- •1.Охарактеризуйте дослов’янський етап державотворення на території України у найдавніші часи.
- •2.Східнослов’янські протодержавні утворення, їх територія, устрій та суспільний лад (V – і половина іх ст.)
- •3.Політичний лад та державний устрій Київської Русі (іх – перша половина хііі ст.)
- •4.Соціально-економічний розвиток Київської Русі, становлення феодальних відносин (іх – перша половина хііі ст.).
- •5.Розкрийте роль великих князів Київських у державотворчих процесах доби Давньої Русі (іх – хііі ст.).
- •6.Галицько-Волинська держава як спадкоємиця традицій Київської Русі, її внутрішня та зовнішня політика.
- •8.Охарактеризуйте суспільно-політичний розвиток українських земель у складі іноземних держав (хіv- середина хvіі століття).
- •9. Еволюція форм української державності в умовах існування Великого князівства Литовського.
- •10. Польська експансія на українських землях, її причини, засоби, результати (середина хіv- середина хvіі століття)
- •12. Ґенеза українського козацтва та його історична роль (кінець хv – хvііі ст.)
- •13. Запорізька Січ, її виникнення, устрій та історичне значення (середина хvі – хvііі ст.).
- •14.Визначні постаті козацької доби, їх вплив на українське суспільно-політичне й культурне життя.
- •15. Національно-визвольна війна українського народу під проводом б.Хмельницького середини хvіі століття.
- •16.Охарактеризуйте діяльність гетьмана б.Хмельницького в ході Національно-визвольної війни українського народу середини хvіі ст.
- •17.Формування Української держави в ході Національно-визвольної війни середини XVII століття, її найхарактерніші ознаки та історичне значення.
- •18.Охарактеризуйте соціально-політичну сутність та наслідки “Руїни” (друга половина хvіі ст.).
- •19.Гетьманщина як форма автономної української державності на Лівобережжі у складі Російської імперії (кінець хvіі - хvііі ст.).
- •20.Охарактеризуйте процес остаточної ліквідації української державності у контексті централізаторської політики царського уряду (друга половина хvііі ст.)
- •21.Особливості історичного розвитку Південної України, Правобережжя та західноукраїнських земель у хvііі ст.
- •22.Охарактеризуйте суспільно-політичне та економічне становище українських земель у складі Російської імперії у хіх ст.
- •23.Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперій у хіх ст., їх соціально-економічний та політичний розвиток.
- •24.Український національний рух та процеси культурного відродження у хіх столітті. Роль т.Г.Шевченка в українському національному русі.
- •25.Українська національно-демократична революція 1917-1920 рр., її досягнення та втрати.
- •26.Охарактеризуйте діяльність визначних постатей доби Української національно-демократичної революції 1917-1920 рр.
- •27.Відродження державності українського народу, її історичні форми та моделі у 1917-1920 рр. (унр доби Центральної Ради, Гетьманат п.Скоропадського, унр доби Директорії).
- •28.Визначте сутність та наслідки нової економічної політики (неп) в Радянській Україні (1921- 1928 рр.).
- •29.Охарактеризуйте соціально-економічне і політичне становище українських земель у складі іноземних держав – Польщі, Румунії, Чехословаччини (1921-1939 рр.).
- •30.Соціально-економічне становище радянської України в період індустріалізації (20-30-ті рр. Хх ст.).
- •31.Політика суцільної колективізації сільського господарства в радянській Україні, її сутність та наслідки (1929 – 1933 рр.).
- •32.Окупаційний режим на території України та антифашистський Рух Опору у роки Другої світової війни (1939-1945 рр.).
- •33.Охарактеризуйте внесок українського народу у розгром нацистської Німеччини (1941-1945 рр.).
- •34.Соціально-економічні, демографічні й геополітичні наслідки Другої світової війни та їх вплив на Україну.
- •35.Охарактеризуйте процеси повоєнної відбудови та економічного розвитку України у 1946-1953 рр.
- •36.Лібералізація радянського режиму, процеси десталінізації та їх вплив на Україну в період керівництва м.С.Хрущова.
- •37.Охарактеризуйте соціально-економічні реформи в урср у другій половині 50-х - 60-х роках хх ст.
- •38.Дисидентський рух в радянській Україні в 1965-1985 рр. Та його вплив на національно-культурні та політичні процеси.
- •39.Суспільно-політичні та культурні процеси в урср в період керівництва п.Ю.Шелеста (1963 – 1972 рр.).
- •40.Кризові явища в радянській політичній та економічній системі в період керівництва Українською рср в.В.Щербицького (1972 – 1989 рр.).
- •41.Демократизація суспільно-політичного життя в урср у період перебудови (1985-1991 рр.).
- •42. Охарактеризуйте суспільно-політичні процеси, становлення та розвиток новітньої української державності у 1991- 2010 рр.
- •43.Соціально-економічні перетворення в незалежній Україні, їх сутність та мета.
- •44.Президенти незалежної України, їх роль у сучасному державотворчому процесі (1991 – 2010 рр.)
- •45.Розкрийте основні напрямки зовнішньої політики України у новітню добу (1991-2010 рр.).
6.Галицько-Волинська держава як спадкоємиця традицій Київської Русі, її внутрішня та зовнішня політика.
Безпосереднім спадкоємцем Київської Русi стало Галицько-Волинське князівство. Утворене у 1199 р. Романом Мстиславовичем, воно служило опорою українській державності протягом наступного століття і проіснувало до 1340 р. Збережені Галицько-Волинським князівством українські державницькі традиції були сприйняті українською шляхтою.
Ось чому видатний український історик Михайло Грушевський стверджував, що Галицько-Волинське князівство безпосередньо успадкувало політичні та культурні традиції княжого Києва. Отже, значення Київської Русі – держави, створеної українським народом на княжому етапі його історії, за словами того ж таки Михайла Грушевського, полягає в тому, що вона є першою формою української державності.
Своеї могутності воно досягло за часів Данила Галицького. Він започаткував модель спілкування з сусідами, головною ідеєю якої стали компроміси. На відміну від Київської Русі Галицько-Волинське князівство розвивалося на єдиній українській основі.
Галицько-Волинське князівство проводило незалежну політику на міжнародній арені. Воно добилося політичних успіхів у боротьбі уз Золотою Ордою.
Галицький князь користувався авторитетом на міжнародній арені, підтримував дипломатичні взаєми-ни не лише з сусідами, а й із Візантією, Священною Римською імперією.
7.Державотворча діяльність визначних представників династії Рюриковичів у Галицько-Волинському князівстві (1199 – 1340 рр.).
Найбільшої могутності Галицьке князівство досягло за часу правління Володимиркового сина Ярослава Осмомисла. Його володіння сягали вздовж Дністра досить далеко на південь; навіть землі в нижній течії Пруту й Дунаю опинились у певній за-лежності від Галича. Зростало значення Дністра у міжнародній торгівлі, що, в свою чергу, сприяло розвиткові міст князівства. Галицький князь користувався авторитетом на міжнародній арені, підтримував дипломатичні взаєми-ни не лише з сусідами, а й із Візантією, Священною Римською імперією.
Смертю Романа скористались галицькі боярські угруповання, які не допустили до влади Романової вдови та його малолітніх синів Данила і Василька. Оскільки політично безпринципні боярські угруповання йшли на угоди з угорськими феодалами, які прагнули до захоплення Галичини й Волині, боротьба Данила і Василька Романовичів проти бояр, за об'єднання галицько-волинських земель набира-ла характеру визвольної війни за державну незалежність. Романовичі спирались на широкі ко-ла населення і на ту частину бояр, що розраховувала на покровительство князів. Вони були прихильниками не боярського свавілля, а міцної князівської влади. Для перемоги Романовичів мала істотне значення і позиція селян-общинників, які входили до княжого пішого війська. Союз князівської влади, боярства, що їй служило, і міської верхівки був спрямований на встановлення та-кого варіанту державного ладу, який значно більше відповідав потребам економічного і культурного роз-витку, ніж боярська олігархія. В результаті тривалої боротьби Данилові Галицькому вдалось подолати угруповання галицьких і перемишльських бояр, які орієнтувались на підтрим-ку Угорського королівства. У 1237-1238 рр. Данило остаточно укріпився в Галичі. Волинь він залишив молодшому братові Василькові, який у всіх важливих справах діяв спільно з Данилом. 1238 р. Данило розгромив тевтонських рицарів Добжинського ордену, що захопили місто Дорогичин, і взяв у полон магістра ордену Бруна. Незадовго до зруйнування Києва Батиєм Данило укріпився в Києві і посадив там тисяцького Дмитра, досвідченого і хороброго воєводу, якому і довелось керувати обороною міста. Столицею свого князівства Данило Романович обрав нову резиденцію Холм. З наказу Данила і його брата Василька Романовича були споруджені міста-замки Данилів, Крем'янець, Угровеськ та інші. До міст Данило запрошував "сідлярів, і лучників, і тульників, і ковалів заліза, й міді, і срібла, і життя наповнювало двори навколо замку, поля і села". Ці слова у літописі наводяться при описі заснування Холма.
На початку XIV ст. Волинське і Галицьке князівства знову об'єднались в руках одного князя - Юрія І Львовича, внука Данила Галицького. У 1308-1323 рр. в Галицько-Волинському князівстві правили сини Юрія - Лев II і Андрій. З їх іменами пов'язана важлива сторінка історії Закарпаття. В 1315 та 1320 р. тут розгоралися повстання проти короля Угорщини Карла-Роберта, основоположника нової династії – Анжуйської. Проте сі вони були придушені . На міжнародній арені Галицьке-Волинське князівство за Андрія і Лева Юрійовичів орієнтувалось на союз з Тевтонським орденом.