- •Тема 1.Соціологія як наука про суспільство
- •1. Предмет і категорії соціології
- •2. Структура соціологічного знання та функції соціології
- •3. Місце соціології в системі суспільних наук
- •Контрольні запитання і завдання
- •Теми рефератів:
- •Література
- •Тема 2. Історія західної соціології та її засновники
- •1. Соціологічні концепції представників ранньої соціології Огюста Конта і Герберта Спенсера
- •2. Класики західної соціології хіх - першої третини хХст. Еміль Дюркгейм, Макс Вебер, Карл Маркс
- •Дослідження Дюркгеймом причин самогубства
- •Карл Маркс як теоретик революційного розвитку суспільства
- •Контрольні запитання і завдання
- •Теми рефератів:
- •Література
- •Тема 3. Суспільство як соціальна система
- •1. Поняття суспільства і його типологія
- •2. Соціальні групи як основні елементи соціальної структури
- •3. Соціальні інститути та організації
- •4. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність а) Соціальна стратифікація
- •Б) Соціальна мобільність
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Тема реферату:
- •Література
- •Тема 4. Соціологія управлінської діяльності
- •1. Соціальне управління та його найважливіші функції
- •Теорія стилів керівництва Дугласа Макгрегора
- •2. Імідж та авторитет керівника. Проблема соціальної діагностики в системі соціального управління
- •3. Феномен підприємницької діяльності та проблеми соціального управління
- •Контрольні запитання та завдання
- •Теми рефератів:
- •Література
- •Тема 5. Соціологія особистості
- •1. Основні наукові підходи до розуміння сутності людини
- •2. Соціологічна структура особистості
- •3. Сучасні теорії соціалізації людини
- •Контрольні запитання та завдання
- •Теми рефератів:
- •Література
- •Тема 6. Соціологія культури і науки
- •1. Культура як соціальний феномен та еволюція названого поняття
- •Формування соціології культури. Типологія культури
- •Типологія культури
- •2. Негативні тенденції в розвитку вітчизняної культури та можливі шляхи їх подолання
- •3. Історія виникнення й розвитку науки. Формування соціології науки, її структура та соціальні функції
- •4. Проблеми розвитку вітчизняної науки
- •Контрольні запитання та завдання
- •Теми рефератів:
- •Література
- •Тема 7. Соціологія сім’ї та гендерні дослідження
- •1.Предмет та функції соціології сім’ї. Класифікації сімей
- •2. Теорії сім’ї та найважливіші тенденції її функціонування
- •3. Сучасні гендерні дослідження та їх проблематика
- •Контрольні запитання та завдання
- •Теми рефератів:
- •Література
- •Тема 8. Організація і проведення соціологічного дослідження
- •1. Постановка проблеми. Визначення предмета й об’єкта дослідження
- •Цілі і завдання соціологічного дослідження
- •Визначення об'єкта і предмета дослідження
- •Концептуальна модель
- •2. Розробка програми дослідження. Вимоги щодо програми
- •Вимоги щодо програми
- •Кілька практичних порад
- •3. Висунення й перевірка гіпотез. Основні методи дослідження
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема реферату:
- •Література
- •Соціологія
Контрольні запитання та завдання
Що являє собою шлюб та сім’я у їх сучасному розумінні?
На яких правових та моральних основах повинна створюватися сім’я?
З якими проблемами найчастіше стикається молода сім’я?
Назвіть і обґрунтуйте основні шляхи стабілізації сім’ї.
Проаналізуйте основні відмінності між чоловіком і жінкою.
Теми рефератів:
Основні причини розпаду сімей та як їх уберегти від цього зла.
Активізація гендерних досліджень та чим це зумовлено.
Література
Гурко Т.А. Вариативность представлений в сфере родительства // Социс.- 2000.- №11.- С. 71-80.
Медіна Т.В. Етноісторичні аспекти формування і функціонування сім’ї в Україні // Нова парадигма: Журнал наукових праць.- Вип. 57.- К., 2006.- С.190-199.
Медіна Т.В. Тенденції розвитку сімейно-шлюбних відносин в Україні в умовах трансформації суспільства // Політологічні і соціологічні студії: У 2-х т.- Чернівці, 2002.- Т.2.- С. 84-94.
Молода сім’я України 90-х.- К., 1996.
Прибиткова І. Демографічна ситуація в Україні у дзеркалі Всеукраїнського перепису населення 2001 року // Соціологія: теорія, методи, маркетинг.- 2000.-№3.- С. 132-142.
Здравомыслова Е.А., Темкина А.А. Социология гендерных отношений и гендерный подход в социологии //Социологические исследования, 2000.- № 11.
Силласте Г.Г. Гендерная социология как частная социологическая теория // Социологические исследования. 2000.- № 11.
Чемберлен М.К. Развитие гендерных исследований в США // Социологические исследования, 1992.- № 5.
Тема 8. Організація і проведення соціологічного дослідження
Постановка проблеми. Визначення об’єкта і предмета дослідження.
Розробка програми дослідження. Вимоги щодо програми.
Висунення й перевірка робочих гіпотез. Основні методи дослідження.
1. Постановка проблеми. Визначення предмета й об’єкта дослідження
Безпосереднім приводом для проведення практично орієнтованого дослідження може бути та чи інша соціальна проблема, яка виникає перед людьми і вимагає свого вирішення.
Соціальну проблему створюють реальні життєві суперечності, а проблемна ситуація, у свою чергу, фіксується в темі наукового (у даному випадку – соціологічного) дослідження. Постановка наукової проблеми означає зосередження уваги на тому, що необхідно вивчити. Проте не завжди соціальна проблема може бути вирішена у межах наявного знання, оскільки багато залежить від законодавчих актів, готовності та вміння з боку управлінських структур її вирішувати в інтересах суспільства (дуже часто вони вирішують ті чи інші проблеми у власних інтересах). Якщо ж залучають соціологів, то вони досить часто займаються чисто практичними підрахунками, особливо при відповідних соціальних замовленнях. Це характерно також для інших країн, особливо США. При дослідженні таких проблем обов’язково будуть поєднуватись як теоретична, так і емпірична соціологія. Наприклад, при дослідженні проблеми плинності кадрів соціологічне дослідження буде зорієнтоване на вивчення соціальних факторів, що породжують назване явище, а також на взаємовідносинах між членами трудового колективу, між керівником і підлеглими і т. ін.
Ще одне зауваження: не кожна проблемна ситуація може бути науковою проблемою. Адже в суспільстві, особливо на рівні малих соціальних груп, виникають непорозуміння, конфлікти, небажання окремої людини добросовісно виконувати свої функції і т.п. Але ж це не значить, що цими проблемами уже повинна займатися наука. При такому "заземленні", зверненні до дріб'язкових проблем не тільки соціологія, а й будь-яка інша галузь знання перестала би бути наукою. До науки, як правило, звертаються тоді, коли ту чи іншу проблемну ситуацію не можна вирішити чисто практичними методами (яскравий приклад з Хоторнським експериментом).
Отже, розв'язати наукову проблему - значить отримати нове знання, створити наукову модель, за допомогою якої можна пояснити те чи інше явище.
Важливим при дослідженні соціальних явищ і процесів є уміння розрізняти назрівші й штучні проблеми, які не відображають реальної ситуації. Ось чому соціолог повинен володіти широким науковим кругозором і глибоким знанням життя, уміти чітко сформулювати наукову проблему і вміло провести необхідне дослідження.