- •1.Охарактеризуйте дослов’янський етап державотворення на території України у найдавніші часи.
- •2.Східнослов’янські протодержавні утворення, їх територія, устрій та суспільний лад (V – і половина іх ст.)
- •3.Політичний лад та державний устрій Київської Русі (іх – перша половина хііі ст.)
- •4.Соціально-економічний розвиток Київської Русі, становлення феодальних відносин (іх – перша половина хііі ст.).
- •5.Розкрийте роль великих князів Київських у державотворчих процесах доби Давньої Русі (іх – хііі ст.).
- •6.Галицько-Волинська держава як спадкоємиця традицій Київської Русі, її внутрішня та зовнішня політика.
- •8.Охарактеризуйте суспільно-політичний розвиток українських земель у складі іноземних держав (хіv- середина хvіі століття).
- •9. Еволюція форм української державності в умовах існування Великого князівства Литовського.
- •10. Польська експансія на українських землях, її причини, засоби, результати (середина хіv- середина хvіі століття)
- •12. Ґенеза українського козацтва та його історична роль (кінець хv – хvііі ст.)
- •13. Запорізька Січ, її виникнення, устрій та історичне значення (середина хvі – хvііі ст.).
- •14.Визначні постаті козацької доби, їх вплив на українське суспільно-політичне й культурне життя.
- •15. Національно-визвольна війна українського народу під проводом б.Хмельницького середини хvіі століття.
- •16.Охарактеризуйте діяльність гетьмана б.Хмельницького в ході Національно-визвольної війни українського народу середини хvіі ст.
- •17.Формування Української держави в ході Національно-визвольної війни середини XVII століття, її найхарактерніші ознаки та історичне значення.
- •18.Охарактеризуйте соціально-політичну сутність та наслідки “Руїни” (друга половина хvіі ст.).
- •19.Гетьманщина як форма автономної української державності на Лівобережжі у складі Російської імперії (кінець хvіі - хvііі ст.).
- •20.Охарактеризуйте процес остаточної ліквідації української державності у контексті централізаторської політики царського уряду (друга половина хvііі ст.)
- •21.Особливості історичного розвитку Південної України, Правобережжя та західноукраїнських земель у хvііі ст.
- •22.Охарактеризуйте суспільно-політичне та економічне становище українських земель у складі Російської імперії у хіх ст.
- •23.Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперій у хіх ст., їх соціально-економічний та політичний розвиток.
- •24.Український національний рух та процеси культурного відродження у хіх столітті. Роль т.Г.Шевченка в українському національному русі.
- •25.Українська національно-демократична революція 1917-1920 рр., її досягнення та втрати.
- •26.Охарактеризуйте діяльність визначних постатей доби Української національно-демократичної революції 1917-1920 рр.
- •27.Відродження державності українського народу, її історичні форми та моделі у 1917-1920 рр. (унр доби Центральної Ради, Гетьманат п.Скоропадського, унр доби Директорії).
- •28.Визначте сутність та наслідки нової економічної політики (неп) в Радянській Україні (1921- 1928 рр.).
- •29.Охарактеризуйте соціально-економічне і політичне становище українських земель у складі іноземних держав – Польщі, Румунії, Чехословаччини (1921-1939 рр.).
- •30.Соціально-економічне становище радянської України в період індустріалізації (20-30-ті рр. Хх ст.).
- •31.Політика суцільної колективізації сільського господарства в радянській Україні, її сутність та наслідки (1929 – 1933 рр.).
- •32.Окупаційний режим на території України та антифашистський Рух Опору у роки Другої світової війни (1939-1945 рр.).
- •33.Охарактеризуйте внесок українського народу у розгром нацистської Німеччини (1941-1945 рр.).
- •34.Соціально-економічні, демографічні й геополітичні наслідки Другої світової війни та їх вплив на Україну.
- •35.Охарактеризуйте процеси повоєнної відбудови та економічного розвитку України у 1946-1953 рр.
- •36.Лібералізація радянського режиму, процеси десталінізації та їх вплив на Україну в період керівництва м.С.Хрущова.
- •37.Охарактеризуйте соціально-економічні реформи в урср у другій половині 50-х - 60-х роках хх ст.
- •38.Дисидентський рух в радянській Україні в 1965-1985 рр. Та його вплив на національно-культурні та політичні процеси.
- •39.Суспільно-політичні та культурні процеси в урср в період керівництва п.Ю.Шелеста (1963 – 1972 рр.).
- •40.Кризові явища в радянській політичній та економічній системі в період керівництва Українською рср в.В.Щербицького (1972 – 1989 рр.).
- •41.Демократизація суспільно-політичного життя в урср у період перебудови (1985-1991 рр.).
- •42. Охарактеризуйте суспільно-політичні процеси, становлення та розвиток новітньої української державності у 1991- 2010 рр.
- •43.Соціально-економічні перетворення в незалежній Україні, їх сутність та мета.
- •44.Президенти незалежної України, їх роль у сучасному державотворчому процесі (1991 – 2010 рр.)
- •45.Розкрийте основні напрямки зовнішньої політики України у новітню добу (1991-2010 рр.).
10. Польська експансія на українських землях, її причини, засоби, результати (середина хіv- середина хvіі століття)
Боярська змова, через яку загинув у квітні 1340 р. галицько-волинський князь Юрій II Болеслав, стала своєрідним сигналом до нового вторгнення Польщі в українські землі. Експансія здійснювалася під прикриттям гасла захисту католиків Галичини. Польський король Казимир III готував розширення агресії з метою оволодіння землями краю. У відповідь на такі зухвалі дії поляків місцеве населення підняло повстання, на чолі якого став боярин Дмитро Дедько. Повстанці не тільки визволили власні землі, а й, запросивши на допомогу татар, спустошили територію Польщі аж до Вісли. Протистояння закінчилося компромісом: Казимир III був змушений визнати Дедька правителем Галичини, а той — формальне верховенство польського короля.
Смерть 1344 р. Дмитра Дедька стала приводом для активізації боротьби Польщі, Угорщини та Литви за спадщину Галицько-Волинського князівства. Уклавши мир з хрестоносцями, домігшись нейтралітету Золотої Орди, Казимир НІ розпочав 1349 р. другу широкомасштабну експансію в українські землі. Ідеологічним підґрунтям вторгнення стало поширення католицизму на схід.
У 1366 р. після тривалого збройного протистояння, під час якого Польщу підтримувала Угорщина, а Литву — місцеве українське населення, польська держава підпорядкувала собі Галичину і частину Волині. Польське проникнення в українські землі кардинально відрізнялося від литовського: польський уряд з самого початку утвердження в цьому регіоні намагався зробити його своєю провінцією, нав´язати польське право та адміністративну систему, витіснити православ´я шляхом утвердження католицизму, що викликало опір та протидію місцевого населення.
Черговий історичний поворот у долі Галичини стався 1370 p., коли після смерті Казимира внаслідок династичної угоди цей край перейшов під владу Угорщини. Однак після укладення Кревської унії (1385) Польща знову набирає силу і 1387 р. остаточно приєднує Галичину до своїх володінь. Розпочинається ополячення та окатоличення. На галицьких землях утворюється Руське воєводство, яке згодом перетвориться на провінцію Польського королівства. Латина стає офіційною мовою, всі привілеї та права надаються винятково польській шляхті та католицькому населенню. Кревська унія стала першою спробою Польщі поглинути Велике князівство Литовське, проте активний опір литовської, української та білоруської знаті зашкодив втіленню цього задуму.
Участь у переможній битві під Грюнвальдом суттєво укріпила політичні позиції Великого князівства Литовського. Польща, не бажаючи розриву польсько-литовської унії, пішла на певні поступки Литві. У 1413 р. в м. Городлі між польським королем Ягайлом і великим князем литовським Вітовтом було укладено Городельську унію. Згідно з нею Польща змушена була визнати право на існування політично самостійного Великого князівства Литовського, українські землі після смерті Вітовта не мали переходити під владу польського короля, як це свого часу Передбачалось Віленською унією, а залишалися у складі Литовської держави. Проте Польща не відмовлялася від Поглинання Великого князівства Литовського, вона лише змінила тактичну лінію. Була спроба розв´язати цю проблему іншим способом, із середини — через литовську еліту. Саме тому однією з умов Городельської унії було зрівнювання в правах шляхти католицького віросповідання Королівства Польського та Великого князівства Литовського. Литовські феодали-католики на противагу православним отримали право повністю розпоряджатися своїми земельними володіннями (до цього їхнє землеволодіння мало умовний характер), обіймати державні посади. Отже, унія, забивши два клини — між православними та католицькими феодалами, між православними народними масами й окатоличеною знаттю Великого князівства Литовського, спричинила в українських землях глибокий розкол, посилила соціальний та національно-релігійний гніт.
Після смерті Вітовта, коли на князівський трон у Литві сів Свидригайло, Ягайло з великим польським військом рушив 1431 р. на Волинь з метою максимального проникнення в українські землі. Чергове польсько-литовське протистояння закінчилося перемир´ям, відповідно до умов якого західне Поділля відходило до Польщі, а східне — залишалося під контролем Литви. З 1434 р. в руських провінціях було запроваджено польське право, нав´язано польський адміністративний апарат, створено шляхетське самоврядування.
У другій половині XV — на початку XVI ст. розгортаються процеси централізації, посилюється вплив Польщі та прогресує занепад Литви. Тривале протистояння з Московським царством, спустошливі напади татар, постійна боротьба за великокнязівський престол поставили Велике князівство Литовське на межу катастрофи. Намагаючись її уникнути, литовці звернулися по допомогу до Польщі. Драматичні й гострі польсько-литовські переговори закінчилися 1569 р. компромісом — укладенням Люблінської унії, яка об´єднала Польську державу і Велике князівство Литовське в єдине ціле — Річ Посполиту.
11.Козацтво та його місце у системі соціально-економічних та політичних відносин в Україні (XV – перша половина XVІІ ст.).
Козацтво еволюціонувало від невеликих ватаг бездомних неосілих елементів до юридично оформленого стану феодального суспільства, з чіткими організаційними формами. Поступово наприкінці XVI - першій половині XVII ст. козацтво займає провідне місце в українському суспільстві, беручи активну участь в розв’язанні найболючіших проблем національного життя. Козаки стали політичним провідником українського народу, становлячи його політичну еліту.
Ставши потужною силою, козацтво звернуло на себе увагу литовського і польського урядів. Спираючись на свою січову організацію й на здобуті власними силами засоби, низове козацтво не тільки дозволяло собі самовільні походи на татар і турків, а й почало проводити свою власну міжнародну політику.
Запорожжя було центром всього українського козацтва. Тут знаходилася лицарська школа козацької молоді. Вишкіл проходили молодики, джури, хлопці, слуги-товариші. Запорозьке козацтво виступало в ролі арбітра у стосунках між «городовим» і реєстровим козацтвом. Із Запорожжя приходили на «волость» загони для розправи над душителями народу. З кінця 16 ст. Запорозька Січ перетворюється на політичний центр. Українського народу. На Запорожжі почалися події Визвольної війни українського народу середини 17 ст