Міністерство освіти і науки України

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича

СОЦІОЛОГІЯ

Навчальний посібник

Чернівці

“Рута 2008”

ББК 87.2 (4 УКР)

С-39

Друкується за ухвалою редакційно-видавничої ради

чернівецького національного університету

імені Юрія Федьковича

Автори: д. соціол. н., проф. Маковецький А.М. (керівник авторського колективу); к. соціол. н., доц. Медіна Т.В.; к. соціол. н., доц. Ципко С.Ю.; к. соціол. н., асист. Камбур А.В.; к. філос. н., доц. Каралаш Н.Г.; к. філос. н., доц. Сарнацька Л.В.; к. іст. н., доц. Гнатчук О.С.; к. іст. н., асист. Яремчук С.С.; асп. Кохан В.В.

Рецензенти: к. філос. н. доц. Починок Б.В.; к. філос. н., доц. Козьмук Я.Р.

Соціологія: Навчальний посібник / А.М. Маковецький, Т.В. Медіна, С.Ю. Ципко, А.В. Камбур та ін. За ред. А.М. Маковецького. – Чернівці: Рута 2008. – … с.

У посібнику представлено нормативний курс лекцій із соціології. До кожної лекції подано контрольні запитання і завдання, теми рефератів і список рекомендованої літератури.

Для студентів і викладачів вищих навчальних закладів.

ББК 87.2 (4 УКР)

ISBN

© Видавництво “Рута”

Чернівецького національного

університету, 2008

Тема 1.Соціологія як наука про суспільство

• Предмет і категорії соціології

• Структура соціологічного знання та функції соціології

• Місце соціології в системі суспільних наук

1. Предмет і категорії соціології

Термін „соціологія” походить від латинського слова „societas” (спільний, колективний, суспільний) та грецького „logos” (слово, вчення) і трактується як наука про суспільство. Вперше термін соціологія у значенні назви окремої галузі наукового знання використав у своїх працях французький філософ Огюст Конт (1798-1857). Об’єктом соціології є суспільство як цілісна соціальна реальність, сукупність соціальних зв’язків і соціальних відносин. Предметом соціології є окремі аспекти, особливості, відносини об’єкта її дослідження. Намагання вчених-соціологів чітко окреслити предмет соціології викликало наукові дискусії, які тривають і в наші дні, та призвело до поширення різних визначень соціології. Перш за все це пов’язано з намаганнями окреслити саме специфіку соціологічного дослідження на відміну від інших наук, для яких суспільство теж є об’єктом дослідження (соціальна філософія, історія, економіка, політологія тощо), а також з формуванням різних теоретичних підходів у самій соціології до розуміння суспільства, місця і ролі людини в ньому.

Огюст Конт, наприклад, ототожнював соціологію з суспільствознавством та вважав, що її завданням є використання знань про суспільство для вирішення конкретних проблем оптимізації людських взаємин. Дослідження суспільного життя, на його думку, повинно опиратись на спостереження, опис та систематизацію емпіричних фактів, процесів, а не тільки на їх філософське осмислення. Тож, відповідно, предмет соціології обмежувався вивченням тих фактів, явищ та процесів суспільного буття, які можна безпосередньо фіксувати. Такий підхід дав підстави трактувати соціологію не як філософську, а як емпіричну науку з чіткою прикладною спрямованістю. Ряд відомих вчених, класики соціології визначали її як науку про соціальну дію людини (М.Вебер), як науку, що вивчає поведінку людини в середовищі собі подібних (П.Сорокін) тощо.

Поступово формувалось розуміння, що не існує єдино істинної, всеохоплюючої теорії суспільства та його розвитку. Суспільне життя є багатогранним, складним, саме тому існують різноманітні спроби описати, зрозуміти та пояснити його. На початку ХХ ст. американські соціологи У.Томас та Ф.Знанецький вказували на існування двох фундаментальних проблем, які завжди перебувають у центрі уваги суспільної практики: проблема залежності особистості від соціальної організації і культури, та проблема взаємозв’язку соціальної організації і культури та особистості. Дещо пізніше відомий американський соціолог П.Бергер зазначав, що предметом соціології є як „суспільство в людині”, так і „людина в суспільстві”.

Попри відсутність одностайності в цьому питанні наведемо найбільш поширені у вітчизняній науці трактування соціології, в яких, на нашу думку, досить чітко описується предмет її дослідження:

– соціологія – наука про становлення, розвиток і функціонування суспільства, його елементів, соціальних відносин і соціальних процесів, про механізми і принципи їх взаємодії;

– соціологія – наука про становлення та функціонування соціальних спільнот, між якими складаються певні соціальні відносини і взаємодія, а також про соціальну людину-творця цих спільнот і головного суб’єкта історичного розвитку;

– соціологія – наука про тенденції, закони функціонування і розвитку соціальних систем, прояви цих законів у діяльності суб’єктів – великих і малих соціальних груп і спільностей людей, а також окремих особистостей.

У наведених визначеннях досить повно представлені основні категорії соціології, а саме: суспільство, соціальна система, соціальна дія, соціальна взаємодія, соціальна група, соціальна спільнота тощо. Поняття „категорії” в науці трактуються як універсальні форми мислення, які відображають загальні властивості і відношення об’єктивної дійсності та пізнання. Соціологія, як і психологія чи статистика, філософія чи математика формує свою „мову науки” – свій категоріальний апарат. Умовно можна виділити три групи категорій:

– загальнонаукові категорії у соціологічній інтерпретації (структура, система, суспільство, соціальна система, соціальний розвиток та ін);

– безпосередньо соціологічні категорії (соціальний статус, соціальна роль, соціальна стратифікація, соціальний інститут, соціальна мобільність тощо);

– категорії дисциплін, суміжних з соціологією (особистість, сім’я, політика, економіка, культура та ін).

Зазначимо, що це лише одна з кількох існуючих у соціології класифікацій категорій. Деякі соціологічні категорії, розроблені ще її засновниками, залишаються в минулому, натомість сучасна соціологія використовує та продукує нові поняття, такі як соціальний капітал, соціальний простір, габітус, дискурс та ін.

Неважко помітити що серед категорій соціології чи не найчастіше зустрічається термін „соціальний”. І це не випадково. Поняття „соціальне” є базовою категорією соціології, її розробці та поясненню присвячені ґрунтовні соціологічні теорії (теорія соціальної дії, теорія соціальної комунікації та ін). „Соціальне” трактується в соціології як якісна характеристика форм, засобів та суті людської взаємодії; як сукупність певних рис та особливостей суспільних відносин, інтегрована індивідами, спільнотами у процесі спільної діяльності в конкретних умовах, яка виявляється у їх стосунках, ставленні до свого місця в суспільстві, явищ і процесів суспільного життя.

Соціологія вивчає рівні функціонування соціального: особистісний, груповий, соцієтальний, а також специфіку соціального в різних сферах суспільних відносин (політичній, економічній та ін).

Поряд з категоріальним апаратом соціологія володіє певною системою методів дослідження. Поняття „метод” у науці трактується як спосіб, шлях отримання нового знання, теоретичного чи практичного освоєння дійсності. Як і інші науки, соціологія широко використовує загальнонаукові методи пізнання: аналіз і синтез, індукцію та дедукцію, методи аналогій, порівняння, систематизації, моделювання та ін. Крім названих виокремлюють власне соціологічні методи. До них належать методи збору соціологічної інформації (аналіз документів, опитування, спостереження, соціальний експеримент та ін.) та методи аналізу соціологічної інформації (кодування, узагальнення, інтерпретація даних, виявлення кількісних залежностей, біографічний метод, метод фокус-груп та ін.). Детальніше їх характеристика розглядатиметься у спеціальній темі посібника.