Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Maligina_V.D.Metod._vkaz._po_vikon.lab.robit.Mi....doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
30.04.2019
Размер:
3.1 Mб
Скачать

Методи кількісного обліку мікроорганізмів.

Для дослідження мікрофлори сировини, напівфабрикатів, готової продукції, проведення санітарно-бактеріологічного контролю проводять кількісний облік мікроорганізмів.

Методи підрахунку поділяють на прямі та непрямі.

Прямий метод використовують, якщо на чашці Петрі виросла невелика кількість колоній, вони досить великі за розміром та ізольовані одна від одної. Це дозволяє їх легко підрахувати, помічаючи восковим олівцем на нижній стороні чашці Петрі.

До непрямих методів відносять методи підрахунку з використанням пластини Лафара або камери Вольфюгеля.

Пластина Лафара - це кругла скляна пластинка, розподілена на сегменти та сектори (їх 6), діаметр кола дорівнює діаметру чашки Петрі (10 см). Пластину накладають на чашку так, щоб її центр співпадав з центром чашки Петрі.

При рівномірному розподілі мікроорганізмів підраховують їх кількість в одному секторі та помножують на 6. Якщо колоній багато і вони на чашці Петрі розташовані нерівномірно, то підраховують колонії у 3-4 секторах, а потім перераховують на всю площу чашки Петрі. Визначивши кількість колоній, що виросли і враховуючи ступінь розведення можна підрахувати кількість мікроорганізмів в 1 г чи в 1 мл дослідного матеріалу.

Наприклад, якщо при розведенні 1:10000 виросло 150 колоній мікроорганізмів, в 1 мл (г) буде 1500000 колоній мікроорганізмів (число організмів помножується на розведення). Це і є мікробне число об’єкта дослідження.

Методика обліку мікроорганізмів в чашках Петрі за допомогою камери Вольфюгеля.

Рахункова камера складається з 144 квадратів (S=1 см2), по діагоналі кожні квадрати розподілені на 9 малих квадратів. За допомогою лупи підраховують кількість колоній у 12 квадратах: 4 - в центрі та 8 - периферійних, записуючи число колоній у кожному квадраті. Получену суму поділяють на число підрахованих квадратів і знаходять кількість мікроорганізмів у 1 см2.

Наприклад, якщо всього в 12 квадратах підраховано 232 колонії, то середня кіль кість колоній на 1см2 буде складати приблизно 19 (232:12). Для визначення числа колоній на усій чашці Петрі треба кількість колоній в 1см2 помножити на площу чашки Петрі, яка дорівнює 78,6 см2. Таким чином загальне число колоній в чашці Петрі буде дорівнювати 1520 (19*78,6).

Контрольні запитання

  1. Дати характеристику зонам сапробності води?

  2. Які санітарно-показникові мікроорганізмі присутні у воді?

  3. Як визначається кількість мікроорганізмів у воді?

  4. Методи визначення мікроорганізмів у повітрі?

  5. В чому полягає методика визначення кількості мікроорганізмів у повітрі седиментаційним методом?

  6. Поясніть методику посіву мікроорганізмів за допомогою апарата Кротова.

  7. Які санітарно-показникові мікроорганізми знаходяться у повітрі?

  8. Охарактеризуйте методи кількісного обліку мікроорганізмів.

Лабораторна робота 8. Вивчення елективних культур. Завдання.

  1. Поясніть поняття "елективна культура" та розкрийте принцип її виділення.

  2. Ознайомитись з морфологічними та фізіологічними ознаками, з практичним значенням елективної культури виділених мікроорганізмів .

  3. Поставити дослід для одержання елективної культури заданих мікроорганізмів.

Елективною ( вибірковою) культурою називається культура, яка уявляє один визначений вид або визначену фізіологічну групу мікроорганізмів.

Для одержання елективної культури мікроорганізмів підбирається специфічне живильне середовище, яке забезпечує переважний розвиток дослідних мікроорганізмів.

Елективний метод вирощування застосовується не тільки для одержання накопичених культур, але й також виявлення та урахування у досліджуваному об'єкті окремих мікроорганізмів, які на стандартних середовищах живлення не ростуть, а якщо й ростуть, то їх важко відрізнити від інших.

В даній методиці приводяться способи одержання елективних культур деяких практично важливих мікроорганізмів, які використовуються в харчовій промисловості, а також розповсюджених збудників псування харчових продуктів.