§ 4. Права і обов'язки учасників господарського товариства

Учасники господарського товариства - це суб'єкти гос­подарювання, інші учасники господарських відносин (спо­живачі, органи державної влади та органи місцевого само­врядування, наділені господарською компетенцією, а та­кож громадяни, громадські та інші організації), які вис­тупають засновниками (учасниками) товариства. Це можуть бути як юридичні особи, так і громадяни.

_{- 158-}

Тк її і ми ід І обов'язки як учасників господарського това-

п тип (незалежно від виду товариства) встановлені ст. 88 ГІС, и гід по з якою учасники господарського товариства мають право:

б рати участь в управлінні справами товариства в поряд­ку, визначеному в установчих документах, за винятком ви-, передбачених цим Кодексом та іншими законами; ти участь у розподілі прибутку товариства та одер-шуяпти його частку (дивіденди);

одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для оанайомлення річні баланси, звіти про фінансово-госпо­дарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо;

вийти в передбаченому установчими документами по­рядку зі складу товариства.

Учасники товариства мають також інші права, передба-«кші ГК, іншими законами та установчими документами товариства. Так, згідно з п. 4) ч. 1 ст. 116 ЦК учасники товариства, крім перелічених прав, мають також право здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку встановленому законом.

Ч. З ст. 88 ГК покладає на учасників господарського то­па риства наступні обов'язки:

додержуватися вимог установчих документів товари­ства, виконувати рішення його органів управління;

вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та коштами (засобами), що передбачені установчими до­кументами, відповідно до ГК та закону про господарські товариства;

нести інші обов'язки, передбачені ГК, іншими закона­ми та установчими документами товариства (наприклад, не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну Інформацію про діяльність товариства (п. З ч. 1 ст. 117ЦК).

§ 5. Управління господарським товариством

Загальні положення щодо управління господарським тоиприством містить ст. 89 ГК, згідно з якою управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призва-

_{- 159 -}

чення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

Посадовими особами товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії (реві­зор), а у разі створення ради товариства (наглядової ради) -голова і члени цієї ради. Обмеження щодо поєднання од­нією особою зазначених посад встановлюються законом.

Посадовими особами господарського товариства не мо­жуть бути особи, службову або іншу діяльність яких виз­нано Конституцією України та законом несумісною з пе­ребуванням на цих посадах, а також особи, яким перебу­вання на відповідних посадах заборонено рішенням суду.

Посадові особи відповідають за шкоду, заподіяну ними господарському товариству, в межах і порядку, передбаче­них законом та установчими документами товариства.

Особливості управління діяльністю окремих видів гос­подарських товариств, обумовлені порядком формування статутного (складеного) капіталу і характером взаємовід­носин між учасниками товариства, встановлені в ЦК.

Так, управління діяльністю повного товариства здійсню­ється за спільною згодою всіх учасників. Засновницьким договором товариства можуть бути передбачені випадки, коли рішення приймається більшістю голосів учасників.

Кожний учасник повного товариства має один голос, якщо засновницьким договором не передбачений інший порядок визначення кількості голосів.

Кожний учасник повного товариства, незалежно від того, чи уповноважений він вести справи товариства, має право ознайомлюватися з усією документацією щодо ве­дення справ товариства. Відмова від цього права чи його обмеження, зокрема за домовленістю учасників товариства, є нікчемною (ст. 121 ЦК).

Управління діяльністю командитного товариства здійснюється повними учасниками у порядку, встановле­ному ЦК для повного товариства.

Вкладники не мають права брати участі в управлінні діяльністю командитного товариства та заперечувати про­ти дій повних учасників щодо управління діяльністю то­вариства. Вкладники командитного товариства можуть діяти від імені товариства тільки за довіреністю.

Особливості управління товариством з обмеженою відповідальністю встановлені ст. 145 ЦК.

_{- 160 -}

Вищим органом товариства з обмеженою відповідаль­ністю є загальні збори його учасників.

У тонаристві з обмеженою відповідальністю створюєть­ся виконавчий орган - колегіальний (дирекція, очолювана пчіоральним директором) або одноособовий (директор), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є п Ідзиітиим загальним зборам його учасників. Виконавчий прнш товариства може бути обраний також і не зі складу учпс 11 иків товариства.

Компетенція виконавчого органу товариства з обмеже­ною відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюють­ся ЦК, іншим законом і статутом товариства.

До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить:

1. визначення основних напрямів діяльності товариства, потвердження його планів і звітів про їх виконання;

2. внесення змін до статуту товариства, зміна розміру Його статутного капіталу;

3. створення та відкликання виконавчого органу това­ риства;

4. визначення форм контролю за діяльністю виконавчо­ го органу, створення та визначення повноважень відповід- н и х контрольних органів;

5. затвердження річних звітів та бухгалтерських ба- лпнсів, розподіл прибутку та збитків товариства;

6. вирішення питання про придбання товариством час­ тки учасника;

7. виключення учасника із товариства;

8. прийняття рішення про ліквідацію товариства, при- аначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідацій­ ного балансу.

Статутом товариства і законом до виключної компе­тенції загальних зборів може бути також віднесене вирі­шення інших питань.

Питання, віднесені до виключної компетенції загаль­них зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства.

Черговість та порядок скликання загальних зборів вста­новлюються статутом товариства і законом.

Так, згідно з Законом «Про господарські товариства» вбори учасників товариства з обмеженою відповідальністю

*■>

скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не пе­редбачено установчими документами. Такі збори вважа­ються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Контроль за діяльністю виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю здійснює ревізійна комісія (ревізор), що створюється зборами учасників товариства.

Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать.

Акціонери (їхні представники), які беруть участь у за­гальних зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, що їх має кожний акціонер, який бере участь у зборах.

До виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить:

1. внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу;

2. обрання членів наглядової ради, а також утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства;

3. затвердження річної фінансової звітності, розподіл прибутку і збитків товариства;

4. рішення про ліквідацію товариства.

До виключної компетенції загальних зборів статутом товариства і законом може бути також віднесене вирішен­ня інших питань.

Питання, віднесені законом до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, не можуть бути передані ними для вирішення іншим органам товариства.

Порядок голосування на загальних зборах акціонерів встановлюється законом. В чинному законодавстві закрі­плено принцип голосування на загальних зборах: одна ак­ція - один голос.

Акціонер має право призначити свого представника для участі у зборах. Представник може бути постійним чи при­значеним на певний строк. Акціонер має право у будь-який момент замінити свого представника у вищому органі то­вариства, повідомивши про це виконавчий орган акціонер­ного товариства.

_{- 162-}

ІЧіікніня загальних зборів акціонерів приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів акціонерів, які беруть учигті. у зборах, щодо:

1. її несення змін до статуту товариства;

2. ліквідації товариства.

З інших питань рішення приймаються простою більшіс­тю голосів акціонерів, які беруть участь у зборах.

Нагальні збори акціонерів скликаються не рідше одно­го разу нарік.

Позачергові збори акціонерів скликаються у разі непла­тоспроможності товариства, а також за наявності обставин, п изначених у статуті товариства, та в будь-якому іншому випадку, якщо цього вимагають інтереси акціонерного то-ііариства в цілому.

Порядок скликання і проведення загальних зборів, а також умови скликання і проведення позачергових зборів та повідомлення акціонерів встановлюються статутом то­вариства і законом.

В акціонерному товаристві може бути створена нагля­дова рада акціонерного товариства (в ч. 2 ст. 89 ГК вона іменується радою товариства або спостережною радою), яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства.

Випадки обов'язкового створення в акціонерному това­ристві наглядової ради встановлюються законом. За чин­ним Законом «Про господарські товариства» створення спостережної ради є обов'язковим в акціонерному това­ристві, яке налічує понад 50 акціонерів.

Статутом акціонерного товариства і законом встанов­люється виключна компетенція наглядової ради. Питан­ня, віднесені статутом до виключної компетенції наглядо­вої ради, не можуть бути передані нею для вирішення ви­конавчому органу товариства.

Члени наглядової ради акціонерного товариства не мо­жуть бути членами його виконавчого органу.

Наглядова рада акціонерного товариства визначає фор­ми контролю за діяльністю його виконавчого органу.

Виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правлі­ння або інший орган, визначений статутом.

Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компе­тенції загальних зборів і наглядової ради товариства.

_{- 163 -}

Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акці­онерів і наглядовій раді акціонерного товариства та орга­нізовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених ста­тутом акціонерного товариства і законом.

Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (ди­ректор, генеральний директор).

^{Запитання і завдання для самоконтролю}

1. Дайте визначення поняття господарського товариства.

2. Які відомості повинні містити установчі документи госпо­ дарських товариств?

3. Назвіть види господарських товариств.

4. У чому полягають особливості акціонерного товариства?

5. В якому порядку збільшується / зменшується статутний фонд акціонерного товариства?

6. В якому порядку скликаються чергові і позачергові загальні збори акціонерів?

7. Вирішення яких питань належить до компетенції зборів учас­ ників товариства з обмеженою відповідальністю?

8. Яким чином здійснюється ведення справ повного товариства?

9. У чому полягає особливість відповідальності учасників повно­ го товариства?

10. Дайте визначення поняття командитного товариства.

11. Назвіть основні права та обов'язки учасників господарського товариства.