- •Розділ 2 Прогнозування на основі часових рядів
- •2.1. Поняття часового ряду
- •2.2. Основні показники часових рядів
- •2.3. Розклад ряду динаміки на складові компоненти
- •2.4. Перевірка гіпотези про існування основної тенденції динаміки
- •А) Перевірка різниці середніх рівнів
- •Виробництво цукру-піску в Україні
- •Б) Перевірка методом Форстера - Стюарта
- •Динаміка виробництва цукру-піску в Україні
- •2.5. Вибір моделі основної тенденції
- •Розділ з Статистичні методи визначення трендів
- •3.1. Типи статистичних методів
- •3.2. Метод ковзної середньої
- •Закінчення табл.3.1
- •3.3. Метод найменших квадратів
- •Варіація внаслідок тенденції є різницею загальної й випадкової варіацій, тобто
- •Для лінійної функції дисперсії мають вигляд
- •3.4. Метод скінченних різниць
- •3.5. Прогнозування на підставі середніх значень
- •3.6. Прогнозування на основі екстраполяції тренду
- •3.7. Метод експоненціального згладжування (метод Брауна)
- •Розрахунок оцінок прогнозів
- •Динаміка виробництва сталевих труб в Україні, млн.Т
- •Розрахунок оцінок прогнозів
- •3.8. Метод гармонічних ваг
2.3. Розклад ряду динаміки на складові компоненти
Одним з основних завдань аналізу рядів динаміки соціально-економічних явищ є їх розкладання на складові компоненти на основі виділення факторів, що найбільше на нього впливають. Такі фактори діють у різних напрямках і, як правило, є невідомими. Вони часто змінюються і на майбутні показники рядів динаміки можуть впливати менше, ніж на попередні.
Залежно від дії факторів існують два підходи до поділу ряду динаміки на складові компоненти. Згідно а першим у часових рядах виділяють основну тенденцію динаміки (тренд), сезонну, циклічну і випадкову компоненти.
Основна тенденція охоплює, як правило, великий проміжок часу. Вона відображає або постійне зростання, або постійний спад, або ж чергування періодів піднесення й спаду досліджуваного явища. Тренд пояснює наявність постійних факторів, що діють в одному напрямку.
Сезонна компонента (сезонні коливання) формується під дією періодичних коливань зі сталим періодом, що дорівнює 12 місяців.
Циклічна компонента (циклічні коливання) відрізняється від сезонної тим, що в неї більший період коливання, а самі коливання, як правило, періодичні. Якщо ж коливання є нерегулярними й відбуваються під впливом випадкових факторів, їх називають випадковими, а відповідну компоненту - випадковою.
Основні компоненти по-різному можуть впливати на величину рівнів ряду динаміки. В одних випадках значення рівнів часових рядів є добутком даних компонент (мульти-плікативні)
(2.15)
в інших - сумою компонент (адитивні)
(2.16)
де Т - основна тенденція динаміки; С, Ц, В - відповідно сезонна, циклічна й випадкова компоненти.
Тип зв'язку між компонентами ряду можна визначити за нормальним розподілом відхилень емпіричних рівнів від теоретичних (тренду). Якщо абсолютні відхилення нормальні, зв'язок є адитивний, відносні - мультиплікативний.
Тип зв'язку між компонентами можна також визначити за динамікою відхилень фактичних рівнів від тренду ( ) або ( / ). Якщо абсолютні відхилення мають тенденцію до зростання, а відносні змінюються приблизно на одному рівні, це свідчить про мультиплікативний зв'язок між трендом і сезонними коливаннями.
Другий підхід базується на тому, що рівні часових рядів розкладаються на дві складові - детерміністичну і випадкову (стахастичну). Детерміністична компонента характеризує вплив постійно діючих факторів, а випадкова - випадкових.
Особливістю аналізу рядів динаміки соціально-економічних процесів є те, що Їх рівні розглядаються як випадкові величини, що змінюються в часі. Ці зміни описуються випадковими функціями, залежними від часу, а динамічний ряд є реалізацією випадкового процесу. Отже, часовий ряд можна описати формулою
(2.17)
де f (t) - деяка невипадкова функція часу, яку називають трендом (основною тенденцією динаміки); В(t) - випадкова величина (випадкова компонента), математичне сподівання М[В(t)] якої дорівнює нулю, а дисперсія D[В(t)] є обмеженою.
Таким чином, функція f(t) визначає загальну тенденцію розвитку досліджуваного явища.