3. Послуги:

1) побутові: харчування, житло, обслуговування, відпочинок;

2) ділові: технічні, інтелектуальні, фінансові;

3) соціальні: освіта, охорона здоров'я, безпека, розвиток (музеї, театри, клуби, екскурсії);

4) виробничого призначення: експлуатація, ремонт, консультація.

72 Характеристики та завдання асортиментної політики. Формування асортименту

Асортимент виробів — важлива складова товарної політики.

Це:визначення наборів товарних груп (видів, підвидів, марок);

оптимальне співвідношення базових моделей та їх модифікацій;

встановлення співвідношення присутності на ринку товарів, що знаходяться на різних стадіях життєвого циклу.

Серед завдань асортиментної політики: задоволення попиту та завоювання нових покупців, оптимізація фінансових результатів фірми та використання її технологічного досвіду.

Асортиментна політика підприємства припускає певний курс дій або наявність наперед запланованих принципів, які забезпечували б спадкоємність рішень і заходів в області формування товарного асортименту.

Номенклатура товарів - сукупність всіх асортиментних груп товарів і товарних одиниць фірми. Товарна номенклатура має певну ширину, довжину і глибину. Ширина товарної номенклатури - показник пропонованих асортиментних груп. Довжина товарної номенклатури - загальна кількість товарних одиниць.

Глибина товарної номенклатури - кількість варіантів кожного товару з асортиментного ряду. Узгодженість товарної номенклатури - рівень спорідненості різних товарних ліній щодо кінцевого використання, виробничих вимог, каналів розподілу і т.д.

Товарний асортимент - склад товару за типами, видам марками, розмірами. Характеристики асортименту: ширина - кількість пропонованих асортиментних груп; глибина - кількість позицій в кожній асортиментній групі.

Для вітчизняних виробників застосовують наступні принципи формування асортименту:

• функціональний - враховує основні призначення продукції (одяг, їжа побутова техніка);

• мотив - групування товарів за споживчими перевагами і призначенню (дитячі іграшки, навчальні посібники);

• збуту - групування товарів по місцю в системі розподілу і місцем продажу (продаж в універсами, по каталогах, зразках);

• ціновою - групування товарів за ціною (дешеві, дорогі).

Товарні лінії мають тенденцію з часом продовжуватися. Надлишок виробничих потужностей спонукає освоювати нові зразки продукції. Відділи продажів і дистриб’ютори постійно вимагають оновлення асортименту для задоволення купувальних потреб. Таким чином, вони впливають на виробника з метою продовження товарної лінії.

Проте з появою нових одиниць продукції збільшуються витрати на дизайн, інженерні розробки, переналагодження виробництва, просування на ринок нових товарів і тому подібне. Тому часто фірми-виробники на це не погоджуються. Іноді вони скорочують товарну лінію або модернізують її.

Модернізація товарної лінії передбачає розробку і виробництво вдосконаленої продукції старого асортименту. Важливо правильно визначити час виходу на ринок модернізованої продукції - не дуже рано, щоб не пошкодити продажам поточного асортименту, але і не надто пізно, щоб вдосконалений продукт конкурентів не став популярним.