- •Переднє слово
- •Тематичний розподіл годин
- •Навчальні цілі
- •Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів Міждисциплінарна інтеграція
- •Питання для самоконтролю знань
- •Обсяг самостійної роботи на занятті
- •Перелік практичних навичок
- •Алгоритми виконання практичних навичок: і. Правила роботи з імерсійною системою мікроскопа
- •Навчальні цілі
- •Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів Міждисциплінарна інтеграція
- •Орієнтовна карта самостійної роботи з літературою
- •Обсяг самостійної роботи студентів на занятті
- •Перелік практичних навичок
- •Алгоритми виконання практичних навичок: і. Виготовлення мікропрепарату з досліджуваного матеріалу
- •Іі. Фарбування мікропрепарату простим методом (фуксином)
- •Ііі. Фарбування препарату за методом Грама з модифікацією Синьова
- •Іv. Мікроскопування мікропрепарату під імерсійною системою мікроскопа
- •Навчальні цілі
- •Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів
- •Обсяг самостійної роботи студентів на занятті
- •Перелік практичних навичок
- •Загальні вимоги до проведення посівів досліджуваного матеріалу
- •Алгоритми виконання практичних навичок: і. Посів бактеріологічною петлею на скошений агар
- •Іі. Посів тампоном у чашку Петрі
- •Ш. Посів шпателем у чашку Петрі
- •IV. Посів бактеріологічною петлею на рідке живильне середовище
- •V. Посів бактеріологічною петлею у чашку Петрі
- •Орієнтовна карта спостереження
- •Навчальні цілі
- •Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів
- •Орієнтовна карта самостійної роботи з літературою
- •Завдання для самоконтролю знань
- •II. Стерилізація перев'язного матеріалу
- •Ш. Стерилізація живильних середовищ
- •Іv. Стерилізація лабораторного посуду
- •V. Контроль якості стерилізації
- •Vі. Знезараження та утилізація гострокінцевих виробів медичного призначення одноразового використання
- •Vіі. Обробка рук медичного персоналу
- •Методика обробки рук медичного персоналу та використання медичних рукавичок
- •Т ехніка миття рук:
- •8. Техніка гігієнічної антисептики рук
- •9. Використання медичних рукавичок
- •Vііі. Проведення поточної та заключної дезінфекції
- •Навчальні цілі
- •Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів
- •Обсяг самостійної роботи студентів на занятті
- •Перелік практичних навичок
- •Алгоритми виконання практичних навичок: і. Проведення реакції аглютинації на склі
- •Орієнтовна карта спостереження
- •Іі. Взяття крові на серологічне дослідження
- •Навчальні цілі
- •Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Іі. Ознайомтесь з імунними препаратами:
- •Ііі. Ознайомтесь із Календарем профілактичних щеплень ( витяг з наказу моз України №48 від 03.02.2006р)
- •Іv. Доповніть твердження щодо видів щеплень:
- •V. Організація та проведення профілактичних щеплень
- •Vі. Аутовакцини: етапи виготовлення, застосування
- •Етапи виготовлення аутовакцин:
- •4. Титрування (стандартизація) вакцин.
- •Навчальні цілі
- •Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів Міждисциплінарна інтеграція
- •Орієнтовна карта самостійної роботи з літературою
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Навчальні цілі
- •Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів Міждисциплінарна інтеграція
- •Орієнтовна карта самостійної роботи з літературою
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Обсяг самостійної роботи студентів на занятті
- •Іі. Визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків методом паперових дисків
- •Навчальні цілі
- •Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів
- •Орієнтовна карта самостійної роботи з літературою
- •Запитання для самоконтролю знань-
- •Іі .Посів випорожнень шпателем
- •Ііі. Взяття випорожнень ректальною петлею
- •Іі. Орієнтовна карта спостереження за ростом збудників кишкових бактерій на живильних середовищах
- •Методичні рекомендації
- •Лабораторна діагностика хвороб, викликаних особливо небезпечними інфекціями Актуальність теми
- •Навчальні цілі:
- •Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів Міждисциплінарна інтеграція
- •Орієнтовна карта самостійної роботи літературою
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Обсяг самостійної роботи на занятті
- •Туляремія
- •Бруцельоз
- •Іі. Транспортування досліджуваного матеріалу до лабораторії
- •Ііі. Визначення морфологічних і тинкторіальних властивостей збудників особливо небезпечних інфекцій
- •Навчальні цілі
- •Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів Міждисциплінарна інтеграція
- •Орієнтовна карта самостійної роботи з літературою
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Обсяг самостійної роботи на занятті
- •Перелік практичних навичок
- •Коринебактерії дифтерії і. Особливості взяття досліджуваного матеріалу
- •Іі. Алгоритми виконання практичних навичок
- •Ііі. Методи лабораторної діагностики
- •1. Мікроскопічний
- •2. Мікробіологічний
- •Бордетели
- •І. Особливості взяття досліджуваного матеріалу
- •Іі. Алгоритм виконання практичного навичка
- •Ііі. Методи діагностики коклюшу:
- •1. Мікроскопічний
- •Ііі. Методи лабораторної діагностики
- •1. Мікроскопічний
- •2. Шкірно-алергічний (проба Манту)
- •Навчальні цілі
- •Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів
- •Орієнтовна карта самостійної роботи з літературою
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Обсяг самостійної роботи студентів на занятті
- •II. Методи мікробіологічної діагностики:
- •1. Мікроскопічний метод
- •2. Мікробіологічний метод Методи культивування патогенних анаеробів
- •III. Вивчення імунних препаратів, які використовуються для профілактики і лікування захворювань, викликаних патогенними клостридіями
- •Навчальні цілі
- •Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів
- •Орієнтовна карта самостійної роботи з літературою
- •Запитання для самоконтролю знань:
- •Іі .Серологічний метод
- •Збудник лептоспірозу
- •Методи лабораторної діагностики і. Мікроскопічний метод
- •Іі. Мікроскобіологічний метод
- •Ііі. Біологічний метод
- •Навчальні цілі
- •Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів
- •Орієнтовна карта самостійної роботи з літературою
- •Мікоплазмози
- •Навчальні цілі
- •Матеріали доаудиторної самостійної підготовки студентів
- •Орієнтовна карта самостійної роботи з літературою
- •Запитання для самоконтролю знань
- •Обсяг самостійної роботи на занятті
- •Перелік практичних навичок
- •Алгоритми виконання практичних навичок і. Взяття матеріалу для вірусологічних досліджень
- •Іі. Взяття вірусовмісного матеріалу при грипі, грві
- •Перелік матеріалів для підготовки до диференційованого заліку і. Питання до диференційованого заліку
- •Іі. Перелік практичних навичок
- •Ііі. Електронна версія виконання практичних навичок з навчальної дисципліни. Рекомендована література
Іі .Серологічний метод
Даний метод діагностики використовується у вторинному та третинному
періодах сифілісу.
1. Кров забирають з ліктьової вени у кількості 5-10мл у шприц-пробірку і отримують сироватку.
Взяття крові проводять натще або не раніше, ніж через 6 год. після прийому їжі. Не можна брати кров у пацієнтів з підвищеною температурою тіла, після перенесеної інфекційної хвороби, у жінок – під час менструації, у вагітних – в останні 10 днів, у породіль – перші 10 днів після пологів, у немовлят – у перші 10 днів життя, у разі вживання спиртних напоїв – не раніше, ніж через 24год.
2. Сироватку інактивують, прогріваючи її при Т-56º С.
При цьому руйнується комплемент, а антитіла стабілізуються.
3. Здійснюють постановку реакцій: РЗК (реакція Васермана), імунофлуоресценції (РІФ), іммобілізації трепонем (РІТ), ІФА.
Для масового профілактичного обстеження використовують реакцію мікропреципітації (МПР).
1. Кров забирають із пальця капіляром Панченкова, змоченим 5%розчи-ном натрію цитрату.
2. Кров відстоюють або центрифугують для отримання плазми.
3.Реакцію ставлять у лунках полістиролової планшетки.
Збудник лептоспірозу
Дослідження на виявлення збудника проводять у лабораторіях для особливо небезпечних інфекцій або у мікробіологічних лабораторіях, що мають дозвіл на право роботи з патогенним мікроорганізмами ІІІ-ІVгруп небезпечності. Для дослідження забирають 2мл крові з вени (від початку хвороби до 5-ї доби), сечу – з 10-ї до 40 ї доби, спинномозкову рідину при появі менінгеальних симптомів з 10-ї до 16-ї доби, із секційного матеріалу відбирають тканинну рідину з уражених органів піпеткою з глибини 2-5мм. За епідеміологічними показами досліджують воду, харчові продукти, гризунів, сечу домашніх тварин.
Методи лабораторної діагностики і. Мікроскопічний метод
1. Досліджуваний матеріал центрифугують.
2. Осад пастерівською піпеткою наносять на предметне скло і готують «розчавлену краплю».
3. Препарат розглядають за допомогою темнопольного мікроскопа.
Іі. Мікроскобіологічний метод
1. Досліджуваний матеріал сіють по 10-20 крапель у 3-5 пробірок із середовищем, що містить кролячу сироватку (Уленгута, Терських).
2. Вирощують протягом 1-3міс.
3. Через кожні 7-10 днів готують «розчавлену краплю» і мікроскопують у темному полі зору мікроскопа.
Якщо ріст лептоспір не виявляють, посіви продовжують вирощувати в термостаті.
4. При виявлені лептоспір їх ідентифікують з допомогою реакції аглютинації і лізису з типоспецифічними діагностичними сироватками.
При відсутності росту протягом 3-х місяців видають негативний результат.
Ііі. Біологічний метод
1. Досліджуваний матеріал вводять хом’ячкам або морським свинкам внутрішньоочеревинно.
2. За тваринами спостерігають 15 діб. Кожного дня вимірюють темпера-туру і зважують.
При позитивному результаті тварини гинуть на 9-10 день при явищах загальної жовтяниці
3. Роблять розтин загиблих тварин – в органах виявляють геморагії.
4. Проводять мікроскопічне і мікробіологічне дослідження кіркового шару нирок, серологічне дослідження крові.
ІV. Серологічний метод
Даний метод використовують з 5-7-ї доби хвороби, максимальний титр антитіл виявляють на 14-20 добу.
Використовують:
1. Реакцію мікроаглютинації і лізису лептоспір(РМАЛ).
2. Реакцію непрямої гемаглютинації.
3. Реакцію зв’язування комплементу.
4. ІФА
Збудники бореліозів
Досліджуваним матеріалом служить кров, взята з пальця в період нападу гарячки, з якої виготовляють товсту краплю і мазок крові. Препарати розглядають під імерсійною системою мікроскопа.
Методи лабораторної діагностики
І. Мікроскопічний метод
Алгоритм виконання практичних навичок:
Виготовлення мазка крові та «товстої краплі»
Завдання |
Техніка виконання |
Умови виконання |
1. Підготуйте перед маніпуля-цією руки |
1.1. За відомими Вам правилами та вимогами |
|
2. Підготуйте необхідне обладнання та інструментарій |
2.1. Голку-спис для одноразового користування 2.2. 70% розчин етилового спирту 2.3. Ватні кульки 2.4. Предметне скло 2.5. Предметне скло із шліфованим краєм 2 6. Чашку Петрі 2. 7. Стерильний лоток 2.8. Лоток для відпрацьованого матеріалу |
Інструментарій та матеріал повинні бути стерильними Предметне скло - чисте, сухе, знежирене
|
3. Усадіть пацієнта та підготуйте його |
3.1. Усадіть пацієнта зручно на стілець. заспокойте його 3.2. Поясніть йому суть маніпуляції 3.3. Виясніть, яка рука у пацієнта неробоча 3.4. Помасуйте безіменний палець (ІV) від основи до вільного кінця 3.5. Обробіть шкіру нігтьової фаланги ватною кулькою, змоченою 70%етиловим спиртом за всіма правилами і осушіть |
|
4.Виготовляйте мазок крові |
4.1. Зробіть голкою-списом прокол шкіри 4 2. Першу краплю зніміть сухою ватною кулькою
4.3. Доторкніться нижньою поверхнею предметного скла до краплі на віддалі 1,5-2см від краю
4.4. Переверніть скло краплею вгору і візьміть у ліву руку за ребра
4.5. Правою рукою встановіть скло із шліфованим краєм під кутом 45 з нахилом у бік краплі
4.6. Швидким рівномірним рухом проведіть склом із шліфованим кінцем по предметному склу |
Якщо кров виділяється недостатньо, запропонуйте пацієнту опусити руку донизу – витискати краплю крові не можна! Не торкайтесь предметним склом до шкіри!
Діаметр краплі повинен бути 2-3мм
Почекайте, доки кров розтечеться по краю шліфованого скла!
Мазок повинен бути тонким і рівномірним, мати світло-рожеве забарвлення |
6. Оформіть супровідну документацію |
За відомими Вам правилами та вимогами |
|
7. Транспортуйте до лабораторії |
Виготовлені препарати укладіть у чашку Петрі і у такому вигляді транспортуйте до лабораторії |
|
8. Помістіть використане обладнання у дезінфектант |
За відомими Вам правилами |
|
9. Знезаразьте руки |
За відомими Вам правилами |
|
2. Біологічний метод
Цей метод діагностики застосовують як додатковий. Кров вводять внутрішньоочеревинно молодим білим щурам або мишам. Через 2-4 дні досліджують кров із хвостових вен, де борелії виявляють мікроскопічним методом.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
для студентів до практичного заняття на тему:
Лабораторна діагностика хвороб, викликаних рикетсіями, хламідіями та мікоплазмами
Актуальність теми
Рикетсії – це велика група поліморфних грамнегативних внутрішньоклітинних паразитів, які уражають членистоногих, теплокровних тварин та людей Рикетсіози поширені в усіх країнах світу. В Україні реєструється хвороба Брілла(рецидивний варіант епідемічного висипного тифу), марсельська і волинська гарячки.
Хламідії – це внутрішньоклітинні паразити, які утворюють мікроколонії, оточені мантією (звідки і пішла назва грец.chlamus-плащ). Викликають трахому, пситакоз, венеричний лімфогрануломатоз, ,хламідійну пневмонію, урогенітальний хламідіоз.
Мікоплазми належать родини Mycoplasmataceae, викликають захворювання із загальною назвою мікоплазмози. Серед мікоплазм є патогенні і сапрофітні види. Мікоплазми ускладнюють перебіг багатьох вірусних інфекцій, особливо грипу та парагрипу. При змішанній мікоплазмово - грипозній інфекції летальність може досягати 10%. Мікоплазмова інфекція може викликати вади розвитку плода, мертвонародження, ранню дитячу смертність у зв’язку з внутрішньо-утробним зараженням.
Отже, молодший медичний спеціаліст повинен бути обізнаний із загальною характеристикою цих мікроорганізмів, особливостями взяття досліджуваного матеріалу, транспортуванням його до лабораторії, класичними та експрес – методами діагностики.