Іі. Визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків методом паперових дисків

1. Візьміть чисту культуру мікроорганізмів.

2. Приготуйте інокулюм - 5-10 однорідних колоній суспензуйте у 2мл рідкого живильного середовища або фізіологічного розчину.

3. Здійсніть посів «газоном» у чашку Петрі з живильним середовищем -1мл бактерійної суспензії з допомогою піпетки внесіть у чашку і рівномірно розподіліть по поверхні середовища при похитуванні чашки. Надлишок суспензії видаліть піпеткою у дезінфектант.

4. Чашки з посівом підсушіть протягом 20-30хв. біля пальника на віддалі 10-15см.

5. Стерильним пінцетом накладіть на агар паперові диски, просочені розчином антибіотиків.

Слідкуйте, щоб диски розміщувались на однаковій

відстані один від одного, від центра чашки таі її країв!

6. Витримайте посіви в термостаті 16-18годин.

7. Виміряйте діаметр зони затримки росту мікроорганізмів.

Результати слід читати таким чином:

▪ наявність росту навкруг диску свідчить про нечутливість даного

мікроорганізму до антибіотика;

▪ зона затримки росту діаметром 15мм є показником малої

чутливості мікроорганізму до антибіотиків;

▪ при діаметрі зони 15-22мм мікроорганізм має середню чутливість;

▪ зона більше 25мм вказує на високу чутливість мікроорганізму до

антибіотика

Орієнтовна карта спостереження

Завдання	Самостійні записи
1. Розгляньте ріст патогенних коків на живильних середовищах (рідких і щільних), оцініть його
2. Спостерігайте та оцініть результати проби на чутливість мікроорганізмів до антибіотиків
3. Зробіть записи і малюнки в щоденник

Методи лабораторних досліджень при кокових інфекціях

Дане питання було запропоноване на позааудиторну самостійну роботу. Згідно методичних вказівок для псрс та поданої орієнтовної карти роботи з літературою представте:

1. Схему мікроскопічного методу діагностики

2. Схему мікробіологічного методу діагностики.

3. Виконані індивідуальні завдання.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для студентів до практичного заняття на тему:

Лабораторна діагностика хвороб, викликаних кишковими бактеріями

Актуальність теми:

До родини Enterobacteriaceae входять 20 родів, серед яких є патогенні і непатогенні для людини мікроорганізми. Бактерії цієї родини – це грамнегативні, неспороутворюючі палички. Родоначальником вважають Escherichia coli.

Великою медичною проблемою сьогодення стала роль умовно-патогенних ентеробактерій в патології людини, особливо травної і дихальної систем.

В останні 20 - 30 років суттєво зросла роль ентеробактерій у патології пацієнтів з імунодефіцитними станами та після інвазивного медичного втручання. У 50%випадків ентеробактерії є причиною внутрішньолікарняної інфекції.

Знання морфологічних, культуральних і біологічних властивостей дає змогу молодшому медичному спеціалісту віддиференціювати один вид збудника від іншого. Мікробіологічна діагностика захворювань, викликаних представниками родини кишкових бактерій, має велике значення в практичній медицині для встановлення діагнозу, так як останній час у зв’язку з погіршенням санітарно- епідеміологічної обстановки, збільшенням завозу продуктів з-за кордону сумнівної якості, кількість їх неухильно зростає.