Модуль №2. „зобов’язання за міжнародним приватним правом. Міжнародний цивільний процес. Міжнародний комерційний арбітраж” Тема 10. Право інтелектуальної власності у міжнародному приватному праві.

Основні питання:

1. Поняття права інтелектуальної власності.

2. Національне законодавство держав про авторське право та його об'єкти.

3. Міжнародні договори з питань авторського права та об'єкти авторського права.

4. Правове регулювання суміжних прав.

5. Захист авторських та суміжних прав іноземних громадян в Україні.

6. Захист авторських прав та суміжних прав громадян України за кордоном.

7. Співпраця держав СНД у сфері авторського права та суміжних прав.

8. Співвідношення матеріально-правових та колізійних норм, що застосовуються до відносин у сфері авторського права та суміжних прав.

9. Об'єкти, що регулюються нормами патентного права.

10. Національне законодавство держав, що охоплюється патентним правом.

11. Національне законодавство України про патентування.

12. Міжнародні договори про охорону промислової власності.

13. Поняття конвенційного пріоритету.

14. Співвідношення матеріально-правових та колізійних норм, що застосовуються до відносин у сфері патентного права.

Контрольні питання та питання для самостійної роботи

1. Що розуміється під терміном «інтелектуальна власностість»?

2. Що розуміється під територіальним характером авторських прав та прав на винаходи?

3. В яких міжнародних угодах приймає участь Україна та в яких редакціях?

4. Які основні відмінності між Всесвітньою конвенцією про авторське право та Бернською конвенцією про охорону літературних та художніх творів?

5. Як вирішуються питання охорони авторського права у відносинах між Україною та країнами СНД?

6. Що розуміється під терміном «промислова власність»?

7. Які права надаються іноземцям на винаходи в Україні?

8. Що необхідно зробити для забезпечення прав на вітчизняні винаходи за кордоном?

9. В чому сутність конвенційного пріоритету?

10. Який зміст Євразійської патентної конвенції країн СНД?

11. Який зміст ліцензійних угод?

12. Як охороняються в Україні товарні знаки іноземних фірм?

13. Які питання промислової власності виникають при створенні підприємств з іноземними інвестиціями?

Практичні завдання:

Задача 1.

Видавництво Агентства друку «Новости» на початку 70-х років видало в Лондоні англійською мовою спогади маршала Г. К. Жукова, цікавість до яких виявляли читачі не тільки в Москві і Лондоні, а й у всьому світі.

Чи підпадає під дію Бернської конвенції книга Г. К. Жукова? Якщо так, то на підставі яких положень? Чи був СРСР учасником Бернської конвенції? З якого часу Росія стала членом Бернського союзу, утвореного державами - учасницями Конвенції?1 Чи є Україна учасницею Бернської конвенції та Бернського союзу? Чи будуть аналогічно захищені права авторів - громадян України за кордоном у подібно змодельованій ситуації?

Задача 2.

Музика Імре Кальмана з його оперет виконувалася музикантами оперних театрів колишнього СРСР. В середині 50-х років до Міністерства культури СРСР звернувся адвокат удови Кальмана з питаннями про юридичні підстави виконання творів Імре Кальмана радянськими музикантами та з вимогою про захист майнових прав удови композитора.

Що є правовою підставою виконання музичних творів? На яких підставах можуть виконуватися твори вказаного композитора різноманітними культурними центрами, наприклад, музикантами Львівського національного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької, засобами телерадіомовлення? Які права мали та мають нині спадкоємці автора музичного твору?

Задача 3.

У російському науково-дослідному інституті сталі була розроблена система динамічного захисту танків. Були подані заявки і отримані патенти у 12 країнах, у тому числі в Україні та в Пакистані. Харківський завод ім. Малишева поставляє танк Т80УД до Пакистану саме з цією системою захисту.

Між науково-дослідним інститутом сталі та заводом-виготовлювачем у Харкові виник спір з приводу цієї поставки, який розглядав арбітраж у Швейцарії.

Чи може постачальник виробу поставляти танки до Пакистану без дозволу патентоволодільця? В якому договорі (договорах) і між ким може бути врегульоване питання про права розробника системи захисту танків?

Задача 4.

На будівництві метро в столиці США м. Вашингтоні було використано винахід (спосіб електрозварювання), створений Інститутом Патона в Києві.

На яких умовах могла бути укладена угода про використання цього технічного рішення у США?

Література:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України (далі — ВВР).— 1996.— №30.— Ст.141.

2. Про охорону прав на винаходи і корисні моделі: Закон України від 15.12.1993 р. №3687-ХІ.

3. Євразійська патентна конвенція (1994 р.).

4. Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем: Закон України від 05.10.1997 р. №621/97-ВР.

5. Вашингтонський договір про інтелектуальну власність щодо інтегральних мікросхем (1989 р.)

6. Про охорону прав на знаки для товарів та послуг: закон України від 15.12.1993 р. №3689-ХІІ.

7. Паризька конвенція з охорони промислової власності (1883 р.)

8. Про охорону прав на знаки для товарів та послуг: Закон України від 15.12.1993 р. №3689-ХІІ.

9. Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків (1891 р.).

10. Про авторське право і суміжні права: Закон України від 23.12.1993 р. №3792-ХІІ.

11. Міжнародна конвенція про охорону прав виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення (1961 р.)

12. Всесвітня конвенція про авторське право (1952 р.)

13. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-ІУ // ВВР.— 2003.— №40-44.— Ст.356.

14. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436-ІУ // ВВР.— 2003.— №18, №19-20, №21-22.— Ст.144.

15. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони прав на зазначення походження товарів» від 15 листопада 2002 р. // Інтелектуальна власність — 2002. — № 1.

16. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення прав на об'єкти права інтелектуальної власності» від 5 квітня 2001 р. // Інтелектуальна власність. — 2001. - № 4.

17. Авторське право і суміжні права. Європейський досвід: У 2-х книгах / За ред. А. С. Довгерта. — Книга 1: Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України / Уклад. Р. В. Дроб'язко. — К.: Ін Юре, 2001. — 520 с. — Книга 2: Виступи, статті європейських спеціалістів / Уклад. В. С. Дроб'язко. - К.: Ін Юре, 2001. - 460 с.

18. Бадиця І. А. Авторське, винахідницьке право, право на відкриття і міжнародний захист авторських прав. — К., 1997. — 107 с.

19. Минков А. Международная охрана интеллектуальной собственности. – СПб., 2001. – 345 с.

20. Ващинець І. Деякі проблеми реалізації права слідування за чинним законодавством України // Право України.- 2005.- № 3.-С. 76-79.

21. Капіца Ю. Напрями адаптації законодавства України у сфері охорони інтелектуальної власності до законодавства Європейського Союзу // Право України.- 2005.- № 1- С. 66-70.

22. Блинников В. И., Григорьев А. Н., Еременко В. И. Комментарий евразийского патентного законодательства.- М.: Экзамен, 2003.-352 с.

23. Богуславский М. М. Венская конвенция о договорах международной купли-продажи товаров и вопросы охраны интеллектуальной собственности // Московский журнал международного права.- 1992.-№3.-С. 105-118.

24. Богуславский М. М. Вопросы авторского права в международных отношениях: Международная охрана произведений литературы и науки.- М.: Наука, 1973.- 336 с.

25. Богуславскш М. М. Международная охрана прав на изобретения // Советский ежегодник международного права. 1964-1965.-М.: Наука, 1966.-С.230-251.

26. Богуславский М. М. Международная охрана промышленной собственности / Парижская конвенция / Под общ. ред. В. Н. Бакастова.- М.: Центр научн. исследований, ин-т патент, и техн.-зкон. исследований, 1967.- 80 с.

27. Богуславскш М. М. Патентные вопросы в международных отношениях: Международно-правовые проблемы изобретательства-М.: Изд-во Акад. наук СССР, 1962.- 343 с.

Тема 11-12. Зобов’язання у міжнародному приватному праві та способи забезпечення їх виконання. Позовна давність. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності, зовнішньоекономічних контрактів і право, що застосовується до них.

Основні питання:

1. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Поняття зовнішньоекономічного договору.

2. Колізійні питання зобов’язального права. Автономія волі сторін у зобов’язальному праві.

3. Теорія “лекс меркаторія”.

4. Концесійні договори.

Контрольні питання та питання для самостійної роботи

1. Що розуміється під принципом автономії волі сторін у міжнародному приватному праві?

2. Що розуміється під зовнішньоекономічними та зовнішньоторговими правочинами?

3. Які правила встановлені діючим законодавством відносно форми зовнішньоторгового договору?

4. Які вимоги пред’являються до угоди сторін про право, яке належить застосувати?

5. Як застосовуються колізійні норми українського законодавства до зобов’язальних відносин?

6. Як визначається право застосування за відсутності угоди сторін?

7. Що розуміється під принципом встановлення права найбільш тісно пов’язаного із цивільно-правовими зобов’язаннями, ускладненими іноземним елементом?

8. Яке значення має Віденська конвенція про договори міжнародної купівлі-продажу 1980 р. та в яких випадках вона застосовується?

9. Що розуміється під субсидіарним застосування національного права відповідної держави до відносин, що регулюються Віденською конвенцією 1980 р.?

10. Яке значення мають Принципи міжнародних комерційних договорів ЮНІДРУА?

11. Який зміст ІНКОТЕРМС-2000?

12. Яка природа та зміст концесійних договорів та угод про розділ продукції?

13. Як вирішуються питання застосування права відносно лізингу та факторингу?

Завдання 1.

Проведіть порівняльний аналіз вирішення проблеми визначення права, яке належить застосовувати відносно речового та зобов’язального права. В якій галузі більш складно встановити зв’язок правовідносин з певною правовою системою?

Завдання 2.

Складіть можливі варіанти умов про право застосування для проекту контракту, який повинен бути укладений з іноземною фірмою.

Практичні завдання:

Задача 1.

Нідерландський музей уклав з німецькою організацією (фондом) договір про обмін однієї з картин Рубенса на автопортрет Лукаса Кранах. Договір був укладений на англійській мові, причому у ньому застосовувалися специфічні саме для англійського права терміни права купівлі-продажу товарів. Переговори в основному проходили у Нідерландах, де і був підписаний текст договору. Прямої вказівки на право застосування у договорі немає.

Яке право належить застосовувати до договору міни? Чи може у даному випадку бути встановлена характерна дія, про яку говорить швейцарське законодавство (ст.117 Федерального закону Швейцарії “Про міжнародне приватне право” від 18 грудня 1987 р. (із змінами 1998 р.)), у випадку розгляду спору з цього договору міни у Швейцарії? Які обставини, що свідчать про вибір (мається на увазі) англійського права сторонами, можуть мати значення у даному випадку? Що можна рекомендувати сторонам при укладанні договорів для запобігання у майбутньому спорів щодо права застосування?

Задача 2.

Гамбургська фірма продала лондонській торговій фірмі 1000 т. масла. У договорі містилась умова про застосування німецького права та встановлена підсудність німецькому суду. В інших умовах міститься посилання на норми Німецького цивільного уложения, якими передбачається відповідальність продавця за недоліки проданого товару.

Коли спір розглядався у суді в Гамбурзі, англійська фірма заявила, що до договору належить застосовувати Віденську конвенцію 1980 р.

Як повинен суд у Гамбурзі вирішити питання про право, яке належить застосовувати, якщо виходити з того, що ст.28 Ввідного закону до НЦУ передбачається вибір права сторонами, що ними й було зроблено? Чи може у даному випадку відсилка до німецького права означати сама по собі відсилку до Віденської конвенції, оскільки вона розглядається у випадках такого роду як частина внутрішнього права? Яке значення може мати та обставина, що сторони у цьому договорі не тільки вибрали право, але й послалися при цьому на конкретні статті німецького законодавства? Чи може розглядатися така посилка як мовчазна згода на виключення застосування Віденської конвенції?

Задача 3.

При укладенні 12 лютого 1986 р. договору між французькою та англійською сторонами щодо участі приватних концесіонерів у будівництві тунелю під Ла-Маншем сторони не могли домовитись про право застосування. Це пояснювалось серйозними відмінностями у правовій культурі цих двох держав. В результаті у договір було включено нечітко сформульоване положення про право застосування у випадках виникнення спорів. Передбачалось, що тлумачення, визначення та дійсність виконання будуть визначатися щодо всіх аспектів відповідно до принципів, які однакові як для англійського, так і французького права , а за відсутності таких спільних принципів — загальними (генеральними) принципами міжнародного торгового права, яке застосовується національними та міжнародними судами. У договорі також йшла мова про врахування застереження про публічний порядок як англійського, так і французького права.

При розгляді справи у палаті лордів було визнано, що сторони обрали невизначене право, та вирішено, що належить застосовувати як lex arbitri бельгійське право.

Чи мав місце вибір права сторонам у даній справі? Що розуміють під lex arbitri та lex fori, які позитивні та негативні сторони має таке вирішення проблеми визначення права застосування за відсутності вибору права сторонами?

Задача 4.

Англійська компанія уклала низку договорів в рамках довгострокової програми з однією з неєвропейською державою. В цих договорах була відсутня умова про право застосування. Замість цього у більшості договорів містилося положення про те, що у випадках виникнення спорів будуть застосовуватись “принципи природної справедливості” (“principles of natural justice”).

Влітку 1995 р. арбітраж Міжнародної торгівельної палати у Парижі у рішенні по спору між сторонами дійшов до висновку про те, що Принципи ЮНІДРУА є найбільш доречним вираженням загальних правил й тому належать до застосування, незважаючи на те, що договори були укладені більш як за 15 років до прийняття Принципів. При цьому арбітри, дослідивши наміри сторін, дійшли до висновку, що сторони бажали повністю виключити можливість застосування національного права будь-якої зі сторін. Це обґрунтовувалося тим, що однією із сторін договору виступала держава.

Яка юридична природа Принципів ЮНІДРУА? У яких випадках вони застосовуються та як можуть використовуватись?

Література:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України (далі — ВВР).— 1996.— №30.— Ст.141.

2. Конвенція УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг від 28.05.1988 р. // Офіційний вісник України.— 2006.— №6.— Ст.278.

3. Принципи міжнародних комерційних договорів (принципи УНІДРУА (UNIDROIT) від 01.01.1994 р. // http: // www.rada.gov.ua.

4. Конвенція УНІДРУА про міжнародний факторинг від 28.05.1988 р. // Урядовий кур’єр.— 2006.— №49 (15 березня).

5. Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажі товарів: ООН, ЮНСІТРАЛ, 14.06.1974 (Нью-Йорк) з поправками, внесеними Протоколом від 11.04.1980 р. // Офіційний вісник України. — 2006.— №36.— Ст.2539.

6. Конвеція ООН про морське перевезення вантажів (Гамбург, 1978 р.) // http: // www.rada.gov.ua.

7. Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (Відень, 1980 р.) // Офіційний вісник України.— 2006.— №15.— Ст.1171.

8. Конвенція ООН про відповідальність операторів транспортних терміналів у міжнародній торгівлі (Відень, 1991 р.) // http: // www.rada.gov.ua.

9. Конвенція ООН про незалежні гарантії та резервні акредитиви (Нью-Йорк, 1995 р.) // http: // www.rada.gov.ua.

10. Типовий закон ЮНСІТРАЛ про міжнародні кредитові перекази (1992 р.) / В кн.: Международное торговое право: Сб. Международных документов.— М.: Московский независимый институт международного права, 1996.

11. Типовий закон ЮНСИТРАЛ про закупівлю товарів (робіт) та послуг (1994 р.) // http: // www.rada.gov.ua.

12. Типовий закон про електронну торгівлю Комісії ООН з права міжнародної торгівлі від 16.12.1996 р. // http: // www.rada.gov.ua.

13. Типовий закон ЮНСІТРАЛ про трансграничну неспроможність (Відень, 30 травня 1997 р.) // http: // www.rada.gov.ua.

14. Типовий закон ЮНСІТРАЛ про електронні підписи (Відень, 05 липня 2001 р.) // http: // www.rada.gov.ua.

15. Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів (Міжнародна торговельна палата, 01.01.1993 р. №500) // http: // www.rada.gov.ua.

16. Уніфіковані правила по інкасо (Міжнародна торговельна палата, 01.01.1979 р. №322) // http: // www.rada.gov.ua.

17. Інкотермс. Офіційні правила тлумачення торговельних термінів міжнародної торгової палати (редакція 2000 року). Видання МТП №56 // Урядовий кур’єр.— 2000.— №63 (03.04); №68 (10.04).

18. Про міжнародне приватне право: Закон України від 23.06.2005 р. №2709-IV // ВВР.— 2005.— №32.— Ст.422.

19. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-ІУ // ВВР.— 2003.— №40-44.— Ст.356.

20. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. №436-ІУ // ВВР.— 2003.— №18, №19-20, №21-22.— Ст.144.

21. Кодекс торгівельного мореплавства: Закон України від 23.05.1995 р. №176/95-ВР // ВВР.— 1995.— №№47, 48, 49, 50, 51, 52.— Ст.349.

22. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 р. №959-ХІІ // ВВР.— 1991.— №29.— Ст.377.

23. Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті: Закон України від 23.09.1994 р. №185/94-ВР // ВВР.— 1994.— №40.— Ст.364.

24. Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах: закон України від 15.09.1995 р. №327/95-ВР // ВВР.— 1995.— №32.— Ст.255.

25. Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності: Закон України від 23.12.1998 р. №351-ХІУ // ВВР.— 1999.— №5-6.— Ст.44.

26. Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження: закон України від 17.02.2000 р. №1457-ІІІ // ВВР.— 2000.— №12.— Ст.97.

27. Про оподаткування прибутку підприємств: закон України від 28.12.1994 р. №334/94-ВР // ВВР.— 1995.—№4.— Ст.28.

28. Про режим іноземного інвестування: закон України від 19.03.1996 р. №93/96-ВР // ВВР.— 1996.— №19.— Ст.80.

29. Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. №15-93 // ВВР.— 1993.— №17.— Ст.184.

30. Про заходи щодо вдосконалення кон’юктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності: Указ Президента України від 10.02.1996 р. №124-96 // Урядовий кур’єр.— 1996.— 13 лютого.

31. Про заходи щодо впорядкування розрахунків за договорами, що укладають суб’єкти підприємницької діяльності України: Указ Президента України від 04.10.1994 р. №566/94 // http: // www.rada.gov.ua.

32. Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті: Постанова Кабінету Міністрів України від 21.06.1995 р. №444 // http: // www.rada.gov.ua.

33. Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій в галузі зовнішньоекономічної діяльності: Постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.1999 р. №756 // Офіційний вісник України.— 1999.— №18.— Ст.50.

34. Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджене наказом Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 №201 // Офіційний вісник України.— 2001.— №39.— Ст.1784.

35. Про єдиний порядок застосування індикативних цін до всіх товарів українського походження: наказ Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків України від 08.08.1996 р. №507 // http: // www.rada.gov.ua.

36. Звеков В.П. Международное частное право. Курс лекций.— М., 1999.— С.272-317.

37. Лунц Л.А. Курс международного частного права: В 3 т.— М.: Спарк, 2002.— С.442-528.

38. Богуславский М.М. Международное частное право: Учебник.— 5-е изд., перераб. и доп.— М.: Юристъ, 2004.— С.250-315.

39. Кох Х., Магнус У., Винклер фон Моренфельс П. Международное частное право и сравнительное правоведение.— М., 2001.— С.141-175.

40. Белов А.П. Международное предпринимательськое право: Практическое пособие.— М., 2001.— С.6-179.

41. Вершинин А.П. Внешнеэкономическое право.— М., 2001.— С.37-125.

42. Бардина М.О. О праве, применимом к договорным обязательствам в странах ЕС // Хозяйство и право.— 1997.— №4.—С.114-126.

43. Коссак В.М. Застосування Віденської конвенції про міжнародний договір купівлі-продажу в національному законодавстві України // Український часопис міжнародного права.— 1994.— №1.— С.131-139.

44. Светланов А. Коллизионное регулирование в сфере внешнеэкономической деятельности // закон.— 1998.— №7.— С.18-23.

45. Дедусенко А.С. Принципы современного международного торгового права // Московский журнал международного права.— 2005.— №2.— С.190.

46. Орлов М. Договори у міжнародних фінансових трансакціях // Юридична газета.— 2004.— №8 (21 квітня).— С.12.

47. Бєляєва А. Межі дії принципу свободи договору у сфері зовнішньоекономічної діяльності: поняття, вираження, походження // Підприємництво, господарство і право.— 2003.— №8.— С.45.

48. Егоров В.В. Некоторые инструменты негосударственного регулирования в международной торговле: правовые вопросы // Государство и право.— 2000.— №8.— С.61-69.