Запитання для самоконтролю знань

1.Загальна характеристика групи.

2.Морфологія та культуральні властивості збудників правця, газової гангрени, ботулізму, неклостридіальних анаеробів.

3.Особливості взяття матеріалу для мікробіологічної діагностики та його транспортування.

4. За якими напрямами проводять дослідження при анаеробних інфекціях?

5. Способи створення анаеробних умов для культивування бактерій.

6. Методи мікробіологічної діагностики.

7. Які живильні середовища використовують для культивування анаеробів?

8. Препарати для специфічної профілактики та лікування.

Обсяг самостійної роботи студентів на занятті

Студенти вивчають морфологічні властивості збудників правця , газової гангрени, ботулізму, неклостридіальних анаеробів, особливості взяття досліджуваного матеріалу для мікробіологічної діагностики та його транспортування, хід мікробіологічного дослідження, препарати для специфічної профілактики та лікування. Розглядають живильні середовища для вирощування анаеробних мікроорганізмів; знайомляться з умовами культивування.

Перелік практичних навичок

1. Взяття матеріалу для мікробіологічного дослідження його

транспортування.

2. Первинний посів матеріалу на живильні середовища.

3. Оформлення супровідної документації.

Алгоритми виконання практичних навичок:

I. Особливості взяття досліджуваного матеріалу при захворюваннях, викликаних патогенними клостридіями

При раневих анаеробних інфекціях досліджують:

♦ Виділення з рани, матки, пупка – відбирають стерильним ватним

тампоном або піпеткою до обробки антисептиками й антибіотиками.

♦ Шматочки тканин, сторонні тіла – беруть з глибоких ділянок рани,

карманів, розчавлених тканин за допомогою стерильного скальпеля та пінцета у широкогорлу банку або флакон.

♦ Кров – беруть з вени у шприц – пробірку або стерильним шприцем

з послідуючим переливанням у герметично закриту пробірку.

♦ Грунт – проби беруть у широкогорлі склянки.

Основні правила роботи з досліджуваним матеріалом:

● оберігати зразки патологічного матеріалу від контату з атмосферним повітрям;

● транспортувати в анаеробних умовах

● дотримуватись правил техніки безпеки

II. Методи мікробіологічної діагностики:

Мікробіологічні дослідження при захворюваннях, спричинених патогенними клостридіями, проводять у двох напрямках - виділення з досліджуваного матеріалу:

♦ збудника

♦ його токсину

1. Мікроскопічний метод

Завдання	Самостійні записи
1. Розгляньте під мікроскопом мікропрепарати, виготовлені з культури клостридій і бактероїдів. 2. Зверніть увагу на: ♦ відносний розмір бактерій ♦ розмноження ♦ наявність спори, її розташування у клітині, розміри ♦ наявність капсули ♦ забарвлення за Грамом 3. Замалюйте мікроскопічну картину.

2. Мікробіологічний метод Методи культивування патогенних анаеробів

І. Фізичні – ґрунтуються на механічному видаленні або запобіганні проникнення кисню в навколишній простір або живильне середовище:

1. Вирощування культур в анаеростаті (є стаціонарні і портативні).

2. Метод Віньяла –Вейона – у пробірку з напіврідким агаром (t˚ =43-45˚С) піпеткою вносять досліджуваний матеріал, добре перемішують і заповнюють цією сумішшю стерильну пастерівську піпетку. Нижній кінець піпетки запаюють у полум’ї пальника; верхній закривають корком. Загортають у щільний папір або вміщують у велику пробірку; культивують у термостаті.

3. Культивування у стовпчику агару – у пробірку наливають напіврідкий агар ((t˚ - 43-45˚С) на 2/3 її висоти. Піпеткою до дна вносять патологічний матеріал і ретельно перемішують (прокручують пробірку між долонями), ставлять у банку з холодною водою. Після ущільнення агару поміщають у термостат.

4. Метод Перетца – на чашку Петрі з МПА шпателем сіють досліджуваний матеріал. Посів накривають стерильним предметним склом так, щоб не залишилось пухирців повітря. Вміщують у термостат донизу дном.

5. Рідкі живильні середовища перед посівом регенерують (кип’ятять на водяній бані 20-30хв., потім різко охолоджують). Здійснюють посів і середовище заливають стерильною вазеліновою олією. Інкубують у термостаті.

ІІ. Хімічний – ґрунтується на видалені кисню хімічними речовинами.

1. Метод Арістовського – на дно ексікатора вносять хімічні речовини, які легко поглинають кисень (натрію гідросульфіт, пірогалол). Вміщують чашки Петрі з посівами, закривають кришкою і ставлять у термостат. Для поглинання кисню з живильного середовища до нього додають редукційні речовини: глюкозу, тіогліколеву кислоту, шматочки варених паренхіматозних органів тварин; для адсорбції кисню – кульки вати, пемзу.

ІІІ. Біологічний метод – грунтується на культивуванні анаеробів з аеробами.

1. Метод Фортера – у чашці Петрі з КА по діаметру вирізають стерильним скальпелем смужку шириною 1-1,5см. На одну половину сіють аероби (кишкову паличку), на іншу – досліджуваний матеріал. Чашку Петрі заклеюють клейкою стрічкою і вміщують у термостат.

Питання, що стосуються особливостей лабораторної діагностики анаеробних інфекцій, запропоновані для самостійної позааудиторної роботи студентів. Представте матеріали, підготовані згідно вказівок, поданих у «Методичних рекомендаціях для псрс з навчальної дисципліни «Мікробіологія».