- •Тема 1.Соціологія як наука про суспільство
- •1. Предмет і категорії соціології
- •2. Структура соціологічного знання та функції соціології
- •3. Місце соціології в системі суспільних наук
- •Контрольні запитання і завдання
- •Теми рефератів:
- •Література
- •Тема 2. Історія західної соціології та її засновники
- •1. Соціологічні концепції представників ранньої соціології Огюста Конта і Герберта Спенсера
- •2. Класики західної соціології хіх - першої третини хХст. Еміль Дюркгейм, Макс Вебер, Карл Маркс
- •Дослідження Дюркгеймом причин самогубства
- •Карл Маркс як теоретик революційного розвитку суспільства
- •Контрольні запитання і завдання
- •Теми рефератів:
- •Література
- •Тема 3. Суспільство як соціальна система
- •1. Поняття суспільства і його типологія
- •2. Соціальні групи як основні елементи соціальної структури
- •3. Соціальні інститути та організації
- •4. Соціальна стратифікація та соціальна мобільність а) Соціальна стратифікація
- •Б) Соціальна мобільність
- •Контрольні запитання та завдання:
- •Тема реферату:
- •Література
- •Тема 4. Соціологія управлінської діяльності
- •1. Соціальне управління та його найважливіші функції
- •Теорія стилів керівництва Дугласа Макгрегора
- •2. Імідж та авторитет керівника. Проблема соціальної діагностики в системі соціального управління
- •3. Феномен підприємницької діяльності та проблеми соціального управління
- •Контрольні запитання та завдання
- •Теми рефератів:
- •Література
- •Тема 5. Соціологія особистості
- •1. Основні наукові підходи до розуміння сутності людини
- •2. Соціологічна структура особистості
- •3. Сучасні теорії соціалізації людини
- •Контрольні запитання та завдання
- •Теми рефератів:
- •Література
- •Тема 6. Соціологія культури і науки
- •1. Культура як соціальний феномен та еволюція названого поняття
- •Формування соціології культури. Типологія культури
- •Типологія культури
- •2. Негативні тенденції в розвитку вітчизняної культури та можливі шляхи їх подолання
- •3. Історія виникнення й розвитку науки. Формування соціології науки, її структура та соціальні функції
- •4. Проблеми розвитку вітчизняної науки
- •Контрольні запитання та завдання
- •Теми рефератів:
- •Література
- •Тема 7. Соціологія сім’ї та гендерні дослідження
- •1.Предмет та функції соціології сім’ї. Класифікації сімей
- •2. Теорії сім’ї та найважливіші тенденції її функціонування
- •3. Сучасні гендерні дослідження та їх проблематика
- •Контрольні запитання та завдання
- •Теми рефератів:
- •Література
- •Тема 8. Організація і проведення соціологічного дослідження
- •1. Постановка проблеми. Визначення предмета й об’єкта дослідження
- •Цілі і завдання соціологічного дослідження
- •Визначення об'єкта і предмета дослідження
- •Концептуальна модель
- •2. Розробка програми дослідження. Вимоги щодо програми
- •Вимоги щодо програми
- •Кілька практичних порад
- •3. Висунення й перевірка гіпотез. Основні методи дослідження
- •Контрольні запитання та завдання
- •Тема реферату:
- •Література
- •Соціологія
Контрольні запитання та завдання
В чому полягає специфіка соціологічного підходу до визначення особистості?
Як визначається “соціалізація” в соціології?
Назвіть і охарактеризуйте основні моделі соціалізації.
В чому відмінність між існуючими і набутими статусами?
Що спільного і в чому відмінність між рольовою і статусною концепціями особистості?
Теми рефератів:
Особистість за умов суспільної трансформації.
Процес становлення теоретичних досліджень соціалізації у західній і вітчизняній соціології.
Література
Андрос М.С. Психологічна нормативність у контексті проблеми особистісного існування людини // Філософські обрії. – 2000. - № 4.
Бистрицький Є.К. Феномен особистості: буття і діяльність // Філософська і соціологічна думка.- 1989. - № 9.
Бердяев Н.А. О назначении человека. – М., 1993.
Злобіна О. Категорія “особистість” у системі понять соціологічної теорії // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2002. - № 2; Злобіна О. Особистість як суб’єкт соціальних змін. – К., 2004.
Кон И.С. Открытие “Я”. – М., 1978.
Кули Ч. Человеческая природа и социальный порядок. – М., 2000.
Лобковиц Н. Что такое “личность”? // Вопросы философии. – 1998. - № 2
Маковецький А.М. Соціологія людини як особистості // Теоретична соціологія. – Чернівці, 2003.- С.45-52.
Мудрик А.В. Социализация в смутное время. – М., 1991.
Рисмен Д. Некоторые типы характера и общество // Социс. – 1993. - № 3, 5.
Соціалізація особистості як проблема національної освіти: Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Ч.1. – Ніжин, 1994.
Ядов В.И. Личность в условиях модернизации // Человек. – 1991. - № 3.
Тема 6. Соціологія культури і науки
Культура як соціальний феномен та еволюція названого поняття. Формування соціології культури. Типологія культури.
Негативні тенденції в розвитку вітчизняної культури та можливі шляхи їх подолання.
Історія виникнення й розвитку науки. Формування соціології науки, її структура та соціальні функції.
Проблеми розвитку вітчизняної науки.
1. Культура як соціальний феномен та еволюція названого поняття
Термін “культура” походить від латинського cultura і означає обробку землі, її культивацію. Це – його найдавніше значення.
У сфері духовного життя поняття культури тривалий час (аж до початку Х1Х ст.) майже не вживалося. Замість нього у творах письменників, філософів, інших науковців вживалися терміни “освіченість”, “освічений”. А сьогодні нам важко знайти людину, яка би не вживала термін “культура”, який вважається загальноприйнятим і зрозумілим. Але це лише на перший погляд. Справа в тому, що цей термін має з десяток, якщо не більше, значень. Більше того, до цих пір немає більш-менш чіткого визначення культури. За підрахунками вчених, таких визначень є кілька сот і їх число продовжує зростати.
Проблемами культури займаються багато наук: археологія, етнографія, історія, філософія, соціологія, етика, естетика, різні види мистецтва. Кожна з них створює певне уявлення про культуру та її соціальні функції.
Тепер зупинимося на питанні еволюції поняття культури.
До середини 60-х років ХХ ст. у нашій філософській літературі, словниках, енциклопедіях культура визначалася як сукупність матеріальних і духовних цінностей. Потім таке визначення культури було піддано справедливій критиці, оскільки зводило її до звичайних музейних цінностей, що розглядалися поза людиною. Пізніше воно стало розглядатися як усе те, що створено людьми, на відміну від того, що дає природа. На перший погляд може здатися, що це визначення абсолютно правильне. Проте це не зовсім так, оскільки люди у своєму історичному розвитку створили (і створюють сьогодні) не тільки цінності культури, а й антикультури, знаряддя й засоби самознищення (атомні та водневі бомби, хімічну, бактеріологічну та іншу зброю масового знищення, газові печі у концтаборах тощо). Тому й це визначення культури було відкинуто як методологічно невірне.
На початку 80-х років вітчизняними філософами запропоновано ряд визначень культури, які позитивно сприйняла наукова громадськість та студенти вищих навчальних закладів. Ось деякі з них: “Культура – це ступінь освоєння людством, суспільством чи окремою людиною тієї сукупності матеріальних і духовних цінностей, які нагромаджені на даний момент розвитку суспільства. Це сам процес творчого освоєння світу людиною, її творча діяльність та результати цієї діяльності” (Л.Н.Коган, Уральський університет); “Культура – це відкритий простір, у якому прокладається лише твій шлях, що ти повинен пройти сам; особиста буттєвість індивіда є вартісність, якою розсікається культурна площина” (Мамардашвили М. Мысль в культуре // Философские науки. –1989. – « 11. – С. 35). Сутність такого розуміння полягає в тому, що культура постає як індивідне творіння, вона існує як процес індивідного діяння у сфері суспільних надбань, і ніщо інше.