Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metoduchka_texnichna_mex_CH_1.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
30.04.2019
Размер:
9.46 Mб
Скачать

Аксіоми статики

Аксіома 1 (умова рівноваги двох сил). Дві сили, прикладені до абсолютно твердого тіла, взаємно зрівноважуються (еквівалентні нулю) тільки тоді, коли вони однакові за величиною і діють уздовж однієї прямої у протилежних напрямах

; .

Ця аксіома справедлива тільки для абсолютно твердого тіла. Є необхідною і достатньою для рівноваги двох сил.

Аксіома 2. Рівновага (як і будь-який інший механічний стан) твердого тіла не порушиться, якщо до нього прикласти або забрати систему зрівноважених сил.

Наслідок з аксіом 1 і 2. Механічний стан абсолютно твердого тіла не порушиться від перенесення сили вздовж лінії її дії.

Дві різні системи сил прийнято вважати еквівалентними, якщо одну з них можна замінити іншою, не порушуючи стану вільного твердого тіла.

Одна сила, еквівалентна даній системі сил, називається рівнодійною, а сили цієї системи – складовими рівнодійної.

Сила, яка зрівноважує дану систему сил, називається зрівноважувальною цієї системи.

Рівнодійна і зрівноважувальна сили однієї і тієї ж системи рівні по модулю і діють по одній прямій у протилежні сторони.

Аксіома 3 (про паралелограм сил).

Рівнодійна двох сил, прикладених до тіла в одній точці (рис. 1.2), дорівнює векторній сумі цих сил і прикладена в тій самі точці

.

Рівнодійну двох сил можна знайти, побудувавши замість паралелограма сил трикутник сил. Тобто порядок додавання векторів на величину рівнодійної не впливає.

Рис. 1.2

Модуль рівнодійної сили визначається за теоремою косинусів

.

Напрям рівнодійної двох сил визначається діагоналлю паралелограма, побудованого на цих силах, як на сторонах.

В’язі та реакції в’язей. Принцип звільнення.

Вязі - це обмеження, що накладаються на положення і швидкості точок тіла у просторі.

Сила, з якою тіло діє на в’язь, називається силою тиску; сила, з якою в’язь діє на тіло, називається силою реакції або просто реакцією. Згідно аксіоми взаємодії, ці сили рівні по модулю і діють по одній прямій у протилежні сторони. Сили реакції і тиску прикладені до різних тіл, тому не є системою сил.

Сили, що діють на тіло, поділяються на активні і реактивні. Активні сили намагаються переміщати тіло, до якого вони прикладені. Реактивні сили протидіють цьому переміщенню. Принципова різниця активних і реактивних сил – величина реактивних сил залежить від величини активних, але не навпаки. Активні сили називають навантаженнями.

При розв’язанні задач статики невільне тіло умовно зображають як вільне з допомогою принципу звільнення.

Принцип звільнення – всяке невільне тіло можна розглядати як вільне, якщо відкинути в’язі, замінивши їх реакціями.

У результаті використання цього принципу одержуємо тіло, що знаходиться під дією деякої системи активних і реактивних сил.

Правило для визначення напрямку реакції в’язі. Напрямок реакції в’язі протилежний напрямку переміщення, яке ця в’язь забороняє.

Опори балок за їх будовою можна розділити на три основні типи (рис. 1.3):

  • шарнірно-рухома опора (опора А);

  • шарнірно-нерухома опора (опора В);

  • жорстке закріплення або защемлення (опора С).

Рис. 1.3

Шарнірно-рухома опора допускає поворот навколо осі шарніра і лінійне переміщення паралельно опорній площині. Якщо знехтувати тертям на опорі і в шарнірі, то реакція такої в’язі буде направлена перпендикулярно опорній площині і невідома тільки за модулем (одна невідома).

Шарнірно-нерухома опора допускає тільки поворот навколо осі шарніра і не допускає ніяких лінійних переміщень. Реакція такої опори направлена перпендикулярно осі шарніра; модуль і напрям її невідомі (дві невідомі). При розв’язку задач таку реакцію розкладають на дві взаємно перпендикулярні складові, невідомі за модулем, але відомі за напрямом.

Жорстке закріплення (защемлення) не допускає ні лінійних переміщень, ні поворотів защемленого кінця балки. Жорстке защемлення замінюють реактивною силою, невідомою за модулем і напрямом, і реактивним моментом (три невідомих). Реактивну силу, невідому за напрямом, розкладають на дві взаємно перпендикулярні складові.

Якщо при розв’язку задач реактивна сала або реактивний момент одержують із від’ємним знаком, то дійсний їх напрям протилежний прийнятому на рисунку.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]