- •Глава 1
- •§ 1. Предмет регулювання господарського права
- •§ 2. Господарські правовідносини,
- •§ 3. Методи господарського права
- •Глава 2
- •§ 1. Основні напрями економічної
- •§ 2. Засоби державного регулювання господарської діяльності
- •§ 3. Особливості управління господарською
- •§ 1. Законодавство про захист економічної
- •§ 2. Правове становище Антимонопольного комітету
- •§ 3. Контроль за концентрацією суб'єктів господарювання
- •§ 4. Відповідальність за порушення законодавства
- •§ 5. Розгляд справ про порушення законодавства
- •Глава 4
- •§ 1. Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства
- •§ 2. Нормативні акти господарського законодавства: поняття і види
- •§ 3. Система господарського законодавства
- •§ 1. Поняття та види суб'єктів господарського права
- •§ 2. Утворення суб'єктів господарювання,
- •§ 3. Припинення суб'єкта господарювання
- •Глава 6
- •§ 1. Поняття підприємства як організаційної
- •§ 2. Види та організаційно-правові
- •§ 3. Організаційна структура та управління підприємством
- •§ 4. Правове становище державних
- •§ 5. Правове становище комунального унітарного підприємства
- •§ 6. Поняття, види та правове становище підприємств колективної власності
- •§ 7. Правове становище приватних та інших підприємств
- •Глава 7
- •§ 1. Поняття господарського товариства
- •§ 2. Биди господарських товариств
- •§ 3. Майно та майнові права у господарському товаристві
- •§ 4. Права і обов'язки учасників господарського товариства
- •§ 5. Управління господарським товариством
- •Глава 8
- •§ 1. Поняття об'єднання підприємств
- •§ 2. Види та організаційно-правові форми
- •§ 3. Функції та компетенція
- •§ 4. Правовий статус промислово-фінансових груп
- •§ 5. Асоційовані підприємства та холдингові компанії
- •Глава 9
- •§ 1. Правовий статус громадянина-підприємця
- •§ 3. Особливості правового статусу благодійних
- •§ 1. Правовий режим майна суб'єктів господарювання
- •§ 2. Види майна суб'єктів господарювання та джерела його фо]
- •§ 3. Право власності та похідні права (право
- •§ 4. Корпоративні права
- •Глава 11
- •§ 1. Поняття і головні цілі приватизації. Законодавство про приватизацію
- •§ 2. Об'єкти приватизації
- •§ 3. Суб'єкти приватизації
- •§ 4. Приватизаційний процес
- •§ 5. Способи приватизації і
- •§ 6. Договірні відносини приватизації
- •Глава 12
- •§ 1. Поняття та види цінних паперів
- •§ 2. Умови і порядок випуску та обігу
- •§ 3. Регулювання ринку цінних паперів
- •Глава 13
- •§ 1. Поняття, види, та підстави виникнення
- •§ 2. Виконання господарських
- •§ 3. Припинення господарських
- •§ 4. Розірвання господарських зобов'язань.
- •Глава 14
- •§ 1. Поняття та ознаки господарського
- •§ 2. Види господарських договорів
- •§ 3. Функції господарського договору
- •§ 4. Зміст і форма господарського договору
- •§ 5. Порядок укладання, зміни та розірвання господарських договорів
- •Глава 15 Основні засади господарсько-
- •§ 1. Поняття, ознаки та принципи господарсько-правової відповідальності
- •§ 2. Підстави та межі господарсько-правової відповідальності
- •§ 3. Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності
- •§ 4. Відшкодування збитків у сфері господарювання
- •§ 5. Штрафні та оперативно-господарські санкції
- •§ 6. Адміністративно-господарські
- •Глава 16
- •§ 1. Поняття банкрутства. Суб'єкти у відносинах банкрутства
- •§ 2. Організаційно-правові питання запобігання банкрутству
- •§ 3. Підстави для застосування банкрутства
- •§ 4. Провадження у справах про банкрутство
- •§ 5. Ліквідаційна процедура
- •§ 6. Мирова угода
- •§ 1. Правове регулювання матеріально-технічного постачання та збуту
- •§ 2. Правове регулювання контрактації сільськогосподарської продукції
- •§ 3. Правове регулювання енергопостачання
- •§1. Поняття та юридичні ознаки біржі
- •§ 2. Функції, права та обов'язки товарної біржі
- •§ 3. Види біржових угод
- •§ 4. Правила біржової торгівлі
- •§ 5. Правовий статус фондової біржі
- •Глава 19
- •§ 1. Поняття договору оренди. Об'єкти оренди
- •§ 2. Сторони в договорі оренди
- •§3. Порядок укладання договору оренди
- •§ 4. Умови договору оренди
- •§ 5. Припинення договору оренди
- •Глава 20
- •§ 1. Правове регулювання товарообмінних
- •§ 2. Правове регулювання зберігання
- •Глава 21
- •§ 2. Агентський договір: зміст, виконання та припинення
- •Глава 22
- •§ 1. Види транспорту в Україні. Єдина транспортна система України
- •§ 2. Законодавство про транспорт
- •§ 3. Правове становище транспортних
- •§ 4. Транспортні господарські договори ;:
- •Глава 23
- •§ 1. Поняття капітального будівництва та джерела його фінансування
- •§ 2. Правове регулювання підрядних відносин у капітальному будівництві
- •Глава 24
- •§ 1. Поняття інвестицій та інвестиційної діяльності
- •§2 Державне регулювання інвестиційної діяльності
- •§ 3. Правові форми реалізації інвестиційної діяльності
- •§ 4. Особливості правового регулювання інноваційної діяльності
- •Глава 25
- •§ 1. Поняття, види та правове становище банків. Банківські операції та їх види
- •§ 2. Поняття та види кредиту. Кредитний договір
- •§ 3. Порядок відкриття рахунків у банках
- •§ 4. Порядок та форми розрахунків у господарському обороті
- •Глава 26
- •§ 1. Поняття страхової діяльності. Законодавство про страхову діяльність
- •§ 3. Державний нагляд за страховою діяльністю
- •Глава 27
- •§ 1. Поняття та функції ціни. Політика ціноутворення
- •§ 2. Види цін та порядок їх встановлення
- •§ 3. Правове регулювання контролю
- •Глава 28
- •§ 1. Організація та ведення бухгалтерського обліку в господарських організаціях
- •§ 2. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності
- •§ 3. Фінансова звітність суб'єктів господарювання
§ 2. Виконання господарських
зобов'язань, забезпечення виконання
господарських зобов'язань
Загальні принципи і умови виконання господарських зобов'язань, а також господарських договорів врегульовані главою 22 ГК (ст.193-198). Щодо господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням
- 284 -
< »г обливостей, передбачених ГК. Зокрема, на господарські договори поширюються такі інститути і категорії загального зобов'язального права, як загальні умови виконання н(Пов'язань (ст. 526-545 ЦК) та забезпечення виконання зобов'язань (ст. 546-597 ЦК). Особливість виконаная господарських договорів полягає лише в тому, що ці категорії їм інститути певною мірою деталізуються ще й господарсь-к и м законодавством про окремі види договорів.
Основним принципом виконання господарського зобо-и'язання є принцип належного виконання. Він закріплений у ч. 1 ст. 193 ГК, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином м Ід повідно до закону, інших правових актів, договору, а за нідсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Важливе значення для належного виконання господарських зобов'язань має вказівка закону на те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Кодексом, І и тими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК).
Як, встановлено ч. З ст. 193 ГК, застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язанії и, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилися від прийняття виконання зобов'язання. По-суті, в цій нормі закріплено один з принципів господарсько-правової відповідальності, встановлених ч. З ст. 216 ГК.
Управнена сторона має право не приймати виконання иибоїі'язання частинами, якщо інше не передбачено законом, І к шими нормативно-правовими актами або договором, «По по нипливає із змісту зобов'язання.
Попов'язана сторона має право виконати зобов'язання Онстроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормитивно-правовим актом або договором, або не випли-нм< І;» іімісту зобов'язання.
Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.
Проте, за загальним правилом, встановленим ч. 6 ст. 193 ГК, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини. Таким письмовим посвідчен ням є згідно з ч. 1 ст. 545 ЦК розписка. Наявність боргово го документа у боржника підтверджує виконання ним сво го обов'язку.
Одним з елементів належного виконання зобов'язання є виконання його належною особою, Ч. 1 ст. 194 ГК передбачає можливість покладення виконання господарського зобов'язання (в цілому або в частині) третьою особою, яка не є стороною в зобов'язанні. При цьому управнена сторона зобов'язана прийняти виконання, запропоноване третьою особою - безпосереднім виконавцем, якщо із закону, господарського договору або характеру зобов'язання не випливає обов'язок сторони виконати зобов'язання особисто.
Заміна сторони в господарському зобов'язанні можлива не лише щодо зобов'язаного суб'єкта (ч. 1 ст. 194 ГК), але і щодо управненого суб'єкта господарського зобов'язання, який, якщо інше не передбачено законом, може передати другій стороні, за її згодою, належні йому за законом, статутом чи договором права на одержання майна від третьої особи з метою вирішення певних питань щодо управління майном або делегувати права для здійснення господарсько-управлінських повноважень. Передача (делегування) таких прав може бути здійснена на певний строк.
Прикладом передачі (делегування) прав може бути Декрет Кабінету Міністрів України від 15 грудня 1992 р. «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності», яким Кабінет Міністрів поклав здійснення функцій з управління зазначеним майном на міністерства та інші підвідомчі йому органи державної виконавчої влади. Як виняток із ст. 1 цього Декрету Декретом делегувати кор-
- 286-
■ ■••ріщіям «Укрбуд*, «Украгропромбуд», «Укрмонтаж-♦ -ініцбуд», «Укрбудматеріали», «Укртрансбуд», «Укрмет-|ип уиельбуд» та концерну «Укрцемент» функції з управ-и Нін я майном організацій і підприємств, які засновані на н і ги мьнодержавній власності та входить до їх складу.
І Іередача (делегування) прав тягне за собою обов'язок гуГм.кта, який одержав у результаті такої передачі (делегу-нпния) додаткові повноваження, вирішувати відповідне до цих повноважень коло господарських питань та нести відпо-п і дальність за наслідки рішень, що ним приймаються.
Н господарському зобов'язанні, так само як і в цивільно правовому, може мати місце множинність осіб на стоїм ні і управненого або зобов'язаного суб'єкта (ст. 196 ГК).
У разі якщо в господарському зобов'язанні беруть участь кілька управнених або кілька зобов'язаних суб'єктів, кож-н ий з управнених суб'єктів має право вимагати виконання, а кожний із зобов'язаних суб'єктів повинен виконати зобов'язання відповідно до частки цього суб'єкта, визначеної зобов'язанням.
У випадках, передбачених законодавством або договором, зобов'язання повинно виконуватися солідарно. При солідарному виконанні господарських зобов'язань засто-тонуються відповідні положення ЦК, якщо інше не перед-пп чено законом.
Наступним елементом належного виконання господарського зобов'язання є місце його виконання.
Зі змісту ч. 1 ст. 197 ГК випливає, що господарське зобов'язання підлягає виконанню за місцем: а) визначеним законом, б) визначеним господарським договором, в) місцем, яке визначено змістом зобов'язання.
У разі якщо місце виконання зобов'язання не визначено одним із зазначених способів, зобов'язання повинно бути виконано:
за зобов'язаннями, змістом яких є передача прав на бу-д і влю або земельну ділянку, іншого нерухомого майна - за місцезнаходженням будівлі чи земельної ділянки, іншого нерухомого майна;
за грошовими зобов'язаннями - за місцем розташування управненої сторони на момент виникнення зобов'язаних, або за новим місцем її розташування за умови, що уп-равнена сторона своєчасно повідомила про нього зобов'яза-ну сторону;
- 287-
за іншими зооов язаннями за місцезнаходженням постійно діючого органу управління (місцем проживання) зобов'язаної сторони, якщо інше не передбачено законом.
Певні особливості встановлені господарським законодавством стосовно виконання грошових зобов'язань.
За загальним правилом (ч. 1ст. 198 ГК) платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків (інше може бути встановлено законом).
Грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях, яка є національною валютою України.
В іноземній валюті грошові зобов'язання можуть бути виражені лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону (ч. 2 ст. 198 ГК).
У разі відсутності управненої сторони, ухилення її від прийняття виконання або іншого прострочення нею виконання зобов'язана сторона за грошовим зобов'язанням має право внести належні з неї гроші або передати за зобов'язанням цінні папери до депозиту нотаріальної контори, яка повідомляє про це управнену сторону. Внесення грошей (цінних паперів) до депозиту нотаріальної контори вважається виконанням зобов'язання (ч. З ст. 197 ГК).
Виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими ГК та іншими законами (в першу чергу ЦК). Сторони можуть погодити застосування передбачених законом або таких, що йому не суперечать, видів забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обороті (ч. 1ст. 199 ГК).
Зобов'язання суб'єктів господарювання, які належать до державного сектора економіки, можуть бути забезпечені державною гарантією у випадках та у спосіб, передбачених законом.
В доповнення до видів забезпечення виконання господарських зобов'язань, передбачених нормами ЦК, ГК вста-
/■
- 288 -
поплює ще один вид - загальногосподарські {публічні) (шитії виконання зобов'язань (ст. 201ГК).
Сутність цього виду забезпечення полягає в тому, що і**іконом може бути передбачено обов'язок комерційних Панків, страховиків, акціонерних товариств та інших суб'єктів господарювання, які залучають кошти або цінні папери громадян і юридичних осіб, передавати частину пюїх коштів для формування єдиного страхового фонду публічної застави.
Загальногосподарські (публічні) гарантії виконання зобов'язання встановлюються з метою нейтралізації неси риятливих наслідків від економічних злочинів.