- •Історія світової релігієзнавчої думки релігієзнавча проблематика в мислителів стародавнього світу й середньовіччя
- •Питання походження релігії в творах античних філософів
- •2. Опис релігійних вірувань у творах арабських авторів
- •Релігієзнавча проблематика в творчості середньовічних європейських мислителів.
- •Релігієзнавча думка епохи відродження й просвітництва
- •1. Релігієзнавча проблематика в творчості мислителів епохи Відродження
- •2. Розуміння релігії та її суспільних функцій в творах англійських мислителів Нового часу.
- •3. Бенедикт Спіноза про релігію.
- •4. Релігієзнавчі питання в творчості французьких просвітителів.
- •1. Нагромадження емпіричного матеріалу з питань релігієзнавства в 16-18 ст.
- •2. Причини виникнення наукового релігієзнавства.
- •3. Становлення міфологічної школи
- •4. Основні ідеї та представники міфологічної школи
- •1. Погляди Еммануїла Канта на релігію та мораль
- •2. Гегель про релігію та її розвиток
- •3. “Антропологічний” підхід до релігійних проблем Людвіга Фейєрбаха.
- •4. Марксизм про релігію.
- •5. Ставлення ніцшеанства до релігії
- •1. Особливості еволюціонізму як напрямку в релігієзнавстві
- •2. Анімістична теорія е.Тайлора (Тейлора).
- •3. Теорія первісного монотеїзму
- •4. Преанімістичні теорії
- •Соціологічний підхід до вивчення релігії
- •1. Погляди Еміля Дюркгейма та його прибічників на релігію
- •Пояснення походження релігії Люсьєном Леві-Брюлем. Теорія “дологічного мислення”
- •3. Макс Вебер про роль релігії в господарському й суспільному житті
- •Погляди фрейдистів на релігію
- •1. Фрейд про виникнення та сутність релігії
- •2.Погляди на релігію Еріха Фромма
- •3. Проблеми релігії в інтерпретації Карла-Густава Юнга.
- •Питання суті, походження та розвитку релігії в дослідженнях етнографів хх ст.
- •1. Питання магії та релігії в дослідженнях Броніслава Маліновського
- •2. Погляди Клода Леві-Строса на міфологію
- •Література
3. “Антропологічний” підхід до релігійних проблем Людвіга Фейєрбаха.
Велика увага питанням релігії приділялася в творах одного із останніх представників німецької класичної філософії Людвіга Фейєрбаха (1804-1872). Зокрема, цим питанням він присвятив твори “Сутність християнства” (1841), “Лекції про сутність релігії” (1851).
Розглядав релігію та теологію як продукти самовідчуження людської сутності, які компенсують втрачену єдність людини з людиною, я і ти, індивідууму й роду. Бачив основу релігії в почутті залежності людей від непідвласних їй волі сил. Фейєрбах розуміє релігію як спотворене фантастичне усвідомлення і компенсація цієї залежності.
Л.Фейєрбах звертав особливу увагу на роль почуттів, емоцій у виникненні релігії. Аналізуючи історію релігії , він поділив їх на природні та духовні. Перші були притаманні для першопочаткового періоду розвитку людства й являли собою культ явищ природи. Основу цих релігій становило почуття залежності людини від природи.
Духовні же (монотеїстичні) релігії відображають духовні якості людини. У них відображається залежність людини від соціальних сил.
Бог, з точки зору Л.Фейєрбаха, це об’єктивована абстракція, яка існує в голові людини. І якщо в природних релігіях люди відривали від природи про її якості і об’єктували їх, обожнювали її сили, то в духовних релігіях вони обоготворювали свою сутність як сутність людського роду взагалі. Найбільш загальними властивостями людського роду є розум, безсмертя, могутність, благо, які мислено відділялися від нього і силою уяви перетворювалися в самостійну істоту – Бога. Отже, чуттєва сутність людини, що шукає шляхи до щастя й не знаходить їх, відчужується від людини. Внутрішній світ її розколюється, роздвоюється. Людина абсолютизується й протиставляється собі як щось чуже свою сутність.
Л.Фейєрбах відкидав традиційну релігію й намагався сконструювати релігію без бога, релігію любові до людини.
4. Марксизм про релігію.
Марксизм. Релігія – фантастичне відображення зовнішніх сил, які панують над людиною. Природні сили і соціальні сили. Фейєрбахівські природні й духовні релігії.
5. Ставлення ніцшеанства до релігії
Ф.Ніцше (1844-1900). “Так говорив Заратустра”, “Антихристиянин”.
Християнська етика не дає людині повнокровно жити, культивує його безсилля та слабість, послаблює інстинкт самозбереження. Воно шкідливіше будь-якого недоліку.
ЕВОЛЮЦІОНІСТСЬКА ШКОЛА В РЕЛІГІЄЗНАВСТВІ ТА ЇЇ ОПОНЕНТИ
Особливості еволюціонізму як напрямку в релігієзнавстві.
Анімістична теорія Е.Тайлора (Тейлора).
Теорія первісного монотеїзму.
Преанімістичні теорії.
1. Особливості еволюціонізму як напрямку в релігієзнавстві
У 70-их рр. ХІХ ст. намітилася криза міфологічної школи в релігієзнавстві. Її представники опинилися в тупику зі своїми спробами пояснити всі вірування, фольклор, народні звичаї із давньої астральної міфології.
На зміну цій школі прийшла еволюціоністська школа. Певний вплив на представників цієї школи справив Людвіг Фейєрбах, який пропонував розглядати релігію в антропологічному плані, пояснював релігійні явища, виходячи з природи людини.
Фактологічною базою дослідження вчених антропологічної школи був великий етнографічний матеріал, накопичений на той час. Саме на його основі еволюціоністи Е.Тайлор, Г.Спенсер, Дж. Льоббок та інші намагалися намалювати більш повну картину зародження та розвитку релігії. При цьому вони виходили з того, що розвиток релігії відбувався від простих до все більш складних форм. Тут вони загалом відштовхувалися від еволюціоністських поглядів, притаманних тогочасній європейській суспільно-філософській думці.