Тема 18. Спадкові правовідносини.

Основні питання:

1. Колізії законодавства в галузі спадкування.

2. Спадкові права іноземців в Україні. Захист спадкових прав українських громадян відносно спадщини, яка відкрилась за кордоном.

3. Перехід майна за спадщиною до української держави, до державних та громадських організацій.

4. Питання спадкування у договорах про правову допомогу.

Контрольні питання та питання для самостійної роботи

1. Чим пояснюється особлива актуальність вирішення колізійних питань в галузі спадкового права?

2. Якими спадковими правами користуються в Росії іноземці?

3. Яке законодавство повинно застосовуватись при спадкуванні на підставі колізійних норм українського законодавства?

4. Які колізійні норми з питань спадкування у містяться договорах про правову допомогу, укладених Україною з іншими країнами?

5. Як вирішуються питання стосовно відумерлого майна?

6. Чи буде визнаний дійсним в Україні з точки зору форми заповіту складений за кордоном відносно майна, що там знаходилось, олографічний (власноручний) заповіт, форма якого не відома українському законодавству?

Практичні завдання:

Задача 1.

Павло Полуботок був гетьманом України за часів Петра І. Після зради Мазепи новий гетьман не користувався довірою царя, був заарештований та направлений до Петропавловської фортеці, де і помер. Але ще у 1720 році він відправив разом зі своїм сином Яковом до Лондону майже усе своє золото. Яків разом із трьома козаками, що супроводжували його на англійській шхуні, яка вийшла з Архангельську, добрались до Англії та доставили бочонок із золотом. У Лондоні за дорученням батька він поклав золото (200 тис. крб.) у банк Ост-Індської компанії. Були визначені наступні умови: 4% річних з підвищенням цієї суми за рахунок дивідендів; строк зберігання — до витребування самим гетьманом або особами, ним призначеними, або його спадкоємцями.

У ХУІІІ ст.. ніяких відомостей про долю золота Полуботки не поступало, але у 1827 р. петербурзька газета “Сенатські новини” зробила спробу знайти спадкоємців гетьмана, помістивши спеціальну об’яву. Відомо, що перед початком Першої світової війни у Чернігові відбулися збори чисельних спадкоємців гетьмана, серед яких був відомий письменник В.Короленко. Війна, а потім й революція завадили подальшим пошукам спадкоємців та веденню справи про отримання вкладу. Відомо, що кроки у цьому напрямку робились у 1930 р. У 1958 р. Ін’юрколегія при Московській колегії адвокатів, яка вела спадкові справи, намагалась розшукати активи Полуботка в англійському банку та у казначействі Англії, але безрезультатно. За Книгою рекордів Гіннеса, полуботківський вклад в англійському банку, якщо він існує, складає 32 трлн. дол.

Які труднощі юридичного характеру можуть постати на шляху тих, хто буде розшукувати вклад українського гетьмана? Чи є підстави претендувати на отримання вкладу в Української держави, про що повідомлялось в одному з прес-релізів представництва України при ООН?

Задача 2.

Відома російська балерина Анна Павлова народилась у Росії, але прожила більше 15 років в Англії. Після її смерті в Лондоні виникла справа про спадщину. Британський уряд розглядав спадкодавцю як доміцильовану в СРСР, хоча після 1917 р. вона ні разу до СРСР не приїжджала.

В чому різниця між доміцилем за походження або доміцилем за місцем народження (domicil of origin) и доміцилем набутим або обраним (domicil of choice)? Хто та яким чином повинен доказувати факт набуття нового доміциля? Яке значення для справи про спадщину А.Павлової мало збереження її доміциля за місцем народження? Право якої країни було застосоване відносно її спадщини?

Задача 3.

В Італії помер італійський громадянин Вітторі Зам боні. В нього було двоє дорослих дітей від першого шлюбу, які проживали в Лугано (Швейцарія). Перший шлюб був розірваний у Берні (Швейцарія). Друга дружина — громадянка СРСР, з якої він уклав шлюб у 1988 році у Ростові-на Дону. Шлюбний договір укладений не був, оскільки на той час такий правовий інститут у СРСР не існував.

В.Зам боні заповів все своє майно своїй другій дружині, оставивши дітей від першого шлюбу, з якими у нього були не дружні стосунки, без спадщини. Діти — швейцарські громадяни — претендували на обов’язкову долю.

Право якої країни повинно застосовуватись?

Задача 4.

Видатний російський співак Федір Шаляпін помер у 1938 р. у Франції, будучи радянським громадянином. Після його смерті осталось п’ять дітей від першого шлюбу та троє позашлюбних дітей, мати яких потім стала його другою дружиною.

До складу спадщини Ф.Шаляпіна входили також і земельні ділянки у Франції. В 1935 р. він склав заповіт, за яким ¼ майна спадкувала його дружина, а кожний з восьми дітей — по 3/32.

Апеляційний суд у Парижі виходив з того, що за радянським законодавством, яке діяло у 1938 р., спадкодавець міг розподілити майно між дітьми у рівних долях. Але відносно земельних ділянок повинно застосовуватись французьке право, за яким діти, народжені поза шлюбом, не могли бути спадкоємцями ні за законом, ні за заповітом.

Як могло би вирішитись питання про спадкування дітьми Шаляпіна, коли б спір розглядався не французьким, а радянським судом? Зверніть увагу на те, що у 1938 р. у СРСР визнавались фактичні шлюби, тобто незареєстровані в органах ЗАЦСа.

Задача 5.

Німецький громадянин Антон Мюллер, 1943 р. народження, баварець з Мюнхену, познайомився у 1967 р. у Перу з проживаючою там з батьками з 1960-х років англічанкою Бетті Сміт, яка народилась у Глостерширі (Англія) у 1944 р. У 1970 р. вони одружились в Англії, через 2 місяця після укладення шлюбу переїхали до Нюрнберга. В 1971-1973 рр. Вони проживали разом в Буенос-Айресі. У 1974 р. Антон, який до того часу став менеджером крупного концерну, переселився до Сан-Паоло, де з тих пір подружжя проживало. Антон не планував наступні переїзди, але й не виключав їх. У 1981 р. у подружжя народилась донька Сінді.

1 жовтня 1995 року Бетті раптово померла. Після неї осталась спадщина: нерухомість в Мюнхені та цінні папери на рахунках у Мюнхені та Сан-Паоло.

Антон звернувся з клопотанням до суду першої інстанції по спадковим справам у Мюнхені про видачу йому одного повного свідоцтва про право спадкування та другого, акцесорного, на окремі предмети майна, що знаходилось в Німеччині, яке повинно підтвердити, що він та Сінді є в однаковій мірі законними спадкоємцями та кожному з них належить половина спадкового майна.

Як вирішить суд? Зверніть увагу на те, що бразильське МПП при вирішенні питання про спадкування виходить з критерію місця проживання спадкодавця на момент смерті. Поняття місця проживання при цьому відповідає в основному поняттю доміциля англійського загального права. Якщо ви дійдете до висновку, що застосуванню підлягає бразильське спадкове право, то слід виходити з того, що Антону, на відміну від Сінді, належить лише право користування ¼ спадкового майна.

Література:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України (далі — ВВР).— 1996.— №30.— Ст.141.

2. Конвенція відносно міжнародного управління майном осіб, що померли (ООН, Гаага, 02.10.1973 р.) // http: // www.rada.gov.ua.

3. Про міжнародне приватне право: Закон України від 23.06.2005 р. №2709-IV // ВВР.— 2005.— №32.— Ст.422.

4. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. №435-ІУ // ВВР.— 2003.— №40-44.— Ст.356.

5. Про нотаріат: Закон України від 02.09.1993 р. №3425-ХІІ // ВВР.— 1993.— №39.— Ст.383.

6. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: затверджена наказом Міністерства юстиції від 03.03.2004 р. №20/3 // http: // www.rada.gov.ua.

7. Звеков В.П. Международное частное право. Курс лекций.— М., 1999.— С.392-395.

8. Богуславский М.М. Международное частное право: Учебник.— 5-е изд., перераб. и доп.— М.: Юристъ, 2004.— С.440-461.

9. Кох Х., Магнус У., Винклер фон Моренфельс П. Международное частное право и сравнительное правоведение.— М., 2001.— С.119-140.

10. Бичківський О.О. Імплементація норм міжнародного спадкового права // Вісник ЗЮІ.— 2004.— №2.— С.88.