауша, кондуктометрична комірка, розчин з молярною концентрацією еквівалентів хлоридної кислоти (HCl) 0,1 моль/л, розчин з молярною концентрацією еквівалентів ацетатної кислоти (CH3COOH) 0,1 моль/л, розчин з молярною концентрацією еквівалентів натрій гідроксиду (NaOH) 0,5 моль/л, бюретки.
Методика виконання роботи
1. Робота з приладом.
1.1. Підводять до гнізд живлення приладу напругу змінного струму 220 В, переключають живлення у положення "~".
1.2. Перемикач плеча порівняння встановлюють у положення "установка 0", перемикач "гальв." у положення "точно", обертанням коректора на гальванометрі встановлюють стрілку в нульове положення.
1.3. У кондуктометричну комірку наливають досліджуваний розчин, занурюють електроди і підключають їх до приладу. Встановлюють перемикач "гальв." у положення "грубо" і врівноважують міст обертанням ручок плеча порівняння і реохорда, потім перемикають перемикач "гальв." у положення "точно" і обертанням ручки реохорда врівноважують міст.
1.4. Знімають показання приладу.
2. Виконують титрування сильної кислоти лугом. Наливають у кондуктометричну комірку 10 мл хлоридної кислоти, потім розбавляють кислоту дистильованою водою до того рівня, коли покриються розчином електроди (мітка на стакані). Збирають установку. Додаючи до розчину кислоти луг із бюретки по 0,5 мл, вимірюють опір і розраховують електричну провідність. Дані заносять у таблицю 12.
Таблиця 12
Дані кондуктометричного кислотно-основного титрування
Об'єм лугу, мл |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
R |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1/R |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Будують графік залежності "Vл" від "1/R" (рис.17). Точка мінімуму відповідає точці еквівалентності. Для підвищення точності повторюють титрування в області точки еквівалентності з інтервалом у 0,1 мл або 0,2 мл. Дані заносять у таблицю 13. Якщо з попереднього вимірювання встановлено, що точка еквівалентності знаходиться у інтервалі 2-2,5 мл титранту, тоді таблиця 12 виглядає таким чином.
Таблиця 13