Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Maligina_V.D.Metod._vkaz._po_vikon.lab.robit.Mi....doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
30.04.2019
Размер:
3.1 Mб
Скачать

Виділення елективної культури протею.

Протей (proteus vulgeris) - дрібні грамнегативні, безспорові палички з різко вираженими гнилісними властивостями. Протей - факультативний анаероб, зброджує вуглеводи з утворенням кислот і газів. Він добре розвивається як при температурі 25С, так і при 37С. Характерною особливістю протею є його дуже енергійна рухливість. Ця властивість лежить в основі методу виявлення протею на харчових продуктах і відокремлення його від інших бактерій. Деякі види протею виділяють токсичні речовини.

Для виділення протею можна використовувати таку методику.

М'ясо ріжуть на маленькі шматочки, кладуть у пробірку, заливають на 1/3 водою, закривають ватною пробкою і розміщують у термостаті при температурі 35 - 37С. Через 2 - З дні в пробірці утворюється безліч рухомих бактерій. Готують мазок, забарвлюють за Грамом і розглядають під мікроскопом.

Виділення елективної культури картопляної палички.

Картопляна паличка (bac. Mezentericus) широко розповсюджена в природі, постійно зустрічається на картоплі, потрапляє на неї з ґрунту, може бути й на інших продуктах. Це рухома спороутворююча, грампозитивна, паличка, сапрофіт, анаероб, оптимальна температура її розвитку 30-45С. Отримання елективної культури картопляної палички базується на термостійкості її спор і застосування специфічного середовища живлення.

Очищену сиру картоплю нарізають шматочками товщиною 1 мм і з усіх боків натирають її крейдою для нейтралізації кислот клітинного соку. Підготовлену картоплю кладуть в чашку Петрі та прогрівають на водяній бані при температурі 80С 10 хвилин. Після цього чашку Петрі ставлять у термостат при температурі 37С на декілька днів для появи складчастого зморшкуватого нальоту сіро-коричневого кольору. Мазок забарвлюють за Грамом і розглядають під мікроскопом.

Виділення елективної культури сінної палички.

Сінна паличка (Bacilous subtiles) - аеробні, рухомі, грампозитивні, спороутворюючі бактерії. Спори їх відрізняються високою термостійкістю. Оптимальна температура розвитку 35-45С. Сінна паличка широко розповсюджена в природі і є збудником псування багатьох продуктів ( м'ясо, риба, яйця та інші). Завдяки наявності протеолітичних ферментів для одержання елективної культури сінної палички поміщають в колбу сіно, наливають воду і накривають ватною пробкою. Кип'ятять 10 хвилин, потім поміщають в термостат при температурі 25-30С. Через 2 дні на поверхні рідини з'явиться сіро-біла плівка, яка складається з паличок. 3 виготовленого матеріалу роблять мазок і забарвлюють за Грамом.

Контрольні запитання.

1. Що таке елективна культура і як її одержують?

2. Яке практичне значення має метод елективного культивування мікроорганізмів?

3. Що таке молочнокисле бродіння і в чому воно полягає?

4. Яку форму мають клітини молочнокислих бактерій?

5. Які умови постановки досліду сприяють накопиченню молочнокислих бактерій і як обмежується розвиток сторонньої мікрофлори?

  1. В чому полягає біохімізм маслянокислого бродіння? Умови маслянокислого бродіння.

7. Яку форму мають клітини маслянокислих бактерій і чи утворюють вони спори? Який їх тип дихання?

8. Які умови постановки опиту сприяють накопиченню маслянокислих бактерій і як обмежують розвиток сторонньої мікрофлори?

9. Що таке оцтовокисле бродіння і в чому полягає його біологічне значення?

10. Яка форма клітин оцтовокислих бактерій? Їхня рухомість, тип дихання?

11. Які умови постановки опиту сприяють накопиченню в середовищі оцтовокислих бактерій і як обмежують розвиток сторонньої мікрофлори?

12. Якими властивостями відрізняються гнилісні мікроорганізми? Їхня роль в процесах псування харчових продуктів?

13. Яка форма характерна для клітин протею? Рухомість, тип дихання протею.

14. Назвіть умови постановки опиту щодо накопичення в середовищі протея і як обмежують розвиток сторонньої мікрофлори?

15. Які морфологічні та культурні ознаки картопляної палички?

16. Які умови постановки опиту дозволяють отримати елективну культуру картопляної палички і як обмежують розвиток сторонньої мікрофлори?

17. Які морфологічні та культурні ознаки сінної палички?

18. Які умови постановки опиту дозволяють отримати елективну культуру сінної палички і як обмежують розвиток сторонньої мікрофлори?

Рис. 8 Профіль колоній мікроорганізмів.

А - вигнутий Д – плоский

Б – кротевидний Є – опуклий

В – бугристий Ж - краплевидний

Г – обертаючий в агар З - конусовидний

Рис. 9 Край колоній

А – гладкий Д - неправильний

Б – хвилястий Є - війовий

В – зубцюватий Ж -нитяний

Г – лопатевий З – ворсовий

І - гіллястий

А

Б

В

Г

Д

Є

Рис.10 Особливості росту штриха

А — суцільний з рівним краєм

Б — суцільний із хвилястим краєм

В — чітковидний;

Г — дифузійний

Д — перистий;

Є — різоїдний

Лабораторна робота 9.

Посів мікрофлори плотних та рідинних харчових продуктів

Завдання

  1. Ознайомитись з правилами відбору середньої проби харчових продуктів для аналізу.

  2. Відібрати пробу харчових продуктів та зробити посів у чашки Петрі на МПА.

  3. Підрахувати колонії, та визначити кількість мікроорганізмів які зростали на живильному середовищі у чашках Петрі.

Посів мікрофлори молока, безалкогольних напоїв, мінеральної води,

пива та квашених овочей та інших рідинних продуктів.

Посів мікрофлори молока, безалкогольних напоїв та мінеральної води робиться в розведенні 1:100, пива 1:1000, розсолу квашених овочів 1:10000. Розведення готують таким чином: набирають стерильною піпеткою І мл рідинного продукту та наливають у колбочку, в якій знаходиться 99 мл стерильної водопровідної води. Отримують розведення 1:100. Після перемішування І мл рідини переносять в стерильну чашку Петрі. Для отримання розведення 1:1000 беруть 3 пробірки та додають до них по 9 мл стерильної води. І мл пива наливають першу пробірку, перемішують його з водою, потім з цієї суміші І мл наливають у другу пробірку, а із другої до третьої пробірки. З третьої пробірки беруть І мл перемішаного розчину (розведення 1:1000) та переносять до чашки Петрі, заливають МПА. Для отримання розведення 1:10000 необхідно брати 4 пробірки (розведення проводять як і у попередньому варіанті).

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.