Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичні рекомендації нові перероблені.doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
27.04.2019
Размер:
2.44 Mб
Скачать

Іі .Серологічний метод

Даний метод діагностики використовується у вторинному та третинному

періодах сифілісу.

1. Кров забирають з ліктьової вени у кількості 5-10мл у шприц-пробірку і отримують сироватку.

Взяття крові проводять натще або не раніше, ніж через 6 год. після прийому їжі. Не можна брати кров у пацієнтів з підвищеною температурою тіла, після перенесеної інфекційної хвороби, у жінок – під час менструації, у вагітних – в останні 10 днів, у породіль – перші 10 днів після пологів, у немовлят – у перші 10 днів життя, у разі вживання спиртних напоїв – не раніше, ніж через 24год.

2. Сироватку інактивують, прогріваючи її при Т-56º С.

При цьому руйнується комплемент, а антитіла стабілізуються.

3. Здійснюють постановку реакцій: РЗК (реакція Васермана), імунофлуоресценції (РІФ), іммобілізації трепонем (РІТ), ІФА.

Для масового профілактичного обстеження використовують реакцію мікропреципітації (МПР).

1. Кров забирають із пальця капіляром Панченкова, змоченим 5%розчи-ном натрію цитрату.

2. Кров відстоюють або центрифугують для отримання плазми.

3.Реакцію ставлять у лунках полістиролової планшетки.

Збудник лептоспірозу

Дослідження на виявлення збудника проводять у лабораторіях для особливо небезпечних інфекцій або у мікробіологічних лабораторіях, що мають дозвіл на право роботи з патогенним мікроорганізмами ІІІ-ІVгруп небезпечності. Для дослідження забирають 2мл крові з вени (від початку хвороби до 5-ї доби), сечу – з 10-ї до 40 ї доби, спинномозкову рідину при появі менінгеальних симптомів з 10-ї до 16-ї доби, із секційного матеріалу відбирають тканинну рідину з уражених органів піпеткою з глибини 2-5мм. За епідеміологічними показами досліджують воду, харчові продукти, гризунів, сечу домашніх тварин.

Методи лабораторної діагностики і. Мікроскопічний метод

1. Досліджуваний матеріал центрифугують.

2. Осад пастерівською піпеткою наносять на предметне скло і готують «розчавлену краплю».

3. Препарат розглядають за допомогою темнопольного мікроскопа.

Іі. Мікроскобіологічний метод

1. Досліджуваний матеріал сіють по 10-20 крапель у 3-5 пробірок із середовищем, що містить кролячу сироватку (Уленгута, Терських).

2. Вирощують протягом 1-3міс.

3. Через кожні 7-10 днів готують «розчавлену краплю» і мікроскопують у темному полі зору мікроскопа.

Якщо ріст лептоспір не виявляють, посіви продовжують вирощувати в термостаті.

4. При виявлені лептоспір їх ідентифікують з допомогою реакції аглютинації і лізису з типоспецифічними діагностичними сироватками.

При відсутності росту протягом 3-х місяців видають негативний результат.

Ііі. Біологічний метод

1. Досліджуваний матеріал вводять хом’ячкам або морським свинкам внутрішньоочеревинно.

2. За тваринами спостерігають 15 діб. Кожного дня вимірюють темпера-туру і зважують.

При позитивному результаті тварини гинуть на 9-10 день при явищах загальної жовтяниці

3. Роблять розтин загиблих тварин – в органах виявляють геморагії.

4. Проводять мікроскопічне і мікробіологічне дослідження кіркового шару нирок, серологічне дослідження крові.

ІV. Серологічний метод

Даний метод використовують з 5-7-ї доби хвороби, максимальний титр антитіл виявляють на 14-20 добу.

Використовують:

1. Реакцію мікроаглютинації і лізису лептоспір(РМАЛ).

2. Реакцію непрямої гемаглютинації.

3. Реакцію зв’язування комплементу.

4. ІФА

Збудники бореліозів

Досліджуваним матеріалом служить кров, взята з пальця в період нападу гарячки, з якої виготовляють товсту краплю і мазок крові. Препарати розглядають під імерсійною системою мікроскопа.

Методи лабораторної діагностики

І. Мікроскопічний метод

Алгоритм виконання практичних навичок:

Виготовлення мазка крові та «товстої краплі»

Завдання

Техніка виконання

Умови виконання

1. Підготуйте перед маніпуля-цією руки

1.1. За відомими Вам правилами та вимогами

2. Підготуйте необхідне обладнання та інструментарій

2.1. Голку-спис для одноразового користування

2.2. 70% розчин етилового спирту

2.3. Ватні кульки

2.4. Предметне скло

2.5. Предметне скло із

шліфованим краєм

2 6. Чашку Петрі

2. 7. Стерильний лоток

2.8. Лоток для відпрацьованого матеріалу

Інструментарій та матеріал повинні бути стерильними

Предметне скло - чисте, сухе, знежирене

3. Усадіть пацієнта та підготуйте його

3.1. Усадіть пацієнта зручно на стілець. заспокойте його

3.2. Поясніть йому суть маніпуляції

3.3. Виясніть, яка рука у пацієнта неробоча

3.4. Помасуйте безіменний палець (ІV) від основи до вільного кінця

3.5. Обробіть шкіру нігтьової фаланги ватною кулькою, змоченою 70%етиловим спиртом за всіма правилами і осушіть

4.Виготовляйте мазок крові

4.1. Зробіть голкою-списом прокол шкіри

4 2. Першу краплю зніміть сухою ватною кулькою

4.3. Доторкніться нижньою поверхнею предметного скла до краплі на віддалі 1,5-2см від краю

4.4. Переверніть скло краплею вгору і візьміть у ліву руку за ребра

4.5. Правою рукою встановіть скло із шліфованим краєм під кутом 45 з нахилом у бік краплі

4.6. Швидким рівномірним рухом проведіть склом із шліфованим кінцем по предметному склу

Якщо кров виділяється недостатньо, запропонуйте пацієнту опусити руку донизу – витискати краплю крові не можна!

Не торкайтесь предметним склом до шкіри!

Діаметр краплі повинен бути 2-3мм

Почекайте, доки кров розтечеться по краю шліфованого скла!

Мазок повинен бути тонким і рівномірним, мати світло-рожеве забарвлення

6. Оформіть супровідну документацію

За відомими Вам правилами та вимогами

7. Транспортуйте до лабораторії

Виготовлені препарати укладіть у чашку Петрі і у такому вигляді транспортуйте до лабораторії

8. Помістіть використане обладнання у дезінфектант

За відомими Вам правилами

9. Знезаразьте руки

За відомими Вам правилами

2. Біологічний метод

Цей метод діагностики застосовують як додатковий. Кров вводять внутрішньоочеревинно молодим білим щурам або мишам. Через 2-4 дні досліджують кров із хвостових вен, де борелії виявляють мікроскопічним методом.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для студентів до практичного заняття на тему:

Лабораторна діагностика хвороб, викликаних рикетсіями, хламідіями та мікоплазмами

Актуальність теми

Рикетсії – це велика група поліморфних грамнегативних внутрішньоклітинних паразитів, які уражають членистоногих, теплокровних тварин та людей Рикетсіози поширені в усіх країнах світу. В Україні реєструється хвороба Брілла(рецидивний варіант епідемічного висипного тифу), марсельська і волинська гарячки.

Хламідії – це внутрішньоклітинні паразити, які утворюють мікроколонії, оточені мантією (звідки і пішла назва грец.chlamus-плащ). Викликають трахому, пситакоз, венеричний лімфогрануломатоз, ,хламідійну пневмонію, урогенітальний хламідіоз.

Мікоплазми належать родини Mycoplasmataceae, викликають захворювання із загальною назвою мікоплазмози. Серед мікоплазм є патогенні і сапрофітні види. Мікоплазми ускладнюють перебіг багатьох вірусних інфекцій, особливо грипу та парагрипу. При змішанній мікоплазмово - грипозній інфекції летальність може досягати 10%. Мікоплазмова інфекція може викликати вади розвитку плода, мертвонародження, ранню дитячу смертність у зв’язку з внутрішньо-утробним зараженням.

Отже, молодший медичний спеціаліст повинен бути обізнаний із загальною характеристикою цих мікроорганізмів, особливостями взяття досліджуваного матеріалу, транспортуванням його до лабораторії, класичними та експрес – методами діагностики.