- •Історія світової релігієзнавчої думки релігієзнавча проблематика в мислителів стародавнього світу й середньовіччя
- •Питання походження релігії в творах античних філософів
- •2. Опис релігійних вірувань у творах арабських авторів
- •Релігієзнавча проблематика в творчості середньовічних європейських мислителів.
- •Релігієзнавча думка епохи відродження й просвітництва
- •1. Релігієзнавча проблематика в творчості мислителів епохи Відродження
- •2. Розуміння релігії та її суспільних функцій в творах англійських мислителів Нового часу.
- •3. Бенедикт Спіноза про релігію.
- •4. Релігієзнавчі питання в творчості французьких просвітителів.
- •1. Нагромадження емпіричного матеріалу з питань релігієзнавства в 16-18 ст.
- •2. Причини виникнення наукового релігієзнавства.
- •3. Становлення міфологічної школи
- •4. Основні ідеї та представники міфологічної школи
- •1. Погляди Еммануїла Канта на релігію та мораль
- •2. Гегель про релігію та її розвиток
- •3. “Антропологічний” підхід до релігійних проблем Людвіга Фейєрбаха.
- •4. Марксизм про релігію.
- •5. Ставлення ніцшеанства до релігії
- •1. Особливості еволюціонізму як напрямку в релігієзнавстві
- •2. Анімістична теорія е.Тайлора (Тейлора).
- •3. Теорія первісного монотеїзму
- •4. Преанімістичні теорії
- •Соціологічний підхід до вивчення релігії
- •1. Погляди Еміля Дюркгейма та його прибічників на релігію
- •Пояснення походження релігії Люсьєном Леві-Брюлем. Теорія “дологічного мислення”
- •3. Макс Вебер про роль релігії в господарському й суспільному житті
- •Погляди фрейдистів на релігію
- •1. Фрейд про виникнення та сутність релігії
- •2.Погляди на релігію Еріха Фромма
- •3. Проблеми релігії в інтерпретації Карла-Густава Юнга.
- •Питання суті, походження та розвитку релігії в дослідженнях етнографів хх ст.
- •1. Питання магії та релігії в дослідженнях Броніслава Маліновського
- •2. Погляди Клода Леві-Строса на міфологію
- •Література
2. Опис релігійних вірувань у творах арабських авторів
У період раннього Середньовіччя спостерігався помітний культурний підйом в мусульманських країнах. Саме мусульманські автори створили чимало творів, де давався порівняльний виклад різноманітних релігійних вірувань. Це відноситься передусім до творів аш-Шахрастані, ібн-Фадлана, аль-Біруні та інших.
Так, аш-Шахрастані у “Книзі про релігійні та філософські вчення” виходив з того, що описувати різноманітні релігійні вчення можна лише на основі їхніх релігійних книг. При цьому не варто вдаватися до якихось оцінок. Тобто пропонувався об’єктивний підхід у висвітленні релігійних вірувань.
Загалом об’єктивістського підходу дотримувався ібн-Фадлан, який описував особливості життя, а також релігійні погляди народів Поволжя й Русі. Саме в творах ібн-Фадлана зустрічаємо відносно систематизований погляд на релігійні вірування наших далеких предків.
Цікавими в релігієзнавчому плані є твори аль-Біруні (973-1048 рр.) “Індія”, “Пам’ятки минулих поколінь”, “Геодезія”. У цих творах наводяться дані про релігійні погляди, свята й обряди давніх єгиптян, персів, греків, римлян, согдійців, хорезмійців, харранських сабіїв, іудеїв, християн, зороастрійців, маніхеїв, доісламських арабів, послідовників різноманітних течій у ісламі та індійців.
При цьому аль-Біруні наполягав, що необхідно точно відтворювати погляди представників різних релігійних вірувань, а “потім порівнювати між собою їхні слова та думки, що наводяться ними як доказ”. Зразком об’єктивного дослідника аль-Біруні вважав аль-Іраншахрі, який “не будучи прихильником ні однієї з релігій”, “добре виклав вчення іудеїв та християн, а також зміст П’ятикнижжя та Євангелія й чудово розповів про послідовників Мані й про відомості з їхніх книг про зниклі релігії”.
У своїх релігієзнавчих розмірковуваннях вчений проводив думку, що користь від релігії лише одна – вона регулює морально-правові відносини в суспільстві. “Істинність” же віри, відповідно поглядам аль-Біруні, визначається її адекватністю практичним функціям, а не відповідністю розуму та дійсності. У даному випадку простежується певна паралель із поглядами представників філософії прагматизму, яка сформувалася в США в кінці ХІХ ст.
Релігієзнавча проблематика в творчості середньовічних європейських мислителів.
Щодо західноєвропейського Середньовіччя, то в теоретичному плані ми не бачимо тут якихось помітних здобутків. Варто мати на увазі, що Західна Європа в цей період у культурному плані помітно поступалася і Візантії, й арабському Сходу. На офіційному рівні тут панували теологічні погляди, які не передбачали об’єктивної оцінки релігійних вірувань. Щоправда, західноєвропейські теологи вели дискусії з приводу співвідношення віри й розуму. Загалом намітилося три варіанти вирішення цієї проблеми:
первинною є віра, розум же їй підпорядковується
віра й розум існують автономно
розум переважає над вірою, а віра має бути “розумною”
Ці дискусії давали можливість розглядати феномен віри, власне релігії.
Чи не найбільш поширеною точкою зору на релігію серед інтелектуалів Західної Європи в період пізнього Середньовіччя стала точка зору Фоми Аквінського. Вона зводилася до того, що релігія – це підкорення Богові.
Відносно об’єктивні відомості про релігійні вірування зустрічаємо у літописах (хроніках), паломницькій літературі, а також в описах подорожей (Марко Поло). Однак ці відомості носили описовий і фрагментарний характер. Вони були далекі від того, щоб системно осмислювати феномен релігії.
Висновок
Загалом характеризуючи релігієзнавчу проблематику в часи античності й середньовіччя, варто вказати, що вона не мала самостійного значення. Певні релігієзнавчі моменти містилися переважно в творах філософського, богословського та історичного характеру.
Правда, в ряді випадків зустрічаємо спроби здійснення релігієзнавчого аналізу. Зокрема, це спостерігалося в деяких античних та середньовічних арабських авторів. Ця тенденція могла б привести до становлення релігієзнавчих студій. Але культурно-історичні обставини, з одного боку, а також недостатність фактологічного матеріалу, з іншого, не дали змогу це зробити.