- •Історія світової релігієзнавчої думки релігієзнавча проблематика в мислителів стародавнього світу й середньовіччя
- •Питання походження релігії в творах античних філософів
- •2. Опис релігійних вірувань у творах арабських авторів
- •Релігієзнавча проблематика в творчості середньовічних європейських мислителів.
- •Релігієзнавча думка епохи відродження й просвітництва
- •1. Релігієзнавча проблематика в творчості мислителів епохи Відродження
- •2. Розуміння релігії та її суспільних функцій в творах англійських мислителів Нового часу.
- •3. Бенедикт Спіноза про релігію.
- •4. Релігієзнавчі питання в творчості французьких просвітителів.
- •1. Нагромадження емпіричного матеріалу з питань релігієзнавства в 16-18 ст.
- •2. Причини виникнення наукового релігієзнавства.
- •3. Становлення міфологічної школи
- •4. Основні ідеї та представники міфологічної школи
- •1. Погляди Еммануїла Канта на релігію та мораль
- •2. Гегель про релігію та її розвиток
- •3. “Антропологічний” підхід до релігійних проблем Людвіга Фейєрбаха.
- •4. Марксизм про релігію.
- •5. Ставлення ніцшеанства до релігії
- •1. Особливості еволюціонізму як напрямку в релігієзнавстві
- •2. Анімістична теорія е.Тайлора (Тейлора).
- •3. Теорія первісного монотеїзму
- •4. Преанімістичні теорії
- •Соціологічний підхід до вивчення релігії
- •1. Погляди Еміля Дюркгейма та його прибічників на релігію
- •Пояснення походження релігії Люсьєном Леві-Брюлем. Теорія “дологічного мислення”
- •3. Макс Вебер про роль релігії в господарському й суспільному житті
- •Погляди фрейдистів на релігію
- •1. Фрейд про виникнення та сутність релігії
- •2.Погляди на релігію Еріха Фромма
- •3. Проблеми релігії в інтерпретації Карла-Густава Юнга.
- •Питання суті, походження та розвитку релігії в дослідженнях етнографів хх ст.
- •1. Питання магії та релігії в дослідженнях Броніслава Маліновського
- •2. Погляди Клода Леві-Строса на міфологію
- •Література
2. Анімістична теорія е.Тайлора (Тейлора).
Одним із найбільш відомих етнографів, а також релігієзнавців еволюціоністського напрямку вважається Едвард Тайлор (1832-1917), автор відомої книги “Первісна культура” (1871).
У своїх роботах цей дослідник виступав прибічником точки зору іманентного розвитку явищ культури і постійного прогресу людської культури загалом. При цьому прогрес культури він уявляв собі як стійке вдосконалення явищ культури. На підтвердження своїх поглядів Е.Тайлор наводив велику кількість етнографічних фактів.
Із всіх явищ культури для Е.Тайлора найбільший інтерес становили релігійні вірування первісних народів, досліджуючи які, він висунув т.зв. анімістичну теорію походження релігії. Вивчаючи вірування “відсталих” народів, Е.Тайлор підходив до них з позиції єдності людства та його культури. Релігійні вірування та обряди “дикунів”, на його думку, не є сумішшю різноманітних нісенітниць; навпаки, вони по-своєму досить послідовні й логічні.
В основі всіх цих вірувань лежить, як він вважав, “віра в духовні істоти”, тобто в душі та духів, яку позначив терміном “анімізм”. Корені анімізму вбачав у “філософствуванні” первісного дикуна, в бажанні первісних людей зрозуміти причини таких явищ, як сон, сновидіння, запаморочення, хвороби, смерть. Пояснюючи їх, первісний дикун прийшов до висновку, що в кожній людині є душа, яка може покидати тіло людини або тимчасово (сон), або назавжди (смерть). Ці уявлення про душу на основі принципу загальної подібності у давніх людей розвинулися в більш складні вірування. Закони магічного мислення вели первісну людину від визнання реальності власної душі до віри в наявність таких же двійників у всіх без виключення предметів і явищ оточуючого світу.
Із цієї віри в душу поступово з’явилися інші уявлення, все більш складні: уявлення про душі тварин, рослин, неживих предметів, про душі померлих, про їхню долю, про переселення душ в нові тіла чи про особливий загробний світ душ тощо. Душі поступово перетворилися в духів, потім у богів, врешті – в єдиного Бога. Так із первісного анімізму в ході поступової еволюції розвинулися всі різноманітні форми релігії.
Теоретичні погляди Е.Тайлора щодо походження та розвитку релігії стали помітним кроком у релігієзнавстві. Вони дозволяли розібратися в хаосі релігійних вірувань на обрядів, у т.ч. розібратися в таких складних релігіях як християнство, вивести з них найпростіші елементи.
Однак дуже швидко стали виявлятися недоліки анімістичної концепції. Етнографічні факти далеко не завжди вкладалися в її схему.
3. Теорія первісного монотеїзму
На противагу анімістичній концепції була висунута була висунута т.зв. теорія первісного монотеїзму. Вперше вона коротко була викладена в 1898 р. англійським фольклористом Ендрю Ленгом в роботі “Творення релігії”. Він звернув увагу на образи небесних богів у релігіях відсталих народів. Вчений заявив, що ці образи мають незалежне від анімізму походження.
Цю думку спробував продовжити лінгвіст та етнограф, священик католицької церкви Вільгельм Шмідт. Протягом багатьох років він писав 12-томну працю “Походження ідеї Бога” (1912-1955), в якій була викладена й обґрунтована теорія первісного монотеїзму.
У теоретичному плані В.Шмідт відійшов від еволюціонізму, а орієнтувався на теорію дифузіонізму, яка набула поширення серед тогочасних етнографів, передусім німецьких.
В.Шмідт виходив з того, що існувало “первісне одкровення”. Образи небесних божеств у віруваннях відсталих народів В.Шмідт оголосив залишками віри в Єдиного Бога-Творця, до образу якого лиш пізніше домішалися міфологічні, магічні та інші елементи. У католицьких колах ця теорія отримала помітне визнання.