
- •Розділ 2 Прогнозування на основі часових рядів
- •2.1. Поняття часового ряду
- •2.2. Основні показники часових рядів
- •2.3. Розклад ряду динаміки на складові компоненти
- •2.4. Перевірка гіпотези про існування основної тенденції динаміки
- •А) Перевірка різниці середніх рівнів
- •Виробництво цукру-піску в Україні
- •Б) Перевірка методом Форстера - Стюарта
- •Динаміка виробництва цукру-піску в Україні
- •2.5. Вибір моделі основної тенденції
- •Розділ з Статистичні методи визначення трендів
- •3.1. Типи статистичних методів
- •3.2. Метод ковзної середньої
- •Закінчення табл.3.1
- •3.3. Метод найменших квадратів
- •Варіація внаслідок тенденції є різницею загальної й випадкової варіацій, тобто
- •Для лінійної функції дисперсії мають вигляд
- •3.4. Метод скінченних різниць
- •3.5. Прогнозування на підставі середніх значень
- •3.6. Прогнозування на основі екстраполяції тренду
- •3.7. Метод експоненціального згладжування (метод Брауна)
- •Розрахунок оцінок прогнозів
- •Динаміка виробництва сталевих труб в Україні, млн.Т
- •Розрахунок оцінок прогнозів
- •3.8. Метод гармонічних ваг
3.7. Метод експоненціального згладжування (метод Брауна)
Суть методу експоненціального згладжування, розробленого Р.Г.Брауном, полягає в тому, що часовий ряд вирівнюється з допомогою зваженої ковзної середньої, ваги якої підпорядковані експоненціальному закону. Зважена ковзна середня з експоненціальне розподіленими вагами характеризує значення процесу в кінці досліджуваного проміжку, тобто є певною середньою характеристикою рівнів ряду. Саме ця властивість і використовується для прогнозування динаміки. Виходячи з властивості існування інерції при моделюванні соціально-економічних процесів, внаслідок якої вони відбуватимуться в період, що прогнозується гак само, як і в досліджуваному, зважену ковзну середню правомірно використовувати для прогнозування.
Нехай
заданий часовий ряд
описується
многочленом р-го
порядку
де
- коефіцієнти
ряду;
-
випадкова
величина.
Необхідно при відомих рівнях ряду знайти його значення (п + l; l == 1, 2, ..., L) в момент часу t шляхом зваження спостережень так, щоб наступним спостереженням відповідали більші ваги, ніж попереднім.
Прогноз рівнів ряду , у момент часу (t + l; tt =n) будують, розкладаючи його в ряд Тейлора:
де
-
İ-та
похідна в момент часу t.
Згідно з теоремою Брауна - Маєра довільна і-та похідна (İ= 0, 1, 2, ..., р) з рівняння (3.46) може бути виражена через лінійні комбінації експоненціальних середніх до (р + і)-го порядку. Отже, основною метою експоненціального згладжування є знаходження рекурентних уточнень оцінок коефіцієнтів ряду (3.45).
Перш ніж виводити формули експоненціального згладжування, наведемо означення.
Експоненціальною середньою першого порядку для ряду у, називається вираз
де а - параметр згладжування (0 < а < 1).
Експоненціальна середня к-го порядку для ряду має вигляд
Для обчислення експоненціальної середньої Браун отримав рекурентну формулу
Функція (3.49) є лінійною комбінацією всіх попередніх спостережень. Ваги, які відповідають минулим рівням, зменшуються за геометричною прогресією.
Використовуючи рекуретну формулу (3.49), запишемо рівняння для знаходження експоненціальних середніх:
де
(y)
–
експоненціальна İ
-го порядку.
Покажемо тепер, як на основі системи (3.50) знаходяться коефіцієнти відповідних моделей. Нехай задана лінійна модель
Згідно
з теоремою Брауна - Маєра дістаємо
систему рівнянь для знаходження невідомих
параметрів a·0
і а1
через експоненціальні середні
і
:
Звідси
Запишемо вирази для знаходження експоненціальних середніх
і початкових умов
Прогноз для рівняння (3.51) знаходимо за формулою
де l - період прогнозу.
Похибка при лінійному прогнозуванні визначається за формулою
де
- середньоквадратична похибка, обчислена
для відхилень від лінійного тренду,
і
- відповідно
фактичні й теоретичні (знайдені на
основі прогнозу) значення членів ряду;
f-число
ступенів свободи.
Якщо ряд динаміки описується параболою другого порядку
то основні показники експоненціального згладжування розраховуються за такими формулами:
1) початкові умови:
2) експоненціальні середні:
3) оцінки коефіцієнтів тренду
4) модель, за якою робиться прогноз,
5) похибка прогнозу
Оцінку параметрів а0, а1, а2 найкраще знаходити методом найменших квадратів.
У методі експоненціального згладжування важливим є вибір параметра згладжування а, оскільки при різних його значеннях прогнозні значення рівнів також різні. Якщо α наближається до одиниці, це свідчить про великий вплив на прогноз лише останніх спостережень; якщо а наближається до нуля, то ваги рівнів зменшуються повільно, тобто при прогнозуванні враховуються всі (або майже всі) попередні спостереження.
Коли є впевненість, що початкові умови досить правильні, параметр α беруть таким, що наближається до нуля;
у противному разі слід брати великі значення α. На практиці для знаходження значень параметра згладжування користуються формулою
яка відображає залежність лише від загальної кількості рівнів ряду динаміки п.
Нарешті, слід звернути увагу на те, що метод експоненціального згладжування в основному забезпечує хороші результати при прогнозуванні часових рядів з великою кількістю спостережень. Для коротких рядів динаміки він часто "не спрацьовує". Останнє пояснюється тим, що економічні часові ряди, як правило, досить короткі (15-20 спостережень), тому для невеликих значень темпів зростання і приросту даний метод "не встигає" відобразити всі зміни. Крім того, точність прогнозу значною мірою залежить від початкових умов і параметра а.
Приклад 1. Використовуючи дані про урожайність соняшника в Україні за 1966-1984 pp. (табл. 3.13), визначити методом експоненціального згладжування прогноз урожайності соняшника на 1985-1990 pp.
Тренд ряду динаміки врожайності соняшника, знайдений за методом найменших квадратів, має вигляд
Параметр згладжування а при я = 19 набуває значення
Таблиця 3.13
Фактичні й теоретичні (розрахункові) значення врожайності соняшника в Україні
Рік |
Значення рівня |
|
|
|
|
фактичне у |
теоретичне
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1966 |
15,8 |
16,79 |
-0,99 |
0,9801 |
1967 |
16,6 |
16,62 |
-0,02 |
0,0004 |
1968 |
15,8 |
16,45 |
-0,65 |
0,4225 |
1969 |
18,2 |
16,28 |
1,92 |
3,6864 |
1970 |
15,4 |
16,11 |
-0,71 |
0,5041 |
1971 |
15,8 |
15,94 |
-0,14 |
0,0196 |
1972 |
13,6 |
15,77 |
-2,17 |
4,7089 |
1973 |
18,1 |
15,60 |
2,50 |
6,2500 |
1974 |
17,3 |
15,43 |
1,87 |
3,4969 |
1975 |
14,1 |
15,26 |
- 1,16 |
1,3456 |
1976 |
12,3 |
15,09 |
-2,79 |
7,7841 |
1977 |
15,7 |
14,92 |
0,78 |
0,6084 |
1978 |
14,3 |
14,75 |
-0,45 |
0,2025 |
1979 |
16,0 |
14,58 |
1,42 |
2,0164 |
1980 |
13,4 |
14,41 |
- 1,01 |
1,0201 |
1981 |
14,2 |
14,24 |
- 0,04 |
0,0016 |
1982 |
15,6 |
14,07 |
1,53 |
2,3409 |
1983 |
13,7 |
13,90 |
-0,20 |
0,0400 |
1984 |
14,0 |
13,73 |
0,27 |
0,0729 |
Разом |
289,9 |
289,94 |
0 |
35,5014 |
Початкові умови визначаємо за формулою (3.55):
Далі обчислюємо експоненціальні середні першого і другого порядків за формулою (3.54):
Звідси оцінки параметрів лінійного тренду
Отже, прогноз урожайності соняшника в Україні робиться згідно з моделлю
Похибки прогнозованих значень знайдемо за формулою (3.57). Після відповідних обчислень наведемо оцінки прогнозів урожайності соняшника на 1985-1990 pp. (табл. 3.14).
Таблиця 3.14