Тема 17. Шлюбно-сімейні правовідносини.

Основні питання:

1. Колізійні питання в галузі сімейного права.

2. Особисті немайнові та майнові відносини між подружжям-іноземцями та між іноземцями-батьками та дітьми. Аліментні зобов’язання.

3. Шлюб та розірвання шлюбу українських громадян за кордоном.

4. Питання усиновлення у міжнародному приватному праві.

Контрольні питання та питання для самостійної роботи

1. Чи є в українському законодавстві заборони щодо укладення шлюбу з іноземцями або обмеження? Які заборони або обмеження є в інших країнах?

2. Як вирішується питання за українським законодавством щодо форми укладення шлюбу українських громадян з іноземцями? Як вирішується питання про порядок укладення шлюбу?

3. Як визначаються умови укладення шлюбу для осіб, які мають намір одружитися, в Україні у випадках, коли один з майбутнього подружжя або обидва не є громадянами України?

4. Які документи повинні надати іноземці при укладенні шлюбу?

5. Що розуміється під консульським шлюбом?

6. Які українським законодавством встановлені умови для визнання шлюбів, що укладені за межами України?

7. Як вирішується питання про недійсність шлюбів, укладених з іноземцями?

8. Яким законодавством визначаються майнові та особисті немайнові права та обов’язки подружжя?

9. Як здійснюється розірвання шлюбу між українськими громадянами та іноземцями?

10. Яке законодавство визначає права та обов’язки батьків та дітей? Яке законодавство належить застосовувати до аліментних зобов’язань?

11. Як вирішуються поставлені вище питання у багатосторонній конвенції про правову допомогу країн СНД та у двосторонніх угодах України про правову допомогу з іншими країнами?

12. Як проходить усиновлення української дитини іноземцями?

13. Які міжнародні угоди були укладені з метою забезпечення прав дитини і як вони застосовуються?

Практичні завдання:

Задача 1.

Відома грецька співачка Марія Даллас народилась у Нью-Йорку. Батьки її за національністю греки. У неї було подвійне громадянство: Греції та США. У 1949 р. вона уклала шлюб у Вероні з італійським промисловцем М. Шлюб був укладений за обрядом римсько-католицької церкви. У подальшому у неї був зв’язок з грецьким судновласником Онассисом. Вона мала намір укласти з ним шлюб, але у неї не було будь-яких підстав для розірвання шлюбу, а згоди на розлучення М, не давав. Тоді вона згадала про те, що згідно діючому на той час правилу старого грецького права шлюб, укладений в іншій формі, ніж у грецько-православній церкві, не визнається. Щоб на це можна було послатися, у посольстві США в Парижі вона відмовилась від громадянства США та осталась тільки громадянкою Греції.

Чи йде мова в даному випадку про форму шлюбу чи про умовах укладання шлюбу?

Чи повинна розглядатись М.Даллас як така, що перебуває в шлюбі, коли вона як іноземна громадянка уклала шлюб з іноземним громадянином на території цієї держави відповідно до діючого в ній законодавства?

Чи впливає на дійсність шлюбу у подібних випадках з точки зору українського законодавства зміна громадянства одним з подружжя?

Задача 2.

Італійський турист Берлусконі, який знаходився у Києві, у ресторані готелю познайомився зі студенткою Наталкою Кузьменко. Вони подали до РАЦСу заяву про реєстрацію шлюбу, але шлюб зареєструвати не вдалося. Через два місяці у складі іншої туристичної групи з Італії приїхав Россі, друг Берлусконі. Разом з Наталкою він пішов до РАЦСу та надав довіреність від Берлусконі на укладення шлюбу з Наташею Івановою й просив співробітників РАЦСу зареєструвати шлюб між українською громадянкою Кузьменко та громадянином Італії Берлусконі. Разом з довіреністю від надав документи, які свідчать, що Берлусконі у шлюбі не перебуває.

Що повинен робити співробітник РАЦСу? Якщо співробітник РАЦСу не зареєструє шлюб, чи може українська громадянка Кузьменко видати кому-небудь довіреність на укладення її шлюбу з громадянином Італії Берлу сконі?

Якщо відповідна італійська установа зареєструє такий шлюб, чи буде він визнаний в Україні?

Задача 3.

Студент Запорізького медичного університету, громадянин Марокко, познайомився з українською студенткою Мариною. Вони подали заяву до РАЦСу про реєстрацію шлюбу. За ст. 55 Закону України “Про міжнародне приватне право” право на шлюб визначається для кожного з осіб, що подали заяву, за законодавством країни громадянства. Раніше марокканський студент уклав шлюб у себе в країні. Закон його країни, який належить застосовувати при реєстрації шлюбу, допускає укладення другого шлюбу.

Чи повинен співробітник РАЦСу у Запоріжжі зареєструвати шлюб марокканського студента із українською громадянкою Мариною?

Задача 4.

Українська громадянка Мартинюк одружилась з американським громадянином Джонсоном, який працював у Полтаві на спільному підприємстві. Їх дитина народилась у США та за законами цієї країни стала її громадянином. При розірванні шлюбу в одному з судів м.Полтави було винесено рішення про те, що дитина повинна проживати разом зі своєю матір’ю в Україні. Але, не дивлячись на це рішення, батько дитини, скориставшись тимчасовою відсутністю матері, вивіз дитину в США.

Чи може Мартинюк подати позов в суді США та вимагати виконання рішення полтавського суду про те, що дитина повинна проживати разом з нею?

Чи може мати ставити питання про повернення дитини на підставі положень Гаазької конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 р., оскільки в цій конвенції приймає участь США?

Література:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України (далі — ВВР).— 1996.— №30.— Ст.141.

2. Конвенція про правову допомогу та правові відносини з цивільних, сімейних та кримінальних справах (СНД, Кишинів, 07.10.2002 р.) // Зібрання чинних міжнародних договорів України.— 2006.— №5.— Ст.1156.

3. Договір між Україною та Республікою Узбекистан про правову допомогу та правові відносини у цивільних та сімейних справах від 19.02.1998 р., ратифікований Законом України від 05.11.1998 р. №238-ХІУ // Офіційний вісник України.— 2006.— №47.— Ст.3178.

4. Договір між Україною та Латвійською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних, трудових та кримінальних справах від 23.05.1995 р., ратифікований Законом України від 22.11.1995 р. №452/95-ВР // Офіційний вісник України.— 2006.— №47.— Ст.3174.

5. Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 р. (СНД, Мінськ), ратифікована Законом України від 10.11.1994 р. №240/94-ВР // Офіційний вісник України.— 2005.— №44.— Ст.2824.

6. Європейська конвенція про правовий статус дітей, народжених поза шлюбом (Страсбург, 15.10.1975 р., ETS №85) // http: // www.rada.gov.ua.

7. Конвенція про рівноправність одруженої жінки (ООН, 20.02.1957 р.) // http: // www.rada.gov.ua.

8. Конвенція про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей (Гаазька конференція з МПП, 19.10.1996 р.), ратифікована Законом України від 14.09.2006 р. №136-У // Офіційний вісник України.— 2006.— №40.— Ст.2650.

9. Конвенція про захист дітей та співробітництво в галузі міждержавного усиновлення (Гаазька конференція з МПП, 29.05.1993 р.) // http: // www.rada.gov.ua.

10. Конвенція про права дитини (ООН, 20.11.1989 р.), ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. №789-ХІІ // Зібрання чинних міжнародних договорів України.— 1990.— №1.— С.205.

11. Всесвітня декларація про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей (ООН, 30.09.1990 р. // http: // www.rada.gov.ua.

12. Декларація про соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо у разі передачі дітей на виховання та їх усиновлення на національному та міжнародному рівнях (ООН, 03.12.1986 р.) // http: // www.rada.gov.ua.

13. Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей (25.10.1980 р., м.Гаага) // Офіційний вісник України.— 2006.— №35.— Ст.2493.

14. Про міжнародне приватне право: Закон України від 23.06.2005 р. №2709-IV // ВВР.— 2005.— №32.— Ст.422.

15. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-ІУ // ВВР.— 2003.— №40-44.— Ст.356.

16. Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. // ВВР.— 2002.— №21-22.— Ст.135.

17. Порядок повернення до України позбавлених батьківського піклування дітей, які є громадянами України: Постанова Кабінету міністрів україни від 23.04.2003 р. №569 // Офіційний вісник України.— 2003.— №17.— Ст.763.

18. Про виконання на території України Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей: Постанова Кабінету міністрів України від 10.07.2006 р. №952 // Офіційний вісник України.— 2006.— №28.— Ст.2016.

19. Звеков В.П. Международное частное право. Курс лекций.— М., 1999.— С.399-409.

20. Богуславский М.М. Международное частное право: Учебник.— 5-е изд., перераб. и доп.— М.: Юристъ, 2004.— С.401-439.

21. Кох Х., Магнус У., Винклер фон Моренфельс П. Международное частное право и сравнительное правоведение.— М., 2001.— С.80-118.

22. Шевчук П.І. Правове врегулювання реєстрації та розірвання шлюбу з участю іноземного елементу // Вісник ВСУ.— 2003.— №4.— С.42.

23. Федосеева Г.Ю. Брачно-семейные отношения международного характера и международное частное право: объект и отрасль или две самостоятельные отрасли права // Lex Russica.— 2004.— №2.— С.536.